< Попередня стаття
05.12.2015 00:00 Вік: 1449266400

ВШАНУЙМО СВЯТУ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЮ ВАРВАРУ


 

Свята Варвара Іліопольська (померла в 306 р.) – християнська великомучениця. Вона вважається покровителькою від раптової смерті, що в християнстві, в більшості випадків, вважається покаранням, а саме смерть без покаяння та причастя. У католицькій церкві вона входить до числа чотирнадцяти святих помічників. У Православній Церкві її пам'ять здійснюється 17 грудня (4 грудня за старим стилем), в Католицькій – 4 грудня.
На честь святої Варвари названа безліч географічних пунктів (Санта–Барбара).
Свята Варвара жила в III столітті в місті Іліополі Фінікійському. Її батько – Діоскур (Діоскор) – був язичником, представником малоазійської аристократії при імператорі Максиміані. Варвара відрізнялася особливою красою і була замкнута батьком у вежі для того, щоб приховати її від сторонніх очей. Вивчаючи навколишній світ, який було видно їй з вікон, свята Варвара прийшла до думки про
наявність єдиного Творця. Коли батько, бажаючи її одружити, дозволив виходити з вежі, Варвара познайомилася з християнами Іліополя і прийняла хрещення. Коли батько дізнався про релігію дочки, Варвару жорстоко катували: батожили воловими жилами, а рани розтирали волосяницею. Правитель міста Мартіан надав батьку право здійснити суд над дочкою, який і обезголовив святу. Діоскур і Мартіан отримали свою відплату, – вони обоє були спалені блискавкою. Разом зі святою Варварою була страчена свята Юліанія, яка відкрито оголосила себе християнкою під час тортур святої Варвари.

У VI столітті мощі святої великомучениці були перенесені в Константинополь. Як свідчить церковне передання, в 1108 році царівна Варвара Комніна, дочка візантійського імператора Олексія Комніна, перед від'їздом до Київської Руси попросила в дар у свого батька мощі. Її чоловік, великий князь Святополк
Ізяславович (у хрещенні – Михаїл), який роком раніше збудував у Києві кам'яну церкву, з почестями переніс до неї чудотворні мощі великомучениці і заснував Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир. Під час нашестя Батия мощі були приховані, а потім знову повернені на колишнє місце.
Глибоко шанував святу Варвару гетьман Іван Мазепа, пожертвувавши для мощів срібну раку з помостом, обкладеним позолоченими срібними дошками.
Повість о преславних чудесах святої великомучениці Варвари написана святителем Феодосієм Софоновичем. У Свято-Михайлівському монастирі люди які отримували зцілення від мощей святої залишали відлиті фігурки оздоровлених частин тіла. Вона важається покровителькою молоді, бо сама постраждала у юному віці. До Варвари приходять молоді дівчата, щоб знайти свою долю.
Після зруйнування Золотоверхого Михайлівського монастиря в 1930-х роках мощі святої Варвари зберігаються у Володимирському соборі в Києві.
Заступництвом святої Варвари користується і місто Самбір. У 2009 р. святійший патріарх Філарет передав парафії Святої Трійці міста Самбора образ Великомучениці Варвари  з частинкою її святих мощей. Запрошуємо усіх вшанувати святу Варвару біля її чесних мощей у неділю, 18 грудня на 9 год. в храм Святої Трійці.

За матеріалами церква info

http://www.cerkva.info/ru/news/patriarkh/1080-varvara.html