Третє Послання Івана

Третє Послання Івана
3 Івана 1
Велика радість – ходити в істині.
1. Старець – улюбленому Гаєві, котрого я люблю за істиною.
2. Улюблений! Молюся, щоб ти був здоровий і мав усюди успіх, як добре ведеться твоїй душі.
3. Бо я вельми зрадів, коли прийшли брати і засвідчили твою вірність, як ти ходиш за істиною.
4. Для мене немає більшої радости, як чути, що діти ходять за істиною.
5. Улюблений! Ти як вірний чиниш у тому, що робиш для братів і для чужинців;
6. Вони засвідчили перед церквою про твою любов: ти гаразд учиниш, якщо відпустиш їх, як належить заради Бога.
7. Бо вони заради ймення Його пішли, і нічого не взяли від поганів.
8. Тож ми мусимо приймати таких, щоб стати помічниками істині.
9. Я писав церкві; але Діотреф, що любить бути у них першим, нас не приймає.
10. Тому, якщо я прийду, то пригадаю про справи, котрі він учиняв, обмовляючи нас недобрими словами, і, не вдоволений з того, сам також не приймає братів, і забороняє тим, що бажають, і виганяє з церкви.
11. Улюблений! Не вдавайся до зла, але до добра. Хто чинить добро, той від Бога; а той, що вдається до лихого, не бачив Бога.
12. Про Дмитра засвідчили всі і сама істина; засвідчуємо також і ми, і ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
13. Багато хотів я написати; але не хочу писати до тебе чорнилом і тростиною,
14. Але сподіваюся невдовзі побачити тебе і поговорити устами до уст.
15. Мир тобі. Вітають тебе друзі; вітай друзів поіменно.