Послання Якова

Послання Якова
Якова 1
Випробування віри.
1. Яків, служник Бога і Господа Ісуса Христа, дванадцятьом колінам, що у Розпорошенні, – радійте!
2. З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте у різноманітні спокуси,
3. Знаючи, що випробування вашої віри утворює терпіння;
4. А терпіння мусить мати досконалий вплив, щоб ви були досконалі в усій повноті, без жодної вади.
5. А якщо у когось із вас бракує мудрости, нехай просить у Бога, Котрий дає всім щиро і без докорів, – він дістане її.
6. Але нехай просить з вірою, без жодного сумніву, бо той, що має сумнів, схожий на морську хвилю, що її піднімає вітер і розгойдує;
7. І нехай не сподівається така людина одержати щось від Господа.
8. Людина з подвійними думками не утверджена на всіх шляхах своїх.
9. Нехай хвалиться брат принижений високістю своєю.
10. А багатий – приниженням своїм, тому що він знебудеться, мов цвіт на траві;
11. Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, щезає краса її виду; так зав?яне й багатий на шляхах своїх.
12. Блаженна людина, котра переносить спокуси, тому що після випробування вона дістане вінець життя, котрого обіцяв Господь тим, хто любить Його.
13. Спокушуваний, ніхто не кажи: Бог мене спокушає; тому що Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14. Але кожний зазнає спокуси, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю;
15. А похіть, започаткувавшись, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16. Не вдавайтеся, браття улюблені, до омани:
17. Усіляке добре давання і всілякий дар досконалий походить згори, від Батька світів, у Котрого немає зміни чи навіть тіні переміни.
18. Він зажадав, і породив нас словом істини, щоб ми стали певним першопочатком Його творінь.
19. Отож, браття мої улюблені, нехай кожна людина буде швидка на слухання й повільна на слова і повільна на гнів;
20. Бо гнів людини не утворює правди Божої.
21. А тому відхиливши всіляку нечистоту і останок злоби, в покорі прийміть насаджуване слово, котре може врятувати ваші душі.
22. Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, що обдурюють самі себе.
23. Бо хто слухає слово і не виконує, той схожий на чоловіка, котрий розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:
24. Він подивився на себе, відійшов – і відразу забув, який він.
25. А хто загляне пильно в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той буде не слухачем забудькуватим, але виконавцем справи, блаженний буде у своїм діянні.
26. Якщо хтось з-поміж вас гадає собі, що він побожний, і не впокорює свого язика, а зваблює своє серце, у того марна побожність.
27. Чиста і непорочна побожність перед Богом і Батьком оця, щоб допомагати сиротам і вдовам у їхніх скорботах і оберігати себе неопоганеним від світу.
Якова 2
Багаті вірою – спадкоємці Царства Божого.
1. Браття мої! Майте віру в Ісуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особу.
2. Бо якщо до зібрання вашого зайде чоловік із перснем золотим, у пишній одежі, і зайде також бідака у вбогому вбранні,
3. І ви, з огляду на одягнутого в багату одіж, скажете йому: Тобі краще ось тут присісти, а бідному скажете: Ти стань он там, або сідай тут, біля ніг моїх,
4. То чи не вдаєтеся ви до пересуду у собі і чи не стаєте ви суддями з недобрими замірами?
5. Послухайте, брати мої улюблені: чи не вбогих світу вибрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, котре Він обіцяв тим, що люблять Його?
6. А ви зневажили бідного! Чи не багаті чинять вам утиски, і чи не вони тягнуть вас до суду?
7. Чи не вони ганьблять добре ймення, котрим ви називаєтеся?
8. Якщо ви виконуєте закон царський, за Писанням: Полюби ближнього твого, як себе самого, – добре чините;
9. Але якщо чините з упередженням, то гріх чините і перед законом виявляєтеся злочинцями.
10. Бо хто дотримується всього закону і згрішить в чомусь одному, той стає у всьому винуватий.
11. Бо Той Самий, Котрий сказав: Не чини перелюбу, сказав також: Не убий, а тому, якщо ти не чиниш перелюбу, але заб?єш, то ти також злочинець закону.
12. Так запевняйте і так чиніть, як такі, що будете засуджені за законом свободи.
13. Тому що суд без милости тому, хто не виявив милости; милість – бо стає вищою понад судом.
14. Яка людині користь, браття мої, якщо хтось каже, що він має віру, а справ не має? Чи може ця віра врятувати його?
15. Якщо брат чи сестра нагі і не мають засобів для щоденного прожитку,
16. А хто-небудь із вас скаже їм: Ідіть з миром, грійтеся і харчуйтеся, але не дасть їм необхідного для тіла: яка користь?
17. Так само й віра, якщо не має добрих справ, то мертва сама в собі.
18. Але скаже хто-небудь: Ти маєш віру, а я маю справи: покажи мені віру твою без справ твоїх, а я покажу тобі віру мою зі справ моїх.
19. Ти віруєш, що Бог єдиний: і добре чиниш; але й демони вірують і тремтять.
20. Але чи хочеш знати, легковажна людино, що віра без добрих справ мертва?
21. Чи не справами виправдався Авраам, батько наш, поклавши на жертовник Ісаака, сина свого?
22. Чи бачиш, що віра сприяла діянням його, і справами віра досягла досконалости?
23. І справдилося слово Писання: Вірив Авраам Богові, і це зараховано йому у праведність, і він названий другом Божим.
24. Чи бачите, що людина виправдовується справами, а не вірою лише?
25. Так само й блудниця Рахав – чи не діянням виправдалася, коли прийняла вивідувачів і відпустила їх іншим шляхом?
26. Ось чому, як тіло мертве без духа, так і віра мертва без добрих справ.
Якова 3
Застереження перед гріхами уст.
1. Браття мої! Не всі ставайте учителями, відаючи, що зазнаємо більшого осуду.
2. Бо всі ми багато згрішили. Хто не грішить у слові, той муж досконалий, який може упокорити також усе тіло.
3. Ось, ми вкладаємо вудила до рота коням, щоб вони підкорялися нам, і впливаємо на їхнє тіло.
4. Ось і кораблі, хоч які вони великі, і хоч які потужні вітри їх носять, невеличким стерном скеровуються, куди прагне стерновий;
5. Так само й наш язик – невеликий член, однак багато важить. Глянь, невеликий вогник, а скільки речей може спалити;
6. І язик – вогонь, окраса неправди. Язик у такому положенні знаходиться між членами нашими, що опоганює все тіло і запалює коло життя, бо сам запалений від геєни;
7. Бо всілякий вид звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборканий людиною.
8. А язика упокорити ніхто з людей не може: це – невтримне зло; він виповнений отрутою смертельною.
9. Ним-бо благословляємо Бога і Батька, і ним же проклинаємо людей, утворених за подобою Божою.
10. Із тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не мусить, браття мої, так бути.
11. Хіба витікає з одного джерела солодка і гірка вода?
12. Не може, браття мої, смоковниця приносити маслини, або виноградна лоза смокви: так само й джерело одне не може виливати солону і солодку воду.
13. Чи мудрий і розумний хтось із вас? Доведи це насправді гарною поведінкою з мудрою покірністю.
14. Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться й не вчиняйте наклепів на істину.
15. Це не є мудрість, що сходить згори, але земна, тілесна та демонська;
16. Бо де заздрість і сварливість, там безлад і все недобре.
17. Але мудрість, яка згори сходить, по-перше, чиста, потім сумирна, не вибаглива, слухняна, виповнена милосердям і гарними плодами, безстороння та нелукава.
18. А плід правди у мирі сіється у тих, котрі бережуть мир.
Якова 4
Дружба зі світом – ворожнеча супроти Бога.
1. Звідки у вас ворожнеча і розбрат? Чи не звідси, від пожадань ваших, що воюють у членах ваших?
2. Бажаєте – і не маєте; убиваєте і заздрите – і не можете сягнути; сваритеся і ворогуєте – і не маєте, тому що не просите.
3. Просите і не одержуєте, тому що просите не на добро, а щоб використати для ваших пожадань.
4. Перелюбники та перелюбниці! Хіба ви не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча супроти Бога? Отож, хто хоче бути приятелем світові, той стає ворогом Богові.
5. Чи ви гадаєте собі, що марно засвідчує Писання: До ревности любить Дух, що живе в нас?
6. Тому-то більшу дає благодать; бо якраз і сказано: Бог чинить спротив гордим, а сумирним дає благодать.
7. То підкоріться Богові; вчиніть спротив дияволові, і втече від вас;
8. Підійдіть ближче до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, дайте лад серцю ті, що мають подвійні душі;
9. Журіться, плачте й ридайте; нехай сміх ваш обернеться на плач, а радість – на печаль.
10. Станьте покірними перед Господом, і піднесе вас.
11. Не лихословте один одного, браття: хто обмовляє брата, або судить брата свого, той обмовляє закон і судить закон; а якщо ти судиш закон, то ти не виконавець закону, але суддя.
12. Єдиний Законодавець і Суддя, Котрий може врятувати і погубити; а ти хто, котрий судиш іншого?
13. Тепер послухайте ви, що кажете: Сьогодні чи завтра вирушимо в таке-то місто, і проживемо там один рік, і будемо торгувати і одержувати прибуток,
14. Ви, котрі не відаєте, що станеться завтра: бо що таке життя ваше? Пара, що з?являється на короткий час, а потім щезає.
15. Замість того, щоб вам казати: Якщо угодно буде Господові і будемо живі, то зробимо те чи те,
16. Ви, за своєю пихатістю, вдаєтеся до гордощів; а всілякі подібні гордощі є лихо.
17. Отож, хто знає, як чинити добро, і не чинить, тому гріх.
Якова 5
Застереження багатіям.
1. Послухайте, ви, багатії: плачте і ридайте над бідуваннями вашими, котрі надходять на вас.
2. Багатство ваше згнило, і одежа ваша потрублена міллю.
3. Золото ваше і срібло ваше заіржавіло, й іржа їхня буде свідчити супроти вас, і пожере плоть вашу, мов огонь; ви зібрали собі скарби на останні дні.
4. Ось, заплата, котру ви не сплачуєте робітникам, що пожнивували поля ваші, волає, і зойки женців долинули до слуху Господа Саваота,
5. Ви розкошували на землі і мали насолоду; наситили серця ваші, немов на день заклання.
6. Ви засудили, убили Праведника: Він не чинив вам спротиву.
7. Отож, браття, будьте довготерплячі до пришестя Господнього. Ось, землероб наджидає щедрого плоду від землі, і для нього терпить довго, доки діждеться дощу раннього і пізнього.
8. Довготерпіть і ви, зміцніть серця ваші, тому що пришестя Господнє наближається.
9. Не нарікайте, браття, один на одного, щоб не зазнати суду: ось, Суддя стоїть біля дверей.
10. Як приклад лихих страждань і довготерпіння візьміть, браття мої, пророків, котрі говорили ім?ям Господнім.
11. Ось, ми хвалимо тих, котрі терпіли. Ви чули про терпіння Йова і бачили кінець його терпінню від Господа, бо Господь милосердний вельми і співчутливий.
12. А передусім, браття мої, не присягайтеся ні небом, ні землею, і жодного іншою клятвою; але нехай буде у вас: Так, так і ні, ні; щоб ви не стали під осуд.
13. Чи страждає хтось серед вас? Нехай молиться. Чи веселий хтось? Нехай співає псалми.
14. Чи хворий хтось? Нехай покличе пресвітерів церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім?я Господнє, –
15. І молитва віри уздоровить недужого, і підніме його Господь, і якщо він учинив гріхи, простяться йому.
16. Сповідайтеся один перед одним за провини і моліться один за одного, щоб уздоровитися: багато може посилена молитва праведного.
17. Ілля був чоловіком, схожим на нас, і молитвою помолився, щоб не було дощу; і не було дощу на землю три роки і шість місяців;
18. І знову помолився: і небо дало дощ, і земля вродила плід свій.
19. Браття! Якщо хтось із вас ухилятиметься від істини, а хтось наверне його,
20. Нехай той знає, що той, хто завернув грішника з недоброго шляху, врятує душу від смерти і багато гріхів покриє.