Послання до Тита

Послання до Тита
Тита 1
Церкви мають очолюватися мужами бездоганними
1. Павло, слуга Божий, Апостол Ісуса Христа, через віру вибраних Божих і пізнання істини, що стосується благочестя.
2. У надії вічного життя, яку обіцяв незрадливий у слові Бог передніше вічного часу,
3. А Свого часу явив Своє слово у проповіді, дорученій мені з повеління Рятівника нашого, Бога, -
4. Титові, істинному синові через спільну віру: благодать, милість і мир від Бога Вітця і Господа Ісуса Христа, Рятівника нашого.
5. Я для того залишив тебе на Кріті, щоб ти завершив недокінчене і настановив по всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:
6. Якщо хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, дітей має вірних, що не відають докору за розпусту чи непокору,
7. Бо єпископ має бути бездоганний, як Божий домобудівник, не зарозумілий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не корисливий,
8. Але гостинний до зайшлих, добролюбець, цнотливий, справедливий, доброчинний, розважливий,
9. Що тримається найпевнішого слова, згідно з ученням, щоб він був спроможний і напучувати у справжньому вченні і тих, що чинять спротив, викривати.
10. Бо є чимало й непокірних балакунів і блудників, надто ж із обрізаних,
11. Котрим треба загороджувати уста: вони-бо розбещують цілі доми, навчаючи, чого не варто, з огидного користолюбства.
12. Це з них самих один віршотворець сказав: крітяни завжди брехливі, хижі звірі, утробища ліниві.
13. Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були міцні у вірі.
14. Не зважаючи на юдейські байки і приписи людей, котрі ухиляються від істини.
15. Для чистих все чисте; а для опоганених і невіруючих немає нічого чистого, але опоганені розум їхній і совість.16. Вони кажуть, що знають Бога; а справами зрікаються, будучи огидними і непокірними, і не здатними на жодну добру справу.
Тита 2
Обов'язки членів церкви: літніх, юнаків і служників.
1. А ти повідуй те, що відповідає вченню (Христовому):
2. Щоб літні чоловіки були пильними, поважними, доброчинними, міцні у вірі, в любові і в терпінні.
3. Щоб літні жінки також одягалися так, як пристойно святим, не були наклепницями, не ставали рабинями пиятики, навчали добра.
4. Щоб навчали молодих дружин любити (своїх) чоловіків та голубити дітей,
5. Щоб цнотливими були, чистими, дбайливі в домі, добрі, покірні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Слово Боже.
6. Юнаків також умовляй бути доброчесними.
7. У всьому виявляй у собі взірець добрих справ, в учителюванні чистоту, поважність, неушкодженність,
8. У слові розважливість, бездоганність, щоб супротивник був посоромлений, не маючи чогось недоброго сказати про нас.
9. Рабів умовляй коритися своїм володарям, догоджати їм у всьому, не суперечити.
10. Не красти, але виявляти всю добру вірність, щоб вони у всьому були окрасою вчення Рятівника нашого, Бога.
11. Бо з'явилася благодать Божа, рятівна для всіх людей,
12. Що навчає нас, щоб ми, відкинувши нечестя і світські похоті, цнотливо, правдиво і доброчинно жили нинішнього віку.
13. Наджидаючи щасливої надії і з'яви великого Бога і Рятівника нашого Ісуса Христа.
14. Котрий віддав Себе за нас, щоб визволити нас од усілякого беззаконня і очистити Собі народ особливий, ревний на добрі справи.
15. Оце кажи, умовляй і викривай з усілякою владою, щоб ніхто не зневажив тебе.
Тита 3
Віруючі в Ісуса через благодать стали спадкоємцями вічного життя.
1. Нагадуй їм підкорятися і коритися володарям і владі, бути готовими на всіляку добру справу,
2. Нікого не лихословити, бути не сварливим, але тихим, і виявляти всіляку покору перед усіма людьми.
3. Бо ми також були колись нерозважливі, непокірні, заблуклі, були рабами похотей і різноманітних розкошів, жили в злобі і заздрості, були бридкими, ненавиділи один одного.
4. А коли з'явилася благодать і людинолюбство Рятівника нашого, Бога,
5. Він урятував нас не за справами праведности, котрі ми звершили, а за Своєю милістю, купіллю відродження і оновлення Святим Духом,
6. Котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Рятівника нашого.
7. Щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми з надією стали спадкоємцями вічного життя.
8. Слово це вірне; і я бажаю, щоб ти підтверджував про це, щоб ті, які увірували в Бога, старалися бути ревними на добрі справи: це добре і корисне людям.
9. А недолугих змагань, і родоводів, розбрату, і суперечок про Закон уникай, бо вони безвартісні й марні.
10. Від єретика, після першого і другого напучування, ухиляйся,
11. Знаючи, що такий розбестився, грішить і вже самозасуджений.
12. Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поквапся прийти до мене в Нікополь; бо я поклав собі пробути там зиму,
13. Законника Зіну і Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб їм нічого не забракло.
14. Нехай наші також навчаються на добрих справах, у забезпеченні необхідних потреб, щоб не були безплідні.
15. Вітають тебе всі, що є зі мною. Вітай тих, що люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь.