Перше Послання до Тимофія

Перше Послання до Тимофія
1 Тимофiя 1
Благодать, милість і мир від Бога
1. Павло, Апостол Iсуса Христа за повелiнням Бога, Рятiвника нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої,
2. Тимофiєвi, справжньому синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога, Батька нашого, i Христа Iсуса, Господа нашого.
3. Вiдходячи в Македонiю, я просив тебе залишитися в Ефесi i наставити декотрих, щоб вони не навчали iншого.
4. I не займалися байками i родоводами нескiнченними, котрi викликають бiльше сварок, анiж Божої науки у вiрi.
5. А мета наставлення є любов од чистого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри.
6. Вiд чого деякi ухилилися i вдалися до марнослiв'я,
7. Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розумiючи нi того, про що оповiдають, анi того, що утверджують.
8. А ми знаємо, що закон добрий, якщо хтось законно використовує його,
9. Знаючи, що закон утворений не для праведника, але для беззаконних i непокiрних, нечестивих i грiшникiв, розбещених i споганiлих, для зневажникiв батька й матерi, для людиновбивникiв,
10. Для розпусникiв, мужеложникiв, людиноловiв, (наклепникiв, скотоложникiв), брехунiв, клятвопорушникiв, i для всього, що суперечить належному (здоровому) вченню,
11. Спираючись на славну Євангелiю блаженного Бога, яку менi довiрено.
12. Дякую Христовi Iсусовi, Господовi нашому, що дав менi силу, що Вiн визнав мене вiрним, i поставив на служiння.
13. Мене, котрий переднiше був богозневажником, i переслiдувачем та кривдником, але помилуваний тому, що так чинив, не вiдаючи iстини, з невiрства.
14. А благодать Господа нашого Iсуса Христа вiдкрилася в менi рясно з вiрою i любов'ю у Христi Iсусi.
15. Вiрне це слово i всiлякої прихильности варте, що Христос Iсус прийшов у свiт врятувати грiшникiв, iз котрих я найперший.
16. Але задля цього я й помилуваний, щоб Iсус Христос у менi першому показав усе довготерпiння для прикладу тим, що будуть вiрувати в Нього на вiчне життя.
17. А Царевi вiкiв нетлiнному, невидимому, єдиному, премудрому Боговi честь i слава на вiчнi вiки. Амiнь.
18. Передаю тобi, сину мiй Тимофiю, згiдно з пророцтвами, якi були про тебе, такого заповiта, щоб ти боровся в узгодженнi з ними, як добрий воїн.
19. Маючи вiру i добру совiсть, котру деякi, вiдкинувши, зазнали катастрофи у вiрi, мов корабель на морi;
20. Такi-от Гiменей та Олександр, котрих я вiддав сатанi, щоб вони навчилися не зневажати Бога.
1 Тимофiя 2
Поради щодо Богослужіннь.
1. Отож, найперше прошу звершувати молитви, прохання, благання i подяку за всiх людей,
2. За царiв i за всiх тих, що стоять при владi, щоб могли ми провадити тихе i мирне життя в щоденнiй побожностi та чистотi;
3. Бо це добре i угодно Рятiвниковi нашому Боговi,
4. Котрий хоче, щоб усi люди врятувалися i досягли пiзнання iстини.
5. Бо єдиний Бог, єдиний також i Посередник помiж Богом i людьми, чоловiк Христос Iсус.
6. Що вiддав Себе на викуп за всiх: таким було свiдчення свого часу,
7. Для котрого я настановлений проповiдником i Апостолом, - iстину кажу у Христi, не обманюю, - навчителем поганiв у вiрi та iстинi.
8. Отож, бажаю, щоб на всiлякому мiсцi промовляли молитви мужi, пiдносячи руки чистi без гнiву i сумнiву;
9. Щоб також i жiнки, у пристойнiй одежi, iз сором'язливiстю i цнотливiстю, прикрашали себе не плетивом волосся, нi золотом, нi перлами, нi дорогими шатами,
10. Але добрими справами, як належить жiнкам, що присвятили себе на побожнiсть.
11. Нехай дружина (жiнка) навчається мовчки, з усiлякою покiрнiстю;
12. А навчати дружинi не дозволяю, нi володарювати над чоловiком, але бути в мовчаннi.
13. Бо ранiше утворений Адам, а вiдтак Єва.
14. I не Адама зведено, але жiнка, спокусившись, вчинила злочин;
15. А втiм, врятується через народження дiтей, якщо житиме у вiрi та любовi i в святостi з цнотливiстю.
1 Тимофiя 3
Про церковні посади.
1. Вiрне слово: якщо хтось єпископства бажає, доброї справи бажає.
2. Але єпископ має бути бездоганним, однiєї дружини чоловiком, тверезим, цнотливим, благочинним, чесним, гостинним, здiбним навчати,
3. Не п'яниця, не забiяка, не сварливий, не корисливий, сумирний, миролюбний, не срiблолюбець.
4. Що добре дає лад у власному домi; а дiтей утримує слухняними i в усiляких чеснотах;
5. Бо хто не вмiє дати ладу власному домовi, чи буде вiн пiклуватися про Церкву Божу?
6. Не може бути з нещодавно навернених, щоб не запишався i не потрапив на осудження з дияволом.
7. Належить йому також мати добре свiдчення вiд зовнiшнiх, щоб не опинився в докорах та у диявольських тенетах.
8. Диякони також мають бути чеснi, не двоязикi, не схильнi до вина, не корисливi,
9. Котрi бережуть утаємниченiсть вiри в чистiй совiстi (сумлiннi).
10. I таких необхiдно переднiше випробувати, вiдтак, якщо бездоганнi, допускати до служiння.
11. Так само й дружини їхнi мають бути чеснi, не наклепницi, тверезi, вiрнi в усьому.
12. Диякон має бути чоловiком однiєї дружини, що добре виховує дiтей i дає лад домовi своєму;
13. Бо тi, що гаразд дбають про служiння, готують собi вищий ступiнь i велику ревнiсть у вiрi у Христа Iсуса.
14. Оце пишу тобi i сподiваюся невдовзi прийти до тебе,
15. Щоб, якщо загаюся, ти вiдав, як треба чинити в домi Божому, котрий є Церква Бога живого, стовп i утвердження iстини.
16. I - без жодних заперечень - велика таємниця благочестя: Бог з'явився у плотi, виправдав Себе в Дусi, показав Себе Ангелам, проповiдуваний помiж народами, прийнятий вiрою у свiтi, пiднесений у славi.
1 Тимофiя 4
Застереження перед лицемірною поміркованістю.
1. А Дух виразно каже, що останнiм часом вiдступлять деякi од вiри, дослухаючись духiв спокусникiв i науки бiсiвської,
2. Через лицемiрство лжемовникiв, спалених у своїй совiстi,
3. Котрi забороняють одружуватися i вживати з харчами те, що Бог утворив, щоб вiрнi, якi й пiзнали iстину, їли з подякою.
4. Бо всiляке творення Боже гарне i нiщо не негоже, якщо приймається з подякую.
5. Тому що освячується словом Божим i молитвою.
6. Навчаючи цього братiв, будеш добрим служителем Iсуса Христа, що насичується словами вiри i добрим ученням, за котрим ти пiшов.
7. А вiд негодящих i баб'ячих байок ухиляйся, але вправляйся в добрiй честi;
8. Бо тiлесна вправа приносить замало користi, а добра честь на все корисна, маючи обiтницю життя теперiшнього i прийдешнього.
9. Слово це вiрне i цiлковитого довiр'я гiдне.
10. Бо ми з цiєю метою й працюємо i зневаги зазнаємо, що сподiваємося на живого Бога, Котрий є Рятiвник усiх людей, а надто вiрних.
11. Проповiдуй це i навчай.
12. Нехай нiхто не знехтує юнiстю твоєю; але будь взiрцем для вiрних у словi, в життi, в любовi, у дусi, у вiрi, в чистотi.
13. Аж доки не прийду, займайся читанням, напоумляй i навчай.
14. Не стався байдуже до дару, який у тобi є, i котрий даний тобi через пророцтво з покладанням рук священства.
15. Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успiх твiй для всiх очевидним був.
16. Будь пильний до себе i до вчення, займайся цим постiйно; бо так учиняючи, i себе врятуєш, i тих, що слухають тебе.
1 Тимофiя 5
Про звання у Церкві.
1. Старому не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братiв.
2. Лiтнiх жiнок, - як матерiв; молодих, як сестер, з усiлякою чистотою.
3. Шануй удовиць, справжнiх удовиць.
4. Коли ж якась удова має дiтей чи онукiв, то нехай вони передовсiм навчаються шанувати свою родину i вiддавати належне батькам: бо це угодно Боговi.
5. Справжня вдова i самiтня сподiвається на Бога i перебуває в благаннях i в молитвах вдень i вночi.
6. А ласолюбна живцем померла.
7. I про це їм нагадуй (навчай), щоб без вади були.
8. А якщо хтось про своїх, надто про домашнiх, не пiклується, той зрiкся вiри i гiрший вiд невiрного.
9. Удова має вибиратися така, що має не менше шiстдесяти рокiв, котра була дружиною одного чоловiка.
10. Вiдома добрими справами, якщо вона виховала дiтей, приймала мандрiвникiв, обмивала ноги святим, допомагала бiдним i була ревна на всiляку добру справу.
11. А молодих удовиць не приймай, бо вони, впадаючи в розкiш, усупереч Христовi, прагнуть пошлюбитися.
12. Вони пiдлягають осудовi, тому що ухилилися вiд попередньої вiри;
13. Причому, вони, оскiльки є неробами, звикають бiгати по домiвках i бувають не лишень неробами, але й балакухами, є доскiпливi i мовлять те, про що не мусять,
14. Отож, я бажаю, щоб молодi вдови шлюбилися, народжували дiтей, давали лад своєму домовi i не надавали супротивниковi жодного приводу до лихослiв'я.
15. Бо деякi вже спокусилися i пiшли слiдом за сатаною.
16. Якщо котрийсь вiрний чи вiрна має вдiв на утриманнi, то мусять їх утримувати i не обтяжувати Церкву, щоб вона могла утримувати справжнiх (одиноких) удовиць.
17. А пресвiтерам (священослужителям), якi належним чином провадять служiння, необхiдно виявляти гiдну пошану, особливо тим, котрi трудяться в словi i в навчаннi.
18. Бо Писання оповiдає: Не зав'язуй рота воловi, що молотить; i: Працелюбний (працюючий) вартий своєї нагороди.
19. Звинувачення на пресвiтера приймай не iнакше, як при двох чи трьох свiдках.
20. Тих, що грiшать, викривай перед загалом, щоби й iншi страх мали.
21. Перед Богом i Господом Iсусом Христом i вибраними Ангелами заклинаю тебе, зберегти це без упередження, нiчого не роблячи, виходячи з пристрастi.
22. Рук нi на кого квапливо не клади, i не ставай учасником у чужих грiхах; бережи себе чистим.
23. У подальшому не пий лише воду, але вживай трiшки вина, заради шлунку твого i частих недуг твоїх.
24. Грiхи деяких людей явнi i невiдворотно ведуть до осуду, а деякi вiдкриваються згодом.
25. Так само й добрi справи явнi, а якщо й не такi, утаємничитися не можуть.
1 Тимофiя 6
Про служників.
1. Раби, що пiд ярмом, мусять вважати панiв своїх (володарiв) гiдними всякої честi, щоб не було зневаги йменню Божому i вченню.
2. Тi, котрi мають за панiв вiрних, не мають спiлкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вiрнi i улюбленi, i добро чинять їм. Навчай цього i умовляй.
3. Хто навчає iншого i не йде за розумними словами Господа нашого Iсуса Христа i вченням про набожнiсть,
4. Той гордий, нiчого не знає, але захворiв на пристрасть до змагань i суперечок, вiд котрих виникає заздрiсть, розбрат, лихослiв'я, лукавi пiдозри.
5. Намарнi суперечки помiж людьми пошкодженого розуму, чужi iстинi, котрi думають, наче набожнiсть служить для прибутку. Вiддаляйся од таких.
6. Велике надбання - бути набожним i вдоволеним.
7. Бо ми нiчого не принесли у свiт; зрозумiло, що нiчогiсiнько не можемо й винести з нього.
8. Маючи їжу i одежу, будьмо задоволенi з того.
9. А тi, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу i в сiтi, а також у численнi безглуздi i шкiдливi похотi, котрi занурюють людей в бiдування i згубу;
10. Бо корiнь всього лихого є срiблолюбство, котрому вiддавшися, деякi ухилилися од вiри i самi себе пiдвели до багатьох страждань.
11. А ти, чоловiче Божий, ухиляйся вiд цього, та сягай успiху в правдi, набожности, вiрi, любовi, терпiннi й покорi;
12. Спонукай гарним прикладом вiри, тримайся вiчного життя, до котрого ти якраз i покликаний, i показав сумлiнне сповiдування перед багатьма свiдками.
13. Перед Богом, що все животворить, i перед Христом Iсусом, Котрий засвiдчив перед Понтiєм Пилатом сумлiнне сповiдування, заповiдаю тобi
14. Пильнувати цю заповiдь чисто i бездоганно, аж навiть до з'явлення Iсуса Христа,
15. Котре свого часу вiдкриє блаженний i єдиний могутнiй Цар тих, що царюють, i Господь тих, що володарюють,
16. Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному свiтлi, Котрого нiхто з людей не бачив i бачити не може. Йому честь i держава вiчна! Амiнь.
17. Багатих у теперiшньому часi умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою i сподiвалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости;
18. Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатiли добрими вчинками, були щедрими i приязними,
19. Збираючи собi скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вiчного життя.
20. О, Тимофiю! Бережи заповiдi, що тобi повiданi, ухиляйся вiд негодящого марнослiв'я i суперечок неправдивого знання,
21. Котрому вiддавшись, деякi ухилилися од вiри. Благодать з тобою. Амiнь.