Друге Послання до Солунян

Друге Послання до Солунян
2 Солунян 1
Віруючі мають пильнувати.
1. Павло і Силуан, і Тимофій, – до Солунської Церкви в Богові Батькові нашому і Господі Ісусі Христі.
2. Благодать вам і мир від Бога Батька нашого і Господа Ісуса Христа.
3. Повсякчас мусимо дякувати Богові за вас, браття, як справедливість вимагає, тому що зростає віра ваша, і примножується любов кожного – один до одного поміж усіма вами.
4. Тож ми самі хвалимося вами в церквах Божих, терпінням вашим і вірою в усіх переслідуваннях і скорботах, котрі ви переносите.
5. На доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб ви стали гідними Царства Божого, що за нього ви й страждаєте.
6. Бо справедливо перед Богом – тим, що зневажають вас, віддати скорботою,
7. А вам, зневаженим, утіхою разом з нами, на з?яву Господа Ісуса з неба, з Ангелами сили Його,
8. Котрий у вогні палючому буде звершувати помсту тим, хто не пізнав Бога і не підкоряється Добрій Вісті Господа нашого Ісуса Христа,
9. Котрі будуть покарані, прийнявши вічну погибель, від особи Господа і від слави могутности Його,
10. Коли Він прийде прославитися у своїх святих і з?явиться дивовижним того дня у всіх віруючих, бо ви повірили нашому свідченню.
11. Для цього ми й молимося завжди за вас, щоби Бог наш учинив вас гідними звання і звершив всіляку добру волю доброти і справу віри в силі,
12. Нехай же прославиться ймення Господа нашого Ісуса Христа у вас, і ви в Ньому, через благодать Бога нашого і Господа Ісуса Христа.
2 Солунян 2
З'явлення відступника перед другим пришестям Христа.
1. Благаємо вас, браття, щодо пришестя Господа нашого Ісуса Христа і нашого зібрання (вознесіння) до Нього,
2. Щоб ви не поспішали хитатися розумом і знічуватися ні від духа, ні від слова, ні від послання, яке нібито від нас надійшло, що наче вже надходить день Христа.
3. Нехай же не звабить вас ніхто й нічим: бо день той не прийде, аж доки не прийде передніше відступництво і не відкриється чоловік гріха, син погибелі,
4. Що чинить спротив і звеличується найвище від усього, що називається Богом, або святинею, аж так, що в храмі Божому він сяде, як Бог, маючи себе за Бога.
5. Хіба не пам?ятаєте, що я, коли був у вас, казав вам про це?
6. І нині ви знаєте, що саме не дає йому відкритися свого часу.
7. Бо таємниця беззаконня уже в дії, лише не звершиться до того часу, поки не буде взятий із середовища той, що утримує тепер, –
8. І тоді відкриється беззаконник, котрого Господь Ісус уб?є духом уст Своїх і винищить з?явленням пришестя Свого,
9. Того, котрого пришестя, згідно з чинністю сатани, буде з усілякою силою, ознаками і дивами неправдивими,
10. І з усілякою неправедною облудністю тим, що гинуть за те, що вони не прийняли любови істини для свого порятунку.
11. І за це пошле їм Бог вплив омани, аж так, що вони будуть вірити неправді;
12. Нехай же будуть осуджені всі, що не увірували в істину, але полюбили неправду.
13. А ми завжди маємо дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог від початку, через освячення Духом і віру істині, вибрав вас для порятунку,
14. До котрого й прикликав вас благовістям нашим, для того, щоб досягнути слави Господа нашого Ісуса Христа.
15. Отож, браття, стійте і тримайтеся переказу, котрим ви навчені чи словом, чи посланням нашим.
16. Нехай же Сам Господь наш Ісус Христос і Бог і Батько наш, Котрий полюбив нас і дав утіху вічну і надію добру у благодаті,
17. Нехай втішить ваші серця і нехай зміцнить вас у всякому слові і справі добрій.
2 Солунян 3
Віруючі мають молитися за проповідь Слова Божого.
1. Отож, моліться за нас, браття, щоб слово Господнє поширювалося і прославлялося так само, як у вас;
2. І щоб нам звільнитися від непорядних та лукавих людей; бо не в усіх віра.
3. Але вірний Господь, Котрий зміцнить вас і збереже від лукавого.
4. Ми певні в Господі за вас, що ви виконуєте і будете виконувати все те, що ми вам наказуємо.
5. А Господь нехай же направить серця ваші в любов Божу і терпіння Христове.
6. Заповідаємо ж вам, браття, йменням Господа нашого Ісуса Христа, віддалятися од усілякого брата, що вчиняє свавільно, а не за переказом, котрого прийняли від нас,
7. Бо ви самі знаєте, як маєте ви наслідувати нас; бо ми не чинили свавілля у вас.
8. Не їли хліба ні в кого даремно, але займалися працею і роботою вдень і вночі, щоб не обтяжувати нікого з вас, –
9. Не тому, що начебто не маємо влади, але щоб самих себе дати вам за взірець, щоб ви нас наслідували.
10. Бо, коли ми були у вас, то заповідали вам оце: якщо хтось не хоче працювати, нехай той не їсть.
11. Але чуємо, що деякі з-поміж вас чинять свавільно, нічого не роблять, але метушаться;
12. Таких умовляємо, і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, працюючи мовчки, їли свій хліб.
13. А ви, браття, не журіться, учиняючи добро.
14. А якщо хтось не послухає слова нашого в цім Посланні, тому вчиніть зауваження і не спілкуйтеся з ним, щоби присоромити його;
15. Але не вважайте його за ворога, а напучуйте, як брата.
16. Нехай же Сам Господь миру дасть вам мир завжди і в усьому. Господь з усіма вами!
17. Вітання моєю рукою Павловою, що послуговується знаком у всілякому посланні; пишу я так:
18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.