ПСАЛТИР

1 Глава

Псалом Давида (який у євреїв не надписаний).

1Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить. 2Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч. 3Ібуде він як дерево, посаджене при витоках вод, що плоди свої дає в час свій і лист його не опадає, а все, що він робитиме, буде успішним. 4Не так нечестиві, [не так]: вони як порох, що вітер змітає [з лиця землі]. 5Тому не встоять** нечестиві на суді, і грішники на зібранні праведних. 6Бо знає Господь путь праведних, а путь нечестивих загине.

 

 

 

2 Глава

Псалом Давида. (Пророчий про Христа).

1Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? 2Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його. 3“Роз`ірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє”. 4Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх. 5Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх. 6Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом – горою святою Його. 7Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: “Ти Син Мій, Я нині породив Тебе”. 8“Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє. 9Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх”. 10Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі. 11Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом. 12Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього.

 

 

3 Глава

Псалом Давида. (Пророчий про Христа).

1Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? 2Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його. 3“Роз`ірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє”. 4Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх. 5Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх. 6Я ж поставлений

 

35 Глава

 

1Начальнику хору. Раба Господнього Давида.

2Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його. 3Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх. 4Але слова уст його – неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро. 5На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла. 6Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами. 7Правда Твоя, – як гори Божі, а присуди Твої, – як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи. 8Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні. 9Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх. 10Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло. 11Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем. 12Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене. 13Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.

Слава...

від Нього Царем над Сионом – горою святою Його. 7Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: “Ти Син Мій, Я нині породив Тебе”. 8“Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє. 9Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх”. 10Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі. 11Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом. 12Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього.

 

 

4 Глава

1Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Давида.

2Коли взиваю я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою. 3Сини людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди? 4Знайте, що Господь обрав для Себе преподобного Свого. Господь почує мене, коли я взиватиму до Нього. 5 Гніваючись, не зогрішайте, роздумуйте в серцях ваших, на постелях ваших заспокойтеся. 6 Приносьте жертву правди і уповайте на Господа. 7 Багато хто говорить: “хто покаже нам благо?” Ти явив нам світло лиця Твого, Господи. 8 Ти дав веселість в серці моїм; від плоду пшениці, вина [та єлею] вона примножилася. 9 В мирі я лягаю і сплю, бо Ти єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя.

 

 

5 Глава

1Начальнику хору. На духових інструментах. Псалом Давида.

2Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої. 3Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я, 4Господи! Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати. 5Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий. 6Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня. 7Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь. 8Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою. 9Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою. 10Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий – гортань їх; язиком своїм облещують. 11Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи. 12Інехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє. 13Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його.

 

 

 

6 Глава

1Начальнику хору. На восьмиструнних інструментах. Псалом Давида.

2Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене в гніві Твоїм. 3Помилуй мене, Господи, бо я немічний, і зціли мене, Господи, бо стривожилися кості мої. 4Ідуша моя дуже стривожена. АТи ж, Господи, доки? 5Зглянься, Господи, і визволи душу мою, спаси мене ради милости Твоєї. 6Бо хто ж після смерти буде згадувати Тебе? Іу гробі хто ж буде славити Тебе? 7Я втомився від зітхання мого; кожної ночі обмиваю ложе моє сльозами моїми, зрошую ними постіль мою. 8Висохло від печалі око моє. Змарніло від усіх ворогів лице моє. 9Відступіть від мене всі, хто чинить беззаконня, бо почув Господь голос плачу мого! 10Почув Господь благання моє, Господь молитву мою прийняв. 11Нехай осоромляться і устрашаться всі вороги мої і нехай з соромом побіжать і зникнуть дуже скоро.

Слава...

 

 

7 Глава

 

1Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового.

2Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене. 3Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя]. 4Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх, 5якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене, 6то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох. 7Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти. 8Ісонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись. 9Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю. 10Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки. 11Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем. 12Бог – Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня. 13Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього. 14Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими. 15Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня. 16Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував. 17Іповернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде. 18Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього.

 

 

8 Глава

 

1Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Давида (пророчий).

2Господи Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі! Слава Твоя піднеслася вище небес! 3Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу перед ворогами Твоїми, щоб знищити ворога і месника. 4Коли погляну на небо – діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти поставив, 5то щ`о є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що Ти опікуєшся ним? 6Ти створив його мало чим меншим за ангелів, славою й честю увінчав його. 7Іпоставив його над творінням рук Твоїх; все підкорив під ноги його: 8овець і волів усіх, ще й звірів польових; 9птахів небесних і риб морських, що ходять стежками морськими. 10Господи, Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі!

Слава...

 

 

9 Глава

 

1Начальнику хору. Після смерти Лабена. Псалом Давида.

2Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої. 3Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній. 4Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм. 5Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний. 6Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків. 7У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього. 8Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій. 9Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю. 10Ібуде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі. 11Ібудуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи. 12Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його. 13Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених. 14Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти; 15щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму. 16Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня. 17Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх. 18Нехай зійдуть грішники в пекло – всі народи, що забувають Бога. 19Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине. 20Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи. 21Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди. 22Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи? 23В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують. 24Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе. 25В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: “Не покарає”, бо думає він, що Бога нема. 26Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо. 27Каже він у серці своїм: “Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха”. 28Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба. 29Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними. 30Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої. 31Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його. 32Каже він у серці своїм: “Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи”. 33Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця]. 34Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: “Бог не бачить”? 35Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом. 36Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його. 37Господь – Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його. 38Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє, 39щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.

 

 

 

10 Глава

Начальнику хору. Псалом Давида.

1На Господа я надіюся, як же ви кажете душі моїй: “Відлітай на гору вашу, як птах”? 2Бо ось грішники напружили лук, наготували стріли, щоб стріляти в темряві у непорочних серцем. 3Бо те, що Ти довершив, вони зруйнували. Що зробить праведний?.. 4Господь у храмі святім Своїм. Господь – на небі Престіл Його. Очі Його [на вбогих] споглядають, зір Його випробовує синів людських. 5Господь випробовує праведного і нечестивого, той же, хто любить неправду, ненавидить душу свою. 6Дощем проллє Він на грішників палаюче вугілля, вогонь і сірку. Палючий вітер – частка чаші скорботи їхньої. 7Бо праведний Господь і любить правду. На праведних дивиться лице Його.

 

 

 

11 Глава

 

1Начальнику хору. На восьмиструнному інструменті. Псалом Давида.

2Спаси [мене], Господи, бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими. 3Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого. 4Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий, 5тих, що говорять: “Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?” 6“Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, – говорить Господь, – стану спасінням людей і відкриюся в ньому.” 7Слова Господні – слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене. 8Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік. 9Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських.

 

 

12 Глава

1Начальнику хору. Псалом Давида.

2Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене? 3Доки носитиму думи мої в душі моїй і скорботи в серці моїм день [і ніч]? Доки буде підноситися ворог мій наді мною? 4Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб не заснув я сном смертним. 5Щоб не сказав ворог мій: “Я переміг його” і щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся. 6Я ж на милість Твою уповаю, серце моє возрадіє спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, [і співатиму імені Господа Всевишнього].

 

 

 

13 Глава

Начальнику хору. Псалом Давида.

1Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”. Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. 2Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога? 3Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного. 4Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають? 5Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних: 6ви насміялися над убогим, а Господь – надія його. 7“Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?” Коли поверне Господь з неволі народ Свій,тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

Слава...

 

 

 

14 Глава

 

Псалом Давида.

1Господи, хто може жити в оселі Твоїй? Хто оселиться на святій горі Твоїй? 2Той, хто ходить непорочно, і чинить правду, і говорить істину у серці своєму. 3Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх. 4Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа, той, хто дає клятву ближньому і не відмовляється від неї. 5Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного. Хто так чинить, той не захитається повіки.

Пісня Давида.

 

 

 

15 Глава

 

1Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся. 2Я сказав Господу: “Ти Господь мій! Блага мої Тобі не потрібні”. 3Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них. 4Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їхніх устами
моїми. 5Господь – частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя. 6Межі мої пролягли в кращих місцях, спадок мій приємний для мене. 7Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє. 8Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся. 9Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії, 10що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління. 11Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне.

 

 

 

16 Глава

 

1Почуй, Господи, правду [мою], зваж на благання моє, вислухай молитву мою з уст неулесливих. 2Від Тебе Самого нехай вийде суд мій, очі Твої нехай побачать правоту. 3Ти випробував серце моє, відвідав мене вночі. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми. 4В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя. 5Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої. 6Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої. 7Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї. 8Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх, 9укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене. 10Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя. 11Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі. 12Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся. 13Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм; 14від ворогів – рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких – у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм. 15Ая в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю.

Слава...

 

 

 

17 Глава

 

1Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. Івін сказав:

2ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя. 3Господь – твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій. 4З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся. 5Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене. 6Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене. 7У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його. 8Ізатряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь]. 9Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його – вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього. 10Він прихилив небеса й зійшов, і морок – під ногами Його. 11Івозсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру. 12Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе. 13Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля. 14Ізагримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій. 15Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх. 16Івідкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого. 17Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене. 18Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене. 19Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене. 20Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене. 21Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені. 22Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм. 23Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся. 24Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені. 25Івоздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його. 26Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його, 27з чистим – за чистотою його, а з лукавим – за лукавством його. 28Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш. 29Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою. 30З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду. 31Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього. 32Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого? 33Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою. 34Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене. 35Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний. 36Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене. 37Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої. 38Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх. 39Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми. 40Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене. 41Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене. 42Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа – але Він не послухав їх. 43Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх. 44Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені. 45Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною, 46навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять. 47Живий Господь і благословенний Бог. Інехай прославлений буде Бог спасіння мого! 48Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи, 49Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене. 50За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму. 51Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.

Слава...

 

 

18 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида.

2Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь. 3День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку. 4Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх. 5По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце, 6і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє. 7Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його. 8Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих. 9Повеління Господні праведні – звеселяють серце. Заповідь Господня світла – просвітлює очі. 10Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні – істина, всі справедливі, 11дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів. 12Бо раб Твій охороняється ними. Іхто додержує їх, тому нагорода велика. 13Хто зрозуміє гріхи свої? Івід тайних моїх очисти мене. 14Івід навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого. 15Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.

 

 

 

19 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида.

2Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова. 3Він пошле тобі поміч із святині і з Сиону підкріпить тебе. 4Він пом’яне всі жертви твої, і всепалення твоє буде приємне. 5[Господь] дасть тобі за серцем твоїм і наміри твої здійснить. 6Звеселімося ж спасінням твоїм, і в ім’я Господа Бога нашого звеличмося; Господь виконає всі прохання твої. 7Тепер я знаю, що Господь спасає Христа Свого; з святих небес Своїх відповідає Йому могутністю спасаючої правиці Своєї. 8Одні хваляться колісницями, інші кіньми, а ми хвалимося іменем Господа Бога нашого. 9Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо. 10Господи, спаси царя і вислухай нас, в який би день ми не звертались [до Тебе].

 

 

20 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида.

2Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується. 3Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув. 4Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота. 5Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків. 6Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його. 7Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм. 8Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається. 9Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе. 10В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь. 11Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських. 12Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе – злий намір, якого не можуть [здійснити]. 13Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх. 14Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.

Слава...

 

 

 

21 Глава

 

1Начальнику хору. При сході зорі. Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).

2Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. 3Боже мій, взиваю вдень – і Ти не чуєш; вночі – і нема мені спокою. 4Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля. 5На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх. 6До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились. 7Ая черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів. 8Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою: 9“Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому”. 10Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї. 11На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти – Бог мій. 12Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема. 13Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські – оточили мене. 14Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає. 15Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх. 16Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене. 17Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої. 18Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене. 19Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб. 20Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди! 21Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою. 22Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене. 23Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе. 24Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля! 25Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його. 26Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його. 27Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки. 28Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів. 29Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами. 30Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе. 31Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки. 32Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь.

 

 

 

22 Глава

 

1Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме. 2На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене. 3Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого. 4Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя – вони потішили мене. 5Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща. 6Імилість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні.

 

 

 

23 Глава

1Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній. 2Він на морях заснував її і на ріках утвердив її. 3Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його? 4Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався [ближньому своєму] зрадливо, 5той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого. 6Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів. 7Підні майте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, – і ввійде Цар слави! 8 Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою. 9 Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, – і ввійде Цар слави! 10 Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.

Слава...

 

 

 

24 Глава

 

Псалом Давида.

1До Тебе, Господи, підношу душу мою. 2Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною. 3Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно. 4Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх. 5Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти – Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю. 6Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку. 7Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї. 8Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння. 9Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх. 10Всі путі Господні – милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його. 11Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика. 12Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати. 13Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю. 14Сила Господня – тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм. 15Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої. 16Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений. 17Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене. 18Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої. 19Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене! 20Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе. 21Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе. 22Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його.

 

 

 

25 Глава

 

1Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся. 2Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою. 3Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй. 4Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду. 5Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду. 6Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, 7щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої. 8Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї. 9Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними, 10що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів. 11Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене. 12Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи.

 

 

 

26 Глава

Псалом Давида. [До помазання].

1Господь – Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь – Захисник життя мого, кого устрашуся? 2Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають. 3Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. 4Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його. 5Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене. 6Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа. 7Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене. 8Від Тебе говорить серце моє: “Шукайте Господа!” Я шукаю лиця Твого, Господи. 9Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти – Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. 10Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. 11Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх. 12Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене. 13Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих. 14Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

Слава...

 

 

 

27 Глава

Псалом Давида.

1До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу. 2Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого. 3Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло. 4Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними. 5За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує. 6Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого. 7Господь – помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю. 8Господь – кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого. 9Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки.

 

 

 

28 Глава

Псалом Давида. [Після закінчення свята кущів].

1Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь. 2Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його. 3Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими. 4Голос Господа могутній, голос Господа величний. 5Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські. 6Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон – як молоді єдинороги. 7Голос Господа викрешує полум’я вогню, 8від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську. 9Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич. 10Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки. 11Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх.

 

 

 

29 Глава

 

1Псалом Давида; пісня на оновлення дому.

2Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною. 3Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене. 4Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу. 5Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його, 6бо на мить гнів Його і на все життя – милість Його; звечора плач, а на ранок – радість. 7Ія говорив у дні благоденства мого: “Не похитнуся я повіки”. 8Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався. 9Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи: 10“Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою? 11Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені”. 12ІТи змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю. 13Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.

Слава...

 

 

30 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання].

2На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене. 3Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене. 4Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене. 5Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи. 6В руки Твої віддаю дух мій – Ти визволив мене, Господи, Боже істини. 7Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю. 8Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою. 9Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої. 10Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє. 11Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли. 12Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене. 13Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий. 14Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою. 15Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: “Ти – Бог мій”. 16У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх. 17Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи. 18Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло. 19Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо. 20Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими! 21Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів. 22Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному. 23Я ж сказав у відчаї моїм: “Відкинутий я від очей Твоїх”. Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе. 24Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим. 25Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.

 

 

 

31 Глава

 

Псалом Давида. Повчання.

1Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. 2Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства. 3Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день. 4Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху. 5Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого. 6Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його. 7Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене. 8“Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє. 9Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе”. 10Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість. 11Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.

Слава...

 

 

 

32 Глава

 

[Псалом Давида.]

1Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала. 2Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі. 3Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням. 4Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні. 5Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля. 6Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його – вся сила їх. 7Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні. 8Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі. 9Бо Він сказав – і сталося, Він повелів – і створилося. 10Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів]. 11Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його – з роду в рід. 12Блаженний народ, у якого Бог є Господом, – люди, яких обрав Господь у насліддя Собі. 13Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських. 14Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі. 15Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні. 16Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його. 17Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю. 18Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його. 19Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх. 20Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш. 21Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його. 22Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.

 

 

 

33 Глава

 

1Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.

2Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх. 3Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться. 4Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі. 5Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене. 6Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться. 7Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його. 8Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх. 9Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього. 10Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його. 11Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага. 12Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас. 13Хто з людей бажає жити і бачити дні благі – 14стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. 15Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того. 16Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх. 17Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них. 18Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх. 19Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає. 20Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь. 21Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається. 22Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть. 23Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Слава...

 

 

 

34 Глава

 

Псалом Давида. (Пророчий).

1Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене. 2Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені. 3Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: “Я твоє спасіння”. 4Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене. 5Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх. 6Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх. 7Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї. 8Нехай же несподівано прийде загибель на нього. Ісітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель. 9Адуша моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього. 10Всі кості мої скажуть: “Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого – від гнобителів його”. 11Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене. 12Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою. 13Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася. 14Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю. 15Авони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що; 16спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами. 17Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів – самотню мою. 18Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе, 19щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини. 20Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли. 21Розширюють на мене уста свої і кажуть: “Добре, добре, бачили очі наші”. 22Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене. 23Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій! 24Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною. 25Щоб не говорили в серці своїм: “Добре, [добре!] цього ми бажали”. Щоб не сказали: “Ми поглинули його”. 26Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене. 27Інехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. Інехай завжди кажуть: “Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!” 28Аязик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.

 

 

 

35 Глава

 

1Начальнику хору. Раба Господнього Давида.

2Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його. 3Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх. 4Але слова уст його – неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро. 5На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла. 6Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами. 7Правда Твоя, – як гори Божі, а присуди Твої, – як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи. 8Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні. 9Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх. 10Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло. 11Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем. 12Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене. 13Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.

Слава...

 

 

36 Глава

 

Псалом Давида.

1Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня, 2бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть. 3Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її. 4Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого. 5Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе. 6Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень. 7Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті. 8Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло. 9Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю. 10Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його. 11Алюди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм. 12Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми. 13Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його. 14Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди. 15Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються. 16Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних, 17бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь. 18Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік. 19Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. Агрішники загинуть. 20Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть. 21Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає. 22Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений. 23Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його. 24Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його. 25Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба. 26Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває. 27Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку. 28Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені. 29Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік. 30Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду. 31Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його. 32Беззаконник підглядає за праведним і шукає – як вбити його. 33Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді. 34Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш. 35Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські. 36Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу. 37Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей – мир. 38Абеззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців – загибель. 39Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот. 40Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього.

Слава..

 

 

 

37 Глава

 

1Псалом Давида. На спомин [про суботу].

2Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм. 3Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою. 4Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх. 5Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене. 6Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого. 7Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу. 8Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй. 9Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого. 10Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться. 11Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх – і того вже не стало в мене. 12Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене. 13Аті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи. 14Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх. 15Істав я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання. 16Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій. 17Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною. 18Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною. 19Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій. 20Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді. 21Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю. 22Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене. 23Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.

 

 

 

38 Глава

 

1Начальнику хору Ідифуму. Псалом Давида.

2Я сказав: “Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною”. 3Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася. 4Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм: 5“Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх – яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій”. 6Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій – як ніщо перед Тобою. 7Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться. 8Інині чого чекати мені, Господи? Надія моя – на Тебе. 9Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному. 10Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це. 11Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну. 12Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина. 13Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої. 14Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.

 

 

39 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).

2Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою. 3Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої. 4Він вклав в уста мої пісню нову – хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа. 5Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих
і до тих, що схиляються до неправди. 6Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число. 7Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха*. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав. 8Тоді я сказав: “Ось іду; у свитку книжному написано про мене. 9Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм”. 10Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи. 11Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим. 12Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене. 13Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені. 14Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені! 15Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені. 16Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: “Добре, добре!” 17Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: “Великий Господь!” 18Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!

Слава...

 

 

 

40 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).

2Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь. 3Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його. 4Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його. 5Я сказав: “Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою”. 6Вороги мої в злобі кажуть про мене: “Коли він помре та згине ім’я його?” 7Аколи приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються. 8Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене. 9Словом лихим ображають мене, говорячи: “Він ліг і вже не встане”. 10Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, – підняв проти мене п’яту свою. 11Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм. 12З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною. 13Амене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки. 14Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь!

 

 

 

41 Глава

 

1Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим. (Псалом Давида).

2Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже. 3Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим? 4Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: “Де Бог твій?” 5Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування. 6Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого. 7Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої. 8Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною. 9Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене – молитва до Бога життя мого. 10Кажу я до Бога: “Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене”? 11Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: “Де Бог твій?” 12Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

 

 

 

42 Глава

 

(Псалом Давида).

1Суди мене, Боже, і розсуди тяжбу мою з народом недобрим. Від людини лукавої і злої визволи мене. 2Бо Ти – Бог сили моєї. Навіщо Ти відкинув мене? Чому я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене? 3Пошли світло Твоє й істину Твою, нехай вони ведуть мене і виведуть на святу гору Твою і в оселі Твої. 4Іввійду я до жертовника Божого, що наповнює радістю серце моє, і буду славити Тебе піснями, як на гуслях, Боже, Боже мій. 5Чому сумуєш, душе моя? Навіщо хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

Слава...

 

 

 

43 Глава

 

1Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим.

2Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні. 3Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив. 4Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них. 5Боже, Ти – Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову. 6З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас. 7Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене, 8а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас. 9Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки. 10Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим. 11Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас. 12Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами. 13Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього. 14Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас. 15Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми. 16Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє 17від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника. 18Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого. 19Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї, 20коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас. 21Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого, 22то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця. 23Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення. 24Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди. 25Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу? 26Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане. 27Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.

 

 

 

44 Глава

 

1Начальнику хору. На музичному інструменті шошан. Повчання синам Кореєвим. Пісня про Улюбленого.

2Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій – перо книжника-скорописця. 3Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки. 4Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю. 5Інатягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя. 6Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою. 7Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти – жезл Царства Твого. 8Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх. 9Вся одежа Твоя – як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе. 10Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена. 11Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого. 12Ізабажає Цар доброти твоєї, бо Він – Бог твій, і поклонишся Йому. 13Ідочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму. 14Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом. 15В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її. 16Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя. 17Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі. 18Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку.

 

 

 

45 Глава

 

1Начальнику хору. Синів Кореєвих. На музичному інструменті аламоф. Пісня.

2Бог нам пристановище і сила, скора допомога в біді, що надходить на нас. 3Тому не будемо боятися, хоч би захиталася земля, і гори зрушились у безодню моря. 4Нехай шумлять і хвилями здіймаються води і трясуться гори від хвиль їхніх. 5Потоки рік веселять місто Боже, святу оселю Всевишнього. 6Бог посеред нього – воно не захитається; Бог допоможе йому зранку. 7Стривожилися народи, захиталися царства: [Всевишній] подав голос Свій, і похитнулася земля. 8Господь Сил з нами, Бог Якова – захисник наш. 9Прийдіть і погляньте на діла Божі, які чуда вчинив Він на землі. 10Він спинив війни до країв землі, поламав лук, знищив зброю і колісниці попалив вогнем. 11“Заспокойтеся і пізнайте, що Я – Бог, піднесуся між народами і прославлюся на землі”. 12Господь Сил з нами, Захисник наш – Бог Якова.

Слава...

 

 

 

46 Глава

 

1Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.

2Всі народи, заплещіть руками, вигукніть до Бога голосом радости. 3Бо Господь Всевишній страшний, – великий Цар усієї землі. 4Він підкорив людей нам, і народи – під ноги наші. 5Обрав нам насліддя наше, красу Якова, якого полюбив. 6Зійшов Бог при окликах радости, Господь – при звуках сурмних. 7Співайте Богу нашому, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте! 8Бо Бог – Цар усієї землі, співайте розумно. 9Бог став Царем над усіма народами. Бог возсів на святім Престолі Своїм. 10Князі народів зібралися до народу Бога Авраамового, бо влада над землею – Божа. Він вищий за все.

 

 

47 Глава

 

1Пісня синів Кореєвих.

2Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його. 3Велика радість всій землі – гора Сион; з північного боку її – місто Царя великого. 4Бог у храмі Своєму знаний як захисник, 5бо ось зібралися царі, зійшлися докупи, 6побачили, здивувалися, злякалися і відступили. 7Страх обійняв їх і муки, як у жінок під час родин. 8Східним вітром Ти потопив кораблі фарсийські. 9Як чули ми, так і побачили у місті Господа Сил, у місті Бога нашого: Бог утвердив його навіки. 10Ми роздумували, Боже, про милість Твою посеред храму Твого. 11Яке ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя аж до країв землі. Повна правди правиця Твоя. 12Нехай веселиться гора Сион, [і] нехай радіють дочки народу Божого заради судів Твоїх, [Господи]. 13Обійдіть навколо Сиона і розгляньте його, перелічіть вежі його, 14зверніть серця ваші до могутності його, щоб переказати поколінням майбутнім. 15Бо цей Бог є Бог наш повіки. Він буде провадити нас повік віку.

 

 

48 Глава

 

1Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.

2Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, – 3Іпрості, і знані, і багаті, й убогі. 4Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого – розум. 5Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою. 6Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене? 7Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм! 8Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього. 9Дорог`а ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки, 10щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти. 11Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим. 12Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами. 13Ілюдина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм. 14Цей шлях їхній – спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його. 15Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім. 16Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене. 17Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її. 18Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її. 19Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі, 20але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла. 21Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.

Слава...

 

 

49 Глава

 

Псалом Асафа.

1Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу. 2Від Сиону велич краси Його. 3Гряде Бог наш – і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря. 4Він закликає з висоти небо і землю – судити народ Свій: 5“Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!” 6Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог. 7“Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я – Бог, твій Бог. 8Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною. 9Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх, 10бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах. 11Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною. 12Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому. 13Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів? 14Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої. 15Іпризови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене”. 16Адо грішника каже Бог: “Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? 17Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. 18Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся. 19Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи. 20Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп. 21Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої]. 22Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас. 23Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє”.

 

 

 

50 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида, 2коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння).

3Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. 4Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. 5Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. 6Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. 7Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. 8Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені. 9Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу. 10Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості мої упокорені. 11Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. 12Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. 13Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. 14Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. 15Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. 16Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. 17Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. 18Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. 19Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. 20Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. 21Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.

Слава...

 

 

 

51 Глава

 

1Начальнику хору. Повчання Давида, 2після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.

3Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день? 4Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена – таке твоє лукавство. 5Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду. 6Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу. 7За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих. 8Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]: 9“Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм”. 10Ая, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік. 11Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.

 

 

 

52 Глава

 

1Начальнику хору. На духових інструментах. Повчання Давида.

2Сказав безумний у серці своїм: “Немає Бога”. Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро. 3Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога? 4Всі відвернулися, всі нікчемні стали; нема вже такого, хто чинить добро, немає жодного. 5Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей моїх, наче хліб, а Господа не призивають? 6Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кістки самовпевнених. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх. 7Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

 

 

 

53 Глава

 

1Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида, 2коли прийшли зифеї і сказали Саулу: “Чи не в нас ховається Давид?”

3Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені. 4Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх. 5Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою. 6Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою. 7Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх. 8Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе. 9Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.

 

 

54 Глава

 

1Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.

2Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого. 3Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї. 4Ітривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців. 5Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене. 6Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене. 7Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене. 8Ія сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би. 9Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі. 10Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо
беззаконня та ворожнечу бачу я в місті. 11Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його – беззаконня та кривда. 12Іне зникають з вулиць його насильство і зрада. 13Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього. 14Але ти, чоловіче, – однодумцю мій, приятелю і друже мій, 15з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили! 16Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них. 17Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене. 18Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій. 19Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене. 20Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога. 21Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його. 22Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли. 23Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові. 24Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.

Слава...

 

 

54 Глава

 

1Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.

2Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого. 3Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї. 4Ітривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців. 5Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене. 6Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене. 7Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене. 8Ія сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би. 9Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі. 10Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо
беззаконня та ворожнечу бачу я в місті. 11Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його – беззаконня та кривда. 12Іне зникають з вулиць його насильство і зрада. 13Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього. 14Але ти, чоловіче, – однодумцю мій, приятелю і друже мій, 15з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили! 16Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них. 17Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене. 18Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій. 19Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене. 20Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога. 21Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його. 22Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли. 23Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові. 24Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.

Слава...

 

 

 

55 Глава

 

1Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.

2Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене. 3Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене. 4Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе. 5Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть? 6Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене – на зло. 7Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою. 8Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню. 9Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою. 10Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною. 11Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його. 12На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина? 13В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу, 14бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.

 

 

 

56 Глава

 

1Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.

2Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня. 3Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені. 4Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене. 5Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній – меч гострий. 6Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. 7Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї. 8Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе. 9Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано. 10Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми. 11Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя. 12Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.

 

 

 

57 Глава

 

1Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида.

2Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські? 3Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі. 4Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду. 5Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої, 6щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати. 7Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів. 8Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили. 9Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця. 10Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній. 11Аправедник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців. 12Іскажуть люди: “Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!”

Слава...

 

 

58 Глава

 

1Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.

2Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене. 3Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене. 4Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій. 5Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь. 6Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня. 7Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто. 8Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує? 9Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи. 10Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій. 11Ти – Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми. 12Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи. 13Слова уст їхніх – то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять. 14Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі. 15Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто. 16Вони шукають поживи, але неситі лягають спати. 17Ая буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї. 18Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.

 

 

59 Глава

 

1Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида, 2коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.

3Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами! 4Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася. 5Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот. 6Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої. 7Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене. 8Бог сказав у святині Своїй: “Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю. 9Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем – твердиня глави Моєї, Іуда – цар Мій. 10Моав – чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені”. 11Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому? 12Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим? 13Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська. 14З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших.

 

 

 

60 Глава

 

1Начальнику хору. На струнному інструменті. Псалом Давида.

2Почуй, Боже, молитву мою, вислухай благання моє. 3Від краю землі взиваю до Тебе, бо ниє серце моє. Виведи мене на скелю, що для мене недосяжна. 4Бо Ти – Надія моя, Ти – Скеля моя, Ти – Захист мій від ворога. 5Дай мені, Боже, навіки оселитися в оселі Твоїй та знайти спокій під покровом крил Твоїх. 6Бо Ти, Боже, почув молитви мої і дав мені насліддя з тими, що бояться імені Твого. 7Дні до днів цареві приклади і роки його продовжи від роду до роду. 8Хай буде він вічно перед Богом; милість і істина нехай охороняють його. 9Я буду співати імені Твоєму повіки і сповнятиму обітниці мої кожного дня.

Слава...

 

 

61 Глава

 

1Начальнику хору Ідифумового. Псалом Давида.

2Тільки в Богові спокій душі моїй, тільки від Нього спасіння моє. 3Тільки Він – Твердиня моя і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки. 4Доки будете нападати на людину? Ви всі налягаєте, мов стіна, що похилилася, або мур, що розвалюється. 5Вони задумали скинути його з висоти, кривлять душею: устами благословляють, а в серці проклинають. 6Тільки в Богові спокій, душе моя, тільки на Нього надія моя. 7Він – Бог мій і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки. 8У Богові спасіння моє і слава моя. Бог – поміч моя і пристановище моє. 9Уповайте на Нього, всі народи, виливайте перед Ним серця ваші, бо Він захист наш. 10Асини людські – тільки суєта, сини сильних – тільки неправда. Якщо покласти їх на ваги, то всі вони легші за порожнечу. 11Не надійтеся на грабіжництво, не вдавайтеся до насильства, а коли багатство примножується, не віддавайте йому серце. 12Один раз сказав Бог, і двічі чув я, що вся сила в Богові. 13і в Тебе, Господи, милість, бо Ти даєш кожному за ділами його.

 

 

 

62 Глава

 

1Псалом Давида, коли він був у пустелі Юдейській.

2Боже, Боже мій, до Тебе з ранку лину я, жадає Тебе душа моя, за Тобою знемагає плоть моя в землі пустельній, непрохідній і безводній. 3Як у святиню явився я до Тебе, щоб бачити силу Твою і славу Твою. 4Бо милість Твоя краща за життя, уста мої прославлятимуть Тебе. 5Так благословлятиму Тебе в житті моїм, і в ім’я Твоє піднесу руки свої. 6Як ситтю та єлеєм, наповнюється душа моя, і голосом радости вихваляють Тебе уста мої, 7коли згадую Тебе на постелі моїй і в усі години ночі розмірковую про Тебе, 8бо Ти єси Помічник мій, і під покровом крил Твоїх возрадуюся. 9Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене. 10Ті ж, що даремно шукають душу мою, впадуть у безодню підземну, 11уразить їх сила меча, стануть здобиччю лисів. 12Цар же звеселиться в Бозі: прославиться кожний, хто клянеться Ним, і замовкнуть уста тих, що говорять неправедно.

 

 

 

63 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида.

2Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй. Від лютого ворога охорони життя моє. 3Укрий мене від намірів злодіїв і від зборища беззаконників. 4Вони наче меч нагострили язик свій і, мов стріли, кидають слова образи, 5щоб таємно стріляти в неповинного; стріляють в нього несподівано і не бояться. 6Вони утвердились у злому намірі, змовляються поставити таємно сітку і кажуть: хто їх побачить? 7Вони вигадують всіляку неправду, вишукують, розслідують, заглядають аж до глибини серця. 8Але уразить їх Бог стрілою. Несподівано стріла Божа вдарить їх. 9Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачить їх, відійдуть від них. 10Інападе страх на всіх людей, вони сповістять про діла Божі, бо зрозуміють, що то – Його діло. 11Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього. Іпохваляться всі праведні серцем.

Слава...

 

 

 

64 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида для співу.

2Тобі подоб`ає пісня, Боже, в Сионі, і Тобі піднесеться молитва [в Єрусалимі]. 3Почуй молитву мою. До Тебе приходить всяка плоть. 4Безліч гріхів перемагає нас, але Ти очистиш беззаконня наші. 5Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, щоб він оселився у дворах твоїх. Наситимось добром дому Твого, святого храму Твого. 6Дивний у правосудді, вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі і тих, що в морі далеко. 7Ти Той, що поставив гори силою Твоєю і підперезаний могутністю. 8Ти втихомирюєш бурхливість моря, шуми хвиль його і повстання народів. 9Устрашаться від знамень Твоїх усі, що живуть на землі. Ранок і вечір красою прославлять Тебе. 10Ти дбаєш про землю і напуваєш її, примножуєш багатства її. Ріка Божа повна води. Ти вирощуєш хліб від землі, бо так впорядкував її. 11Ти напоюєш борозни її, рівняєш груди її, дощами пом’якшуєш її та прикрашаєш її рослинами. 12Ти благословиш вінець року благости Твоєї, і поля Твої сповняться врожаєм. 13Вкриється травою пустеля, і радістю узгір’я наповняться. 14Долини наповнюються отарами, і лани покриваються пшеницею. Все радіє, все співає.

 

 

 

65 Глава

 

Начальнику хору. Пісня.

1Викликніть Господу, вся земле! 2Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому. 3Промовляйте Богові: “Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої”. 4 Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!” 5 Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими! 6Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому. 7Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі. 8Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому. 9Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися. 10Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло. 11Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші. 12Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю. 13Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої, 14що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй. 15Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів. 16Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї. 17Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм. 18Іякби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь. 19АГосподь почув мене і прихилився до голосу благання мого. 20Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене.

 

 

 

66 Глава

 

1Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня.

2Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас. 3Щоб пізнали ми на землі путь Твою, в усіх народах – спасіння Твоє. 4Нехай сповідують Тебе люди, Боже, нехай сповідують Тебе люди всі. 5Нехай веселяться і радіють племена, бо Ти судиш народи праведно і керуєш всіма племенами на землі. 6Нехай славлять Тебе народи, Боже, нехай славлять Тебе народи всі. 7Земля дає плід свій: благослови нас, Боже, Боже наш. 8 Нехай благословить нас Бог, і нехай бояться Його всі краї землі.

Слава...

 

 

 

67 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида. Пісня. (Пророчий).

2Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його; нехай побіжать від лиця Його всі ненависники Його. 3Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого. 4Аправедники нехай звеселяться, нехай радіють перед Богом, нехай святкують у радості. 5Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, Хто йде, як Переможець. Господь – ім’я Йому, радійте перед лицем Його. 6Отець сиріт і Суддя вдовиць – Бог, Він у святих оселях Своїх. 7Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів, а непокірні живуть у гробах. 8Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю, 9земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай – від лиця Бога, Бога Ізраїлевого. 10Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його. 11Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного. 12Господь дасть слово тим, що благовістять з великою силою. 13Царі з військом утікають, утікають, а ті, що сидять вдома, ділять здобич. 14Коли ж ви оселялися на землях [своїх], то стали мов голубка, у якої крила – як срібло, а пір’я сяє золотом. 15Коли ж Всевишній розсіяв царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні. 16Гора Божа – гора велика, гора кріпка, гора висока. 17Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благоволив жити і буде перебувати на ній вічно? 18Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч. Серед них Господь на Синаї, у святині. 19Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа. 20Господь Бог благословенний; благословенний Господь допоможе нам кожного дня. 21Бог – Спаситель наш, Бог наш, Бог, щоб спасати. У владі Господа ворота смерти. 22Бог сокрушить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, хто закам’янів у беззаконні. 23Сказав Господь: “Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря, 24щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога”. 25Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти – Цар мій і Бог мій – у святиню. 26Попереду князі і ті, що співали, за ними – ті, що грали на струнах, а кругом – діви з тимпанами. 27В церквах благословляйте БогаГоспода від джерел Ізраїлевих. 28Там Веніамін молодший – князь їхній, князі Іуди – владики їхні, князі Завулонові, князі Неффалимові. 29Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас. 30Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари. 31Утихомир звіра, що в очереті, зібрання биків серед тихих телят – гордих народів, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни. 32Прийдуть з Єгипту вельможі молитися; Ефіопія простягне руку свою до Бога. 33Царства землі! Хваліть Бога, оспівуйте Господа, 34Який зійшов на небо небес превічно. Ось Він дає голосу Своєму голос сили. 35Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах. 36Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів; Він дає силу й твердість народу [Своєму]. Благословенний Бог!

Слава...

 

 

 

68 Глава

 

1Начальнику хору. На шошаннимі. Псалом Давида. (Пророчий).

2Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї]. 3Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене. 4Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого]. 5Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене. 6Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе. 7Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже. 8Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє. 9Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї. 10Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене. 11Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене. 12Замість одежі я обгортав себе веретищем – і тим став посміховиськом для них. 13Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино. 14Ая з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого. 15Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води. 16Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині. 17Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене. 18Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене. 19Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене. 20Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою. 21Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося. 22Ідали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом. 23Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря – пасткою. 24Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни. 25Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх. 26Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого. 27Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. Ітому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання. 28Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою. 29Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться. 30Ая бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене. 31Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою. 32Іце буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами. 33Побачать це принижені і звеселяться. Іоживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа. 34Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх. 35Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них. 36Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його. 37Інащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.

 

 

 

69 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом Давида. На спомин.

2Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені. 3Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї. 4Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть [мені]: “Добре, добре!” 5Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. Іті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: “Великий Господь!” 6Ая немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти – Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Слава...

 

 

 

70 Глава

 

(Псалом Давида.)

1На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік. 2Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене. 3Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене. 4Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене. 5Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї. 6В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди. 7Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія. 8Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день – велич Твою. 9Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене. 10Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою, 11кажучи: “Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя”. 12Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди. 13Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї. 14Ая завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі. 15Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день – благодіяння Твої, що їм я не знаю числа. 16Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже. 17Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої. 18Ідо старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою. 19Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе? 20Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене. 21Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене], 22тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів. 23Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив; 24і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.

 

 

 

71 Глава

Про Соломона. [Псалом Давида.] (Про Христа).

1Боже, Суд Твій цареві дай і синові царя – правду Твою. 2Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх – судом праведним. 3Щоб гори принесли мир людям, і пагорби – правду. 4Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя. 5Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід. 6Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю. 7В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць. 8Ізаволодіє від моря до моря, і від ріки* – до краю землі. 9Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі. 10Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть. 11Івклоняться йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому. 12Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника. 13Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе. 14Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його. 15Ібуде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його. 16Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі. 17Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його. 18Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний. 19Іблагословеніне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь. 20Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого.

Слава...

 

72 Глава

 

Псалом Асафа.

1Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем! 2Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої. 3Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних. 4Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні. 5У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди. 6Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої. 7Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця. 8З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють. 9До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю. 10Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею, 11і кажуть: “Як довідається Бог? Ічи знає Всевишній?” 12Іось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство. 13[Ія сказав: ] “Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої; 14віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?” 15Але коли б я сказав: “Буду і я так жити”, то я став би зрадником перед родом синів Твоїх. 16Ія став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх. 17Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього. 18Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони. 19Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої. 20Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм. 21Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя, 22я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою. 23Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою. 24Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене. 25Хто бо для мене є на небі? Ічого без Тебе бажати мені на землі? 26Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки. 27Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе. 28Амені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової].

 

 

 

73 Глава

 

Псалом Асафа. (Повчання.)

1Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого? 2Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти. 3Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй – у храмі Твоїм! 4Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших. 5Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами. 6Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали. 7Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого. 8Сказали вони в серці своїм: “Зруйнуємо їх зовсім”. Іспалили всі міста зібрань Божих на землі. 9Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. Інема між нами такого, хто сказав би, доки це буде. 10Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє? 11Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх. 12Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі. 13Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді. 14Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським]. 15Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки. 16Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце. 17Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму. 18Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє. 19Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця. 20Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня. 21Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє. 22Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день. 23Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди.

 

 

 

74 Глава

1Начальнику хору. Не погуби. Псалом Асафа. Пісня.

2Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе, і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої. 3“Коли виберу час, каже Господь, Я буду судити за правдою. 4Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її”. 5Я кажу нечестивцям: “Не беззаконствуйте!” Ідо злих: “Не надійтеся на силу свою! 6Не підносьте високо ріг ваш і [не] говоріть [на Бога] неправду.” 7Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустелі піднесення. 8АБог є Суддя: одного принижує, а іншого підносить. 9Бо чаша в руці Господній, в ній кипить вино, повне приправ, і Він наливає з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють усі грішники землі. 10Я ж буду радіти повік, буду співати Богу нашому. 11Всі роги нечестивців зломлю, і піднесеться сила праведного.

 

 

 

75 Глава

 

1Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Асафа. Пісня.

2Знаний Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його. 3Ібула в Салимі оселя Його, і перебування Його на Сионі. 4Там знищив Він стріли лука, щит і меч і війну. 5Ти славний, і силою світиш з висот вічних. 6Не встояли всі нерозумні серцем, заснули сном своїм і не знайшли сили в руках своїх. 7Від гніву Твого, Боже Якова, заснули кінь і колісниця. 8Страшний Ти, і хто встоїть перед лицем Твоїм у час гніву Твого? 9З небес Ти сповістив суд; земля вжахнулась і замовкла, 10коли встав Бог на суд, щоб спасти всіх пригноблених на землі. 11Ігнів людський обернеться на славу Твою; залишок гніву Ти приборкаєш. 12Помоліться і віддайте хвалу Господу, Богу нашому; всі, хто навколо Нього, принесуть дари страшному. 13Він смиряє дух князів, Він страшний для царів землі.

 

 

 

76 Глава

 

1Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.

2Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене. 3В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх – душа моя не мала втіхи. 4Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав
дух мій. 5Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити. 6Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих. 7Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій: 8невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї? 9Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід? 10Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої? 11Ія сказав: “Ось, горе мені – це зміна правиці Всевишнього”. 12Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої. 13Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої. 14Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?! 15Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою. 16Ти визволив силою Твоєю народ Твій – синів Якова та Йосифа. 17Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні. 18З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли. 19Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася. 20Шляхи Твої в морі, і стежки Твої – у водах великих, а сліди Твої недовідомі. 21Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.

Слава...

 

 

 

77 Глава

 

Повчання Асафа.

1Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх. 2Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх. 3Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам, 4не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив. 5Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім, 6щоб знав рід майбутній – діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм. 7Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його. 8Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм. 9Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви. 10Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити. 11Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм. 12Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан. 13Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною. 14Вдень вів їх хмарою, а всю ніч – світлом вогню. 15Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні. 16Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки. 17Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі. 18Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй. 19Говорили проти Бога й сказали: “Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі? 20Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?” 21Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. Ігнів піднявся над Ізраїлем, 22за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його. 23Він наказав хмарам і відчинив двері неба. 24Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм. 25Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости. 26Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю. 27І, наче порох, сипав на них м’ясо – птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський. 28Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх, 29і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм. 30Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх, 31гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув. 32Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його. 33Іминали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі. 34Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його. 35Іпригадували, що Бог – пристановище їхнє і Бог Всевишній – Спаситель їхній. 36Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому, 37але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували. 38Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє. 39Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що проходить і не повертається. 40Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім! 41Ізнову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого, 42не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя. 43Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан. 44Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити. 45Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх. 46Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані. 47Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю. 48Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка. 49Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву. 50Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель. 51Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових. 52Іпідняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі. 53Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море. 54Іпривів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його. 55Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх. 56Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували. 57Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований. 58Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його. 59Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля. 60Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми. 61Івіддав у неволю силу їхню, і славу їхню – у руки ворогів. 62Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє. 63Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень. 64Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть. 65Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином. 66Іуразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх. 67Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав. 68Авибрав коліно Іуди – гору Сион, що її полюбив. 69Ізбудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки. 70Іобрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його. 71Від доїння їх привів його пасти народ Свій – Якова, і насліддя Своє – Ізраїля. 72Івін пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх.

Слава...

 

 

 

78 Глава

 

Псалом Асафа.

1Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну. 2Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх – звірам земним. 3Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх. 4Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас. 5Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє? 6Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають. 7Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили. 8Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми. 9Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого. 10Щоб не сказали язичники: “Де Бог їх?” Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх. 11Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть. 12Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи. 13Ами, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.

Слава...

 

 

 

79 Глава

 

1Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.

2Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися. 3Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас. 4Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося. 5Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх? 6Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою. 7Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас. 8Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. 9З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її. 10Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю. 11Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих. 12Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої – до ріки (Євфрату). 13Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою. 14Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його. 15Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей. 16Іохорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе. 17Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть. 18Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе. 19Ами не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє. 20Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

 

 

 

80 Глава

 

1Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа.

2Радісно співайте Богу – твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова. 3Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями. 4Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого. 5Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого. 6Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав. 7“Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин. 8В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе. 9Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю! 10Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим. 11Я – Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх. 12Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені. 13Тому Я покинув їх на волю серця їх – ходити за похотями своїми. 14О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми. 15Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою. 16Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки. 17Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх”.

 

 

81 Глава

 

Псалом Асафа.

1Бог став у сонмі богів, посеред них, щоб богів судити. 2“Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам? 3Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте. 4Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його. 5Не пізнали і не зрозуміли, бо в темряві ходять. Нехай захитаються всі основи землі. 6Я сказав: ви – боги і сини Всевишнього всі, 7але вмираєте, як люди, і, як кожен князь, падаєте”. 8Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи.

 

 

 

82 Глава

 

1Пісня. Псалом Асафа.

2Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже. 3Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови. 4Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх. 5Сказали: “Підемо й винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля”. 6Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе. 7Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни, 8Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими. 9ІАссур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим. 10Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана, 11які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі. 12Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом – вельможами їхніми, 13які говорили: “Візьмемо собі у володіння святиню Божу”. 14Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром, 15як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори, 16так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання. 17Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи. 18Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть. 19Інехай узнають, що ім’я Тобі – Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі.

 

 

 

83 Глава

 

1Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом синів Кореєвих.

2Які любі оселі Твої, Господи Сил! 3Жадає і лине душа моя до двору Господнього; серце моє й тіло моє возрадувалися Богу живому. 4Бо й пташка знаходить собі домівку, і ластівка гніздо собі, щоб вивести пташенят своїх, біля вівтарів Твоїх, Господи Сил, Царю мій і Боже мій. 5Блаженні ті, що живуть у домі Твоїм, повіки вони будуть хвалити Тебе. 6Блаженний муж, який має заступництво своє у Тобі і в якого у серці дорога до Тебе. 7Ідучи долиною плачу, вони знаходять джерела води, Законодавець покриває їх благословенням. 8Вони перейдуть від сили в силу і являться перед Богом на Сионі. 9Господи, Боже Сил, почуй молитву мою! Зглянься, Боже Яковів. 10Захиснику наш, Боже! Прихилися і поглянь на лице Христа Твого. 11Бо один день у дворах Твоїх краще за тисячі днів. Бажаю краще стояти біля порога в домі Бога мого, аніж перебувати мені в палацах грішників. 12Бо Бог є сонце й захист. Милість і правду любить Господь Бог і подає славу й благодать. Господь не позбавить блага тих, що ходять у чистоті. 13Господи, Боже Сил! Блаженна людина, яка уповає на Тебе.

 

 

 

84 Глава

 

1Начальнику хору. Псалом синів Кореєвих.

2Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова. 3Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх. 4Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї. 5Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас. 6Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду? 7Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій. 8Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам! 9Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього. 10Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій. 11Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися. 12Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася. 13Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій. 14Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші.

Слава...

 

 

 

85 Глава

 

Молитва Давида.

1Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я немічний і вбогий. 2Охорони душу мою, бо я відданий Тобі. Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе. 3Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня. 4Звесели душу раба Твого, бо до Тебе я підношу душу мою. 5Бо Ти, Господи, благий і лагідний і многомилостивий до тих, що призивають Тебе. 6Почуй, Господи, молитву мою і вислухай голос благання мого. 7В день скорботи моєї я взиваю до Тебе, бо Ти почуєш мене, Боже. 8Немає між богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми. 9Всі народи, що їх створив Ти, прийдуть і поклоняться Тобі, Господи, і прославлять ім’я Твоє. 10Бо Ти великий і твориш чудеса. Ти – Бог єдиний. 11Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. Утверди серце моє в страху перед іменем Твоїм. 12Буду вихваляти Тебе, Господи, Боже мій, всім серцем моїм і прославлятиму ім’я Твоє повіки. 13Бо велика милість Твоя наді мною: Ти визволив душу мою з пекла найглибшого. 14Боже! Беззаконники повстали проти мене, і натовп сильних шукає душі моєї, і не мають Тебе перед собою. 15Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний. 16Зглянься на мене і помилуй мене; дай силу рабу Твоєму, спаси сина раби Твоєї. 17Покажи на мені ознаку милости Твоєї, щоб побачили ненависники мої і посоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене.

 

 

 

86 Глава

 

1Псалом синів Кореєвих. Пісня (про Єрусалим, що є прообраз Єрусалима небесного).

2Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова. 3Преславне говорять про тебе, місто Боже. 4Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось филистимляни і Тир з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там. 5Іпро Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його. 6Господь напише в переписі народів: ось такий народився там. 7Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться.

 

 

 

87 Глава

 

1Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня – молитва.)

2Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою. 3Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого. 4Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося. 5Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили, 6між мертвими кинутий я, – як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті. 7Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній. 8На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене]. 9Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти. 10Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої. 11Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? Ачи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе? 12Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою – в погибелі? 13Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя – в землі забуття? 14Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе. 15Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене? 16Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг. 17По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене. 18Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі. 19Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх – від моїх пристрастей.

Слава...

 

 

88 Глава

 

1Повчання Ефама Езрахіта.

2Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. 3Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. 4“Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: 5навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій”. 6Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. 7Бо хто на небесах зрівняється з Господом? Іхто подібний до Нього між синами Божими? 8Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. 9Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. 10Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. 11Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. 12Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. 13Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. 14Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. 15Правосуддя і справедливість – основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. 16Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, 17і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. 18Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. 19Бо Господь – Захист наш і Святий Ізраїлів – Цар наш. 20Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: “Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. 21Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. 22Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. 23Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. 24Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. 25Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. 26Іпокладу на море руку його і на ріки – правицю його. 27Ібуде він звати Мене: “Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.” 28Ія первенця піднесу Мого високо, вище царів землі. 29Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. 30Іпродовжу навіки рід його, і престіл його – як дні неба. 31Аякщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, 32якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, 33то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою – на неправду їх. 34Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, 35не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. 36Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. 37Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його – як сонце переді Мною, 38як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний”. 39Аось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. 40Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. 41Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. 42Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. 43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. 44Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. 45Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. 46Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. 47Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? 48Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? 49Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? 50Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? 51Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. 52Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. 53Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.

Слава...

 

 

 

88 Глава

 

1Повчання Ефама Езрахіта.

2Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. 3Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. 4“Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: 5навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій”. 6Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. 7Бо хто на небесах зрівняється з Господом? Іхто подібний до Нього між синами Божими? 8Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. 9Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. 10Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. 11Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. 12Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. 13Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. 14Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. 15Правосуддя і справедливість – основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. 16Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, 17і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. 18Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. 19Бо Господь – Захист наш і Святий Ізраїлів – Цар наш. 20Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: “Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. 21Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. 22Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. 23Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. 24Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. 25Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. 26Іпокладу на море руку його і на ріки – правицю його. 27Ібуде він звати Мене: “Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.” 28Ія первенця піднесу Мого високо, вище царів землі. 29Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. 30Іпродовжу навіки рід його, і престіл його – як дні неба. 31Аякщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, 32якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, 33то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою – на неправду їх. 34Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, 35не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. 36Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. 37Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його – як сонце переді Мною, 38як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний”. 39Аось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. 40Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. 41Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. 42Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. 43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. 44Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. 45Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. 46Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. 47Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? 48Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? 49Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? 50Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? 51Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. 52Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. 53Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.

Слава...

 

 

 

89 Глава

 

1Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

2Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід. 3Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, – од віку й до віку Ти єси. 4Ти повертаєш людину у тління і кажеш: “Верніться, сини людські!” 5Бо тисяча літ перед очима Твоїми – як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна. 6Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне. 7Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі. 8Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого. 9Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії. 10Дні віку нашого – сімдесят літ, а як при силі – вісімдесят літ, і найкраща пора їх – труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо. 11Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою? 12Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре. 13Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми. 14Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось. 15Звесели нас у всі дні наші – за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло. 16Іподивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх. 17Інехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

 

 

 

90 Глава

 

[Хвалебна пісня Давида] (у євреїв не надписаний).

1Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. 2Каже він до Господа: “Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе”. 3Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. 4Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. 5Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. 6Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. 7Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. 8Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. 9Бо ти сказав: “Господь – надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. 10Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. 11Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. 12На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.13На гаспида й василиска ти наступати еш і потопчеш лева й змія. 14Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. 15Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. 16Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє”.

Слава...

 

 

91 Глава

 

1Пісня в день суботній.

2Благо є сповідуватися Господу і співати імені Твоєму, Вишній. 3Сповіщати зранку милість Твою і істину Твою на всяку ніч, 4на десятиструннім псалтирі, з піснею на гуслях. 5Бо Ти звеселив мене, Господи, і я радію від діл рук Твоїх. 6Які величні діла Твої, Господи, і які дивні помисли Твої. 7Безумний не збагне їх і нерозумний не зрозуміє. 8Ось грішники зійшли, як трава, і беззаконники цвітуть, щоб щезнути навіки, – 9Ти ж Всевишній навіки, Господи! 10Ось бо вороги Твої, Господи, ось вороги Твої загинуть, і розсіються всі ті, що чинять беззаконня; 11і піднесеться, як у єдинорога ріг, сила моя; і старість моя – в чистому єлеї; 12і погляне око моє на ворогів моїх, і про лукавих, що повстають проти мене, почує вухо моє. 13Праведник, як фінік, розцвіте, і як кедр, що в Ливані, примножиться. 14Насаджені в домі Господнім у дворах Бога нашого розцвітуть. 15Вони і в старості будуть множитися, і в доброму здоров’ї перебуватимуть, 16щоб сповіщати, що праведний Господь – Бог наш, і нема неправди в Ньому.

 

 

 

92 Глава

 

[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була населена земля.]

1Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу [і] опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. 2Престіл Твій, Господи, од вічності, споконвіку Ти єси Бог. 3Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої. 4Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. 5Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.

 

 

 

93 Глава

[Псалом Давида в четвертий день тижня.]

1Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе! 2Встань, Судде землі, дай відплату гордим. 3Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися? 4Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня. 5Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє. 6Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають. 7Ікажуть: “Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова”. 8Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму? 9Той, Хто створив вухо, чи не почує? Ітой, Хто створив око, чи не побачить? 10Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас? 11Знає Господь замисли людські, що вони марні. 12Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого, 13щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму. 14Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого. 15Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем. 16Хто стане за мене проти злочинців? Іхто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня? 17Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя. 18Коли я сказав: “Похитнулися ноги мої”, тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене. 19Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою. 20Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону? 21Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять. 22Але Господь – захист мій, і Бог мій – твердиня надії моєї. 23Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.

Слава...

 

 

94 Глава

 

[Хвалебна пісня Давида.]

1Прийдіть, у радості заспіваємо Господу, виголосимо славу Спасителю нашому. 2Станьмо перед лицем Його з хвалою, піснями прославимо Його. 3Бо Господь – Бог великий і Цар великий над усіма сильними землі. 4Бо в руці Його всі глибини землі, і висоти гір всі Його. 5Іморе – Його, бо Він створив його, і сушу створили руки Його. 6Прийдіть, поклонімось і припадімо до Нього, та, схиливши коліна, помолимось перед Господом, Який створив нас. 7Бо Він – Бог наш, а ми, люди, – паства Його і вівці руки Його. О, коли б ви нині послухали голосу Його: 8“Не робіть жорстокими сердець ваших, як у Мереві, як у день випробовування в пустелі, 9де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, хоч бачили діла Мої. 10Сорок років гнівив Мене рід цей, і Я сказав: народ цей заблукав серцем; вони не пізнали шляхів Моїх. 11Тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть у спокій Мій”.

 

 

95 Глава

 

[Хвалебна пісня Давида. На спорудження дому.]

1Заспівайте Господу пісню нову. Заспівайте Господу, вся земле. 2Співайте Господу і благословляйте ім’я Його. Благовістіть день у день про спасіння Його. 3Сповіщайте в народах про славу Його, між усіма поколіннями про чудеса Його. 4Бо великий Господь і вельми хвальний, страшний для всіх богів. 5Бо ті боги народів ніщо – ідоли, а Господь небеса сотворив. 6Слава і велич перед лицем Його, сила й краса у святині Його. 7Воздайте, покоління народів, воздайте Господу славу і честь. 8Воздайте Господу славу імені Його. Принесіть дари і ввійдіть у двори Його. 9Поклоніться Господу у величній святині Його. Нехай тремтить перед лицем Його вся земля. 10Сповіщайте народам, що Господь царює, що Він утвердив вселенну і не захитається вона. Він буде судити народи за правдою. 11Нехай веселяться небеса і нехай радіє вся земля; хай шумить море і все, що наповнює його. 12Нехай радіють поля і все, що на них, і нехай веселяться всі дерева в лісах перед лицем Господа. 13Бо ось Він гряде, Він гряде судити землю. Він буде судити вселенну за правдою і всі народи за істиною Своєю.

 

 

 

96 Глава

[Псалом Давида, коли упорядковувалася земля його.]

1Господь царює – нехай радіє земля, нехай веселяться численні острови її. 2Хмара і морок навкруги Нього, суд і правда – підвалини Престолу Його. 3Вогонь іде перед Ним і навколо спалює ворогів Його. 4Блискавки Його осявають всесвіт, земля бачить це і трясеться. 5Гори, наче віск, тануть від лиця Господа, від лиця Господа всієї землі. 6Небеса сповіщають правду Його, і всі народи бачать славу Його. 7Нехай посоромляться всі, що вклоняються перед ідолами та ще й хваляться ними. Поклоніться Йому, всі ангели Його. 8Чує Сион і радіє, і веселяться дочки юдейські через суди Твої, Господи. 9Бо Ти, Господи, високий над усією землею, Ти високо піднісся над усіма богами. 10Ви, що любите Господа, ненавидьте зло, Він охороняє душі святих Своїх, із рук баззаконників визволяє їх. 11Світло сяє на праведника, і на правих серцем – радість. 12Веселіться, праведні, у Господі, і прославляйте пам’ять святині Його.

Слава...

 

 

 

97 Глава

 

Псалом [Давида].

1Заспівайте Господу пісню нову, бо дивне сотворив Господь. Правиця Його і сила Його дали Йому перемогу. 2Явив Господь спасіння Своє, перед народами відкрив правду Свою. 3Згадав Він милість Свою [до Якова] і вірність Свою до дому Ізраїлевого. Побачили всі кінці землі спасіння Бога нашого. 4Викликніть Господу, вся земля; радійте, веселіться й співайте! 5Співайте Господу з гуслями, з гуслями і з голосом псалмоспівів. 6Звуками труб і голосом рога радісно святкуйте перед Царем Господом. 7Нехай співає море і все, що живе в ньому; вселенна і все, що наповнює її. 8Нехай плещуть хвилями ріки і нехай радіють гори 9перед лицем Господа, бо ось Він гряде судити землю; Він буде судити вселенну за справедливістю і народи – за правдою.

 

 

 

98 Глава

 

[Псалом Давида.]

1Господь воцарився – нехай бояться народи! Возсів на херувимах, – нехай захитається земля. 2Господь в Сионі великий і високий над усіма людьми. 3Нехай прославляють велике і страшне ім’я Твоє, бо воно святе. 4Ічесть Царева любить правосуддя: Ти утвердив правду, суд і правоту встановив Ти у синів Якова. 5Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе. 6Мойсей і Аарон між ієреями Його, і Самуїл між тими, що призивають ім’я Його. Взивали вони до Господа, і Він вислухав їх. 7У стовпі хмарному Він говорив до них, і вони виконували, зберігали заповіді Його і повеління Його, що Він дав їм. 8Господи, Боже наш! Ти вислухав благання їхні; Боже, Ти був милостивим до них, але й карав за провини їхні. 9Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся на горі святій Його, бо Святий Господь, Бог наш.

 

 

 

99 Глава

 

Псалом [Давида] хвалебний.

1Викликніть Господу, вся земля! 2Служіть Господу з радістю. Ідіть перед лице Його з піснями хвали. 3Знайте, що Він – Господь Бог наш, Він створив нас. Ми – народ Його і вівці пастви Його. 4Входьте у ворота Його з хвалою, у двори Його – з піснями хвальними. Хваліть Його і прославляйте ім’я Його. 5Бо Господь милосердний, милість Його вічна й істина Його з роду в рід.

 

 

 

100 Глава

 

Псалом Давида.

1Про милість і правосуддя буду співати Тобі, Господи. 2Буду розмірковувати про путі непорочні; коли Ти, Господи, прийдеш до мене? Буду ходити в домі моїм у чистоті серця мого. 3Не покладу перед очима моїми діла протизаконного; тих, що чинять беззаконня, я ненавиджу. 4Серце нечестивого не пристане до мене. Злого я не хочу знати. 5Того, що потай очорнює ближнього свого, я прожену. З гордим оком і неситим серцем не сяду за стіл. 6Очі мої на вірних землі, щоб перебували вони біля мене. Іхто ходить шляхом непорочности, той буде служити мені. 7Не буде жити в моїм домі той, хто діє підступно. Не залишиться перед очима моїми той, хто говорить неправду. 8Щоранку буду нищити всіх грішників землі, щоб викоренити з міста Господнього всіх, що чинять беззаконня.

Слава...

 

 

 

101 Глава

 

1Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.

2Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде. 3Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене. 4Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли. 5Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій. 6Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї. 7Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах. 8Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі. 9Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене. 10Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами. 11Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї – Ти підніс і кинув мене. 12Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава. 13Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід. 14Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час. 15Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його. 16Ібудуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі – слави Твоєї. 17Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй. 18Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх. 19Ібуде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа. 20Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю, 21щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених, 22щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі, 23коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу. 24Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого. 25Ія сказав: “Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно. 26На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса – діло рук Твоїх. 27Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться. 28Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться. 29Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік”.

 

 

 

102 Глава

 

Псалом Давида.

1Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його. 2Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його. 3Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. 4Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами. 5Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя. 6Господь творить справедливість і суд усім покривдженим. 7Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим – хотіння Свої. 8Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. 9Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. 10Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. 11Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його. 12Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші. 13Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його. 14Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми – порох землі. 15Людина – як трава, дні її – немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає. 16Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній. 17Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його. 18Іправда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх. 19Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє. 20Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його. 21Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його. 22Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа!

 

 

 

103 Глава

[Псалом Давида про сотворіння світу.]

1Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу. 2Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро. 3Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. 4Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми – вогненне полум’я. 5Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку. 6Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. 7Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. 8Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них. 9Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю. 10Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.] 11Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою. 12Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям. 13Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. 14Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. 15Івино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб – підкріпляє серце людини. 16Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. 17Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі – найвище. 18Гори високі для оленів; скелі – захисток для зайців. 19Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій. 20Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. 21Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. 22Сходить сонце – вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх. 23Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора. 24Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. 25Ось
море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. 26Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. 27Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. 28Ти даєш їм – вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою – вони наповнюються усяким благом. 29Ти відвертаєш лице Твоє – вони тривожаться; віднімеш дух їх – вони щезнуть і у прах свій повернуться. 30Пошлеш Духа Свого – і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. 31Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. 32Він погляне на землю – і вона тремтить; торкнеться гір – і вони димлять. 33Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. 34Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. 35Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

Слава...

 

104 Глава

 

(Алилуя.)

1Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його. 2Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його. 3Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа. 4Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди. 5Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його. 6Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова – обрані Його. 7Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його. 8Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів, 9яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові. 10Іпоставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний, 11кажучи: “Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого”. 12Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній, 13і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого, 14Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям: 15“Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм”. 16Іприкликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло. 17Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф. 18Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його, 19аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його. 20Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його. 21Іпоставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм. 22Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости. 23Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову. 24Ідуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх. 25Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його. 26Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав. 27Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій. 28Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його. 29Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх. 30Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх. 31Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх. 32Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх. 33Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх. 34Сказав, і прийшли сарана та гусінь – без ліку. 35Іпожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх. 36Іумертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх. 37Івивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх. 38Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними. 39Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, – щоб світив [їм] уночі. 40Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх. 41Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій. 42Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого, 43і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх – з веселощами. 44Ідав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів. 45Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!

Слава...

 

 

 

105 Глава

 

Алилуя.

1Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. 2Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його? 3Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости. 4Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм, 5щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм. 6Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня. 7Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря. 8Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою. 9Інаказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю. 10Іврятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога. 11Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився. 12Іповірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому. 13Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його. 14Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній. 15Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні. 16Ізаздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа. 17Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона. 18Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних. 19Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові. 20Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву. 21Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті, 22дивне – в землі Хамовій, страшне – на Червоному морі. 23Іхотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх]. 24Ізневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його; 25Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього. 26Іпідняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі, 27розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі. 28Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих, 29і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх. 30Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася. 31Іце зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки. 32Іпрогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них, 33бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми. 34Не знищили народів, про яких говорив їм Господь, 35але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх, 36стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою, 37приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх; 38проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, – і осквернилася земля кров’ю; 39осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх. 40Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його. 41і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними. 42Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою. 43Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє. 44Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх. 45Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його. 46Ізбуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх. 47Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю. 48Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. Інехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!

Слава...

 

 

 

106 Глава

 

[Алилуя.]

1Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. 2Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога, 3і зібрав їх із усіх країв – зі сходу й заходу, з півночі і півдня. 4Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного. 5Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня. 6Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої. 7Іпривів їх прямою дорогою до міста заселеного. 8Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських, 9бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром. 10Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом, 11бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього. 12Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм. 13Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, 14вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав. 15Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських: 16бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав. 17Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли. 18Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти. 19Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, 20послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх. 21Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. 22Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його. 23Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих, 24вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині: 25скаже Він – і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, – 26піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей. 27Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, – зникає вся мудрість їхня. 28Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди. 29Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли. 30Ірадіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані. 31Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. 32Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин. 33Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю, 34землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній. 35Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу – на джерела води. 36Іоселяє там голодних; вони будують міста – оселі собі, 37засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай. 38Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується. 39Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи, 40тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів. 41Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець. 42Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої. 43Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні.

Слава...

 

 

 

 

107 Глава

 

1Пісня. Псалом Давида.

2Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй. 3Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано. 4Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен. 5Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя. 6Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя, 7щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене. 8Бог сказав у святині Своїй: “Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю: 9Мій – Галаад, Мій – Манассія, Єфрем – сила глави Моєї, Іуда – скіпетр Мій, 10Моав – умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені”. 11Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома? 12Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим? 13Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський. 14З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших.

 

 

 

108 Глава

Начальнику хору. Псалом Давида.

1Боже хвали моєї! Не мовчи. 2Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. 3Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; 4за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; 5віддають мені злом за добро, і ненавистю – за любов мою. 6Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. 7Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. 8Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. 9Діти його хай будуть сиротами і дружина його – вдовою. 10Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. 11Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. 12Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; 13нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. 14Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. 15Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, 16за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. 17Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, – і воно одійшло від нього. 18Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; 19і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. 20Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! 21Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. 22Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. 23Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. 24Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. 25Істав я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. 26Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. 27Нехай пізнають, що це – Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. 28Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. 29Аворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. 30Ая голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, 31бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.

Слава...

 

 

 

109 Глава

 

Псалом Давида.

1Сказав Господь Господу моєму: “Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх”. 2Жезл сили Твоєї пошле Господь із Сиона; царюй посеред ворогів Твоїх. 3З Тобою народ Твій у день сили Твоєї, у світлостях святих Твоїх. “Із утроби раніше віків Я породив Тебе”. 4Клявся Господь і не розкається: “Ти священик повік за чином Мелхиседековим”. 5Господь праворуч Тебе, Він у день гніву Свого уразить царів. 6Він учинить суд над народами, покриє землю трупами, знищить голови багатьох у великій країні. 7Із потоку в дорозі буде пити, тому високо піднесе голову.

 

 

 

110 Глава

 

Алилуя.

1Прославляю [Тебе], Господи, всім серцем [моїм] в раді праведників і в зібранні. 2Великі діла Господні, вони жадані для всіх, що люблять їх. 3Діла Його – краса і слава; правда Його перебуває вічно. 4Незабутніми зробив Він чудеса Свої; щедрий і милостивий Господь. 5Він дає поживу всім тим, що бояться Його. Завіт Свій пам’ятає вічно. 6Могутність діянь Своїх явив Він народові Своєму, щоб дати йому насліддя народів. 7Діла рук Його – істина й правосуддя; всі заповіді Його вірні, 8тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті. 9Визволення послав Господь народові Своєму, навіки поставив завіт Свій. Святе і страшне ім’я Його. 10Початок премудрости – страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його. Хвала Йому на віки віків.

 

 

 

111 Глава

 

Алилуя.

1Блажен муж, що боїться Господа і дуже любить заповіді Його. 2Сильним на землі буде покоління його. Рід праведних буде благословенний. 3Слава і багатство буде в домі його; праведність його перебуватиме вічно. 4У темряві сяє світло праведникові; він лагідний, милосердний і справедливий. 5Добрий чоловік має милосердя і в позику дає; на суді він твердо говорить слово своє. 6Він повіки не захитається. Пам’ять праведникові буде вічна. 7Лихих наклепів він не убоїться; серце його надіється на Господа. 8Упевнене серце його: він не злякається, коли побачить ворогів своїх. 9Він роздає щедро, подає вбогим, праведність його перебуватиме вічно, сила його піднесеться у славі. 10Побачить це нечестивий і розгнівається, заскрегоче зубами і згине. Бажання нечестивців не здійсниться.

Слава...

 

 

112 Глава

 

Алилуя.

1Хваліть, раби Господні, хваліть ім’я Господнє! 2Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку. 3Від сходу сонця й до заходу нехай буде прославлене ім’я Господнє. 4Високо над усіма народами Господь, вище небес слава Його. 5Хто – як Господь Бог наш?! Він перебуває на небесах. 6Він нахиляється, щоб доглядати небо й землю; 7з пороху піднімає бідного і з гноїща підносить убогого, 8щоб посадити його з князями народу Свого; 9неплідну робить матір’ю, яка в домі своїм втішається дітьми. Алилуя!

 

 

113 Глава

 

[Алилуя.]

1Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова – від людей чужих, 2Юдея стала святинею Його, а Ізраїль – володінням Його. 3Море побачило і розступилося, Йордан повернув назад. 4Гори підстрибували, як вівці, і пагорби – наче ягнята. 5Чого ти, море, розступилося? Іти, Йордане, чого повернув назад? 6Чого ви, гори, як вівці, скачете, і ви, пагорби, наче ягнята? 7Перед лицем Господа затряслася земля, перед лицем Бога Якова, 8що перетворив камінь на озеро води, скелю – на джерело потоків. 9Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу з милости Твоєї. 10Щоб не сказали народи: “Де Бог їх?” 11Бог наш на небесах [і на землі], все, що захотів, створив. 12Ідоли язичників – срібло й золото, діло рук людських: 13мають уста, та не говорять, мають очі, та не бачать, 14мають вуха, та не чують, мають ніздрі, та нема в них нюху; 15руки їх не діють, ноги їх не ходять, жодного звуку немає в гортані їх. 16Подібні до них і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. 17[Доме] Ізраїля! Уповай на Господа, Він – наша поміч і захист. 18Доме Аарона! Уповай на Господа, Він – наша поміч і захист. 19Всі, що боїтеся Господа, уповайте на Господа, Він – наша поміч і захист. 20Господь пам’ятає про нас і благословляє [нас]: Він благословив дім Ізраїля, благословив дім Аарона, 21Він благословляє тих, що бояться Господа – малих і великих. 22Нехай же додасть вам Господь все більше й більше, вам і дітям вашим. 23Нехай благословить вас Господь, що сотворив небо і землю. 24Небо над небесами – оселя Господа, а землю Він дав синам людським. 25Не мертві хвалитимуть Господа, і не всі, що сходять у могилу. 26Ами, [живі,] будемо благословляти Господа віднині й довіку. Алилуя.

 

 

 

114 Глава

 

[Алилуя.]

1Я люблю Господа, Він почув голос благання мого. 2Прихилив до мене вухо Своє; буду призивати Його в усі дні мої. 3Обійняли мене болі смертельні, і муки пекельні найшли на мене: я зустрів скорботу й утиски. 4Тоді я призвав ім’я Господнє: “Господи, спаси душу мою!” 5Милостивий і праведний Господь; Бог наш милує нас. 6Господь охороняє немовлят: я знесилився, і Він допоміг мені. 7Повернися, душе моя, у спокій твій, бо Господь облагодіяв тебе. 8Ти, Господи, спас душу мою від смерти, очі мої – від сліз, ноги мої – від спотикання. Буду ходити перед Господом у країні живих.

Слава...

 

 

115 Глава

[Алилуя.]

1Вірував я, тому й заговорив, і я смирився вельми. 2Ісказав я в нестямі моїй: “Кожна людина говорить неправду!” 3Що віддам Господу за все, що Він воздав мені? 4Чашу спасіння прийму й ім’я Господнє призву. 5Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. 6Чесна перед Господом смерть преподобних Його. 7О Господи, я раб Твій, я раб Твій і син рабині Твоєї. Ти розірвав кайдани мої. 8Тобі принесу я жертву хваління й ім’я Господнє призву. 9Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. 10У дворах дому Господнього, посеред тебе, Єрусалиме. Алилуя.

 

 

 

116 Глава

 

[Алилуя.]

1Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди. 2Бо велика милість Його над нами й істина Його [перебуває] вічно. Алилуя.

 

 

 

117 Глава

 

[Алилуя.]

1Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. 2Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його. 3Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його. 4Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий, ] і повіки милість Його. 5У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір. 6Господь – мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина. 7Господь – мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх. 8Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину. 9Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів. 10Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх. 11Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх, 12обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх. 13Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене, 14Господь – моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням. 15Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу, 16правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу. 17Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні. 18Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене. 19Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа. 20Ось врата Господні; праведні увійдуть ними. 21Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням. 22Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем). 23Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших. 24Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім. 25О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи. 26Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього. 27Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього. 28Ти – Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням]. 29Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.

Слава...

 

 

 

118 Глава

 

[Алилуя.]

1Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім. 2Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його. 3Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять. 4Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно. 5О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх! 6Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої. 7Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї. 8Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене. 9Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх. 10Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх. 11Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою. 12Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх. 13Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх. 14Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством. 15Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої. 16Заповіти Твої – утіха моя; не забуду я слова Твого. 17Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого. 18Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого. 19Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх. 20Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої. 21Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх. 22Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх. 23Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої. 24Свідчення Твої – втіха моя, [і накази Твої] – радники мої. 25В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм. 26Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх. 27Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої. 28Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм. 29Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене. 30Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої. 31Я пристав до свідчень Твоїх – Господи, не осором мене. 32Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє. 33Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого. 34Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм. 35Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її. 36Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи. 37Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй. 38Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою. 39Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві. 40Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю. 41Інехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм. 42Ія дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої. 43Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя. 44Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків. 45Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх. 46Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся. 47Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю. 48Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої. 49Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати. 50Це – втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене. 51Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого. 52Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся. 53Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій. 54Постанови Твої – то пісня моя на місці блукання мого. 55Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого. 56Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх. 57Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої. 58Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм. 59Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх. 60Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої. 61Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого. 62Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої. 63Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої. 64Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх. 65Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм. 66Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю. 67Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого. 68Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх. 69Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх. 70Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм. 71Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх. 72Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.

Слава...

73Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх. 74Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє. 75Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене. 76Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого. 77Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій – повчання моє. 78Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх. 79Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої. 80Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я. 81Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє. 82Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: “Коли Ти втішиш мене?” 83Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув. 84Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд? 85Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму. 86Всі заповіді Твої – істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені. 87Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх. 88Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх. 89Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах. 90З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо. 91З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі. 92Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй. 93Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене. 94Твій – я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої. 95Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої. 96Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно. 97О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього. 98Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною. 99Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої. 100Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх. 101Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє. 102Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене. 103Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм. 104Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди. 105Закон Твій – світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх. 106Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь. 107Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм. 108Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх. 109В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого. 110Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився. 111Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони – радість серця мого. 112Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого. 113Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив. 114Ти – моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє. 115Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого. 116Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй. 117Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх. 118Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні – неправда. 119Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої. 120Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся. 121Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх. 122Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді. 123Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї. 124Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене. 125Я – раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої. 126Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій. 127Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння. 128Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу. 129Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя. 130Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят. 131Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.

Слава...

132Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє. 133Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня. 134Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої. 135Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх. 136Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого. 137Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої. 138Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, – правда і чиста істина. 139Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої. 140Розпалене й чисте слово Твоє, і я – раб Твій – полюбив Його. 141Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув. 142Правда Твоя – правда вічна, і закон Твій – істина. 143Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої – утіха моя. 144Правда свідчень Твоїх – вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити. 145Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму. 146Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої. 147Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю. 148Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх. 149Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене. 150Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали. 151Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої – істина. 152Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти. 153Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув. 154Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене. 155Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого. 156Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм. 157Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився. 158Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого. 159Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене. 160Основа слів Твоїх – істина, і вічні всі суди правди Твоєї. 161Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого. 162Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство. 163Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю. 164Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї. 165Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони. 166Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої. 167Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх. 168Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи. 169Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене. 170Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене. 171Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх. 172Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої – правда. 173Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої. 174Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій – утіха моя. 175Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені. 176Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.

Слава...

 

 

 

119 Глава

 

Пісня ступенів.

1До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене. 2Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого. 3Що дасть Тобі або що додасть Тобі язик зрадливий? 4Він – як гострі стріли сильного з палаючим вугіллям, що спустошує. 5Горе мені, що я перебуваю у Мосоха, живу біля шатрів кидарських. 6Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру. 7Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини.

 

 

 

120 Глава

 

Пісня ступенів.

1Звів я очі мої в гори, звідкіля прийде поміч моя. 2Поміч моя від Господа, що створив небо і землю. 3Він не дасть нозі твоїй спіткнутися, не задрімає Охоронитель твій. 4Не задрімає і не засне Той, Хто охороняє Ізраїля. 5Господь – Охорона твоя, Господь – покрова твоя на правиці твоїй. 6Удень сонце не опалить тебе, а вночі – місяць. 7Господь охоронить тебе від усякого зла, охоронить душу твою [Господь]. 8Господь охоронить вхід і вихід твій віднині й навіки.

 

 

121 Глава

 

Пісня ступенів. Давида.

1Звеселився я тим, що сказали мені: ходімо до дому Господнього. 2Стояли ноги наші у дворах твоїх, Єрусалиме. 3Єрусалим створений як місто, і доля його з народом його. 4Бо туди увійшли коліна, коліна Господні, за законом Ізраїля, щоб прославляти ім’я Господнє. 5Бо там стоять престоли, щоб судити, престоли в домі Давидовому. 6Просіть про мир для Єрусалима, і благоденство тим, що люблять тебе. 7Інехай буде мир силою твоєю і благоденство у стінах твоїх. 8Заради братів моїх і ближніх моїх промовляю: мир тобі. 9Заради дому Господа Бога нашого жадаю я блага тобі.

 

 

122 Глава

 

Пісня ступенів.

1До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. 2Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші – до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас. 3Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. 4Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.

 

 

 

123 Глава

 

Пісня ступенів. Давида.

1Якби не Господь був з нами, – нехай скаже Ізраїль, якби не Господь був з нами, коли повстали проти нас люди, – 3вони б живих поглинули нас, коли гнів їх розпалився на нас. 4Вода б затопила нас; потоки залили б душу нашу. 5Бурхливі хвилі води прийшли б над душею нашою. 6Благословен Господь, Який не дав нас на здобич у зуби їхні. 7Душа наша, як пташка, вирвалася з сітки тих, що ловили. Сітка розірвалась, і ми спаслися. 8Поміч наша в імені Господа, що створив небо і землю.

Слава...

 

 

 

124 Глава

 

Пісня ступенів.

1Ті, що надіються на Господа, не похитнуться, як гора Сион, що стоїть вічно. 2Гори навкруги Єрусалима, а Господь – навкруги народу Свого віднині і навіки. 3Бо не залишить [Господь] жезла нечестивих над долею праведних, щоб праведні не простягли рук своїх до беззаконня. 4Благодій, Господи, добрим і праведним серцем. 5Атих, що звернули на криву дорогу неправди, нехай залишить Господь разом з тими, що чинять беззаконня. Мир на Ізраїля!

 

 

125 Глава

 

Пісня ступенів.

1Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон. 2Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: “Велике сотворив Господь над ними”. 3Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем. 4Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь. 5Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю. 6Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої.

 

 

126 Глава

 

Пісня ступенів. Соломона.

1Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа. 2Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий, тоді як Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон. 3Ось і діти – насліддя від Господа; нагорода від Нього – плід утроби. 4Як стріли в руках сильного, так і сини молоді. 5Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли біля брами міста свого говоритимуть з ворогами.

 

 

 

127 Глава

 

Пісня ступенів.

1Блаженні всі, що бояться Господа. Ті, що ходять путями Його. 2Ти житимеш трудами рук твоїх. Блаженний ти, і добро тобі буде. 3Жона твоя в домі твоїм як родюча лоза виноградна. Сини твої, як паростки дерева оливкового, навколо трапези твоєї. 4Ось так буде благословенний чоловік, що боїться Господа. 5Нехай благословить тебе Господь від Сиону. Іпобачиш блаженство Єрусалима по всі дні життя твого. 6Щоб побачив ти дітей синів твоїх. Мир на Ізраїля!

 

 

 

 

128 Глава

 

Пісня ступенів.

1Багато разів бороли мене від юности моєї, – нехай скаже Ізраїль, 2багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене. 3На хребті моїм орали плугарі, проклали довгі борозни свої, 4але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників. 5Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сион. 6Нехай будуть як трава на покрівлі, що сохне раніше, ніж вирвуть її, 7якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа. 8Аперехожі не скажуть: “Благословення Господнє на вас; благословляємо вас іменем Господнім”.

Слава...

 

 

 

129 Глава

 

Пісня ступенів.

1З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій. 2Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого. 3Якщо на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? 4Але у Тебе прощення; нехай благоговіють перед Тобою. 5Ради імені Твого я надіюся на Тебе, Господи; терпіла душа моя у слові Твоїм. Уповає душа моя на Господа. 6Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповає Ізраїль на Господа. 7Бо у Господі милість і велике у Нього визволення, 8і Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його.

 

 

 

130 Глава

 

Пісня ступенів. Давида.

1Господи, не зазнавалося серце моє, не підносилися гордо очі мої; я не входив у велике і дивне, недосяжне для мене. 2Чи не смиряв я душу свою, наче дитину, відлучену від грудей матері? Душа моя в мені жадає Тебе, як дитя грудей матері своєї. 3Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і навіки.

 

 

 

131 Глава

 

Пісня ступенів.

1Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. 2Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: 3“Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, 4не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; 5не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова”. 6Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. 7Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. 8Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. 9Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють. 10Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. 11Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: “Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм. 12Аколи сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм”. 13Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе. 14“Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його. 15Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. 16Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. 17Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. 18Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя”.

 

 

 

132 Глава

 

Пісня ступенів. Давида.

1Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! 2Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його. 3Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки.

 

 

 

133 Глава

 

Пісня ступенів.

1Нині благословляйте Господа, всі раби Господні, що стоїте у храмі Господнім, [у дворах дому Бога нашого]. 2Вночі підносьте руки ваші до святині і благословляйте Господа. 3Благословить і тебе з небесного Сиону Господь, Який створив небо і землю.

Слава...

 

 

 

134 Глава

 

Алилуя.

1Хваліть ім’я Господнє, хваліть, раби Господні, 2що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. 3Хваліть Господа, бо Господь благий; співайте імені Його, бо це добре. 4Господь обрав Собі Якова, – обрав Ізраїля у насліддя Собі. 5Я пізнав, що Господь великий, і що Бог наш над усіма богами. 6Все, що хоче, Господь творить на небесах і на землі, в морях і у всіх безоднях; 7підносить хмари від країв землі, сяє блискавкою серед дощу, виводить вітри зі сховищ Своїх. 8Він умертвив первістків у Єгипті від людей до тварин, 9явив знамення й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма рабами його, 10уразив багато народів і знищив могутніх царів: 11Сигона, царя Аморрейського, і Ога, царя Васанського, і всі царства ханаанські; 12і віддав землю їх у насліддя Ізраїлю, в насліддя людям Своїм. 13Господи, ім’я Твоє навіки, і пам’ять про Тебе з роду в рід. 14Бо Господь буде судити народ Свій і змилосердиться над рабами Своїми. 15Ідоли язичників – срібло й золото, творіння рук людських. 16Мають уста і не говорять, мають очі і не бачать, 17мають вуха і не чують, і нема дихання в устах їх. 18Подібні до них будуть і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. 19Доме Ізраїлів! Благословляйте Господа. Доме Ааронів, благословляйте Господа! 20Доме Левія, благословляйте Господа. Всі, хто боїться Господа, благословляйте Господа. 21Благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі. Алилуя!

 

 

 

135 Глава

 

[Алилуя.]

1Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. 2Прославляйте Бога богів, бо повіки милість Його. 3Прославляйте Господа володарів, бо повіки милість Його. 4Він Один творить чудеса великі, бо повіки милість Його. 5Він створив небеса премудро, бо повіки милість Його; 6утвердив землю на водах, бо повіки милість Його. 7Він створив великі світила, бо повіки милість Його; 8сонце, щоб творило день, бо повіки милість Його; 9місяць і зорі, щоб світили вночі, бо повіки милість Його; 10покарав Єгипет у первістках його, бо повіки милість Його; 11і вивів з нього Ізраїля, бо повіки милість Його; 12рукою кріпкою і силою могутньою, бо повіки милість Його; 13Він розділив море Червоне, бо повіки милість Його; 14і провів Ізраїля посеред нього, бо повіки милість Його; 15і потопив фараона й військо його у морі, бо повіки милість Його; 16Він провів народ Свій через пустелю, бо повіки милість Його; 17і покарав царів великих, бо повіки милість Його; 18знищив царів сильних, бо повіки милість Його; 19Сигона, царя аморреїв, бо повіки милість Його; 20і Ога, царя Васанського, бо повіки милість Його; 21і віддав землю їх у насліддя, бо повіки милість Його; 22в насліддя Ізраїлю, рабу Своєму, бо повіки милість Його; 23Він пом’янув нас у смиренні нашому, бо повіки милість Його; 24і визволив нас від ворогів наших, бо повіки милість Його; 25Він дає поживу всім творінням, бо повіки милість Його. 26Прославляйте Бога Небесного, бо повіки милість Його.

 

 

 

136 Глава

[Давида.] (Пісня перед Богом про неволю прор. Єремії).

1На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш. 2На вербах посеред нього повісили ми арфи наші. 3Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: “Заспівайте нам пісень сионських”. 4Як же нам співати пісню Господню на землі чужій? 5Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя. 6Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї. 7Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: “Руйнуйте його до останку”. 8Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам. 9Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь.

Слава...

 

 

 

137 Глава

 

Давида. (Аггея й Захарії).

1Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх]. 2Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого. 3В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу. 4Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх. 5Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня. 6Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека. 7Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя. 8Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх.

 

 

 

138 Глава

Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії).

1Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. 2Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. 3Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. 4Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. 5Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. 6Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. 7Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? 8Зійду на небо – Ти там перебуваєш; зійду в пекло – і там Ти. 9Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, 10і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. 11Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. 12Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. 13Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. 14Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. 15Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. 16Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. 17О, які величні для мене замисли Твої, Боже! Іяка велика кількість їх! 18Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою. 19О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні! 20Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої. 21Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? Ічи не цуратися тих, що повстають проти Тебе? 22Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони. 23Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої. 24Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.

 

 

 

139 Глава

 

Псалом. 1Начальнику хору. Псалом Давида.

2Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів: 3вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви, 4гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх. 5Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого. 6Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму. 7Я сказав Господу: Ти – Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого! 8Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви. 9Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися. 10Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх. 11Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали. 12Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі. 13Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним. 14Ібудуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм.

Слава...

 

 

 

140 Глава

 

Псалом Давида.

1Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе. 2Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх – як жертва вечірня. 3Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх. 4Не відхили серця мого до слів лукавих – виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх. 5Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї. 6Імолитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх. 7Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом. 8На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. 9Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні. 10У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.

 

 

 

141 Глава

Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері.

1Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся. 2Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу. 3Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене. 4Дивився я навкруги – і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою. 5Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти – надія моя і доля моя на землі живих. 6Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене. 7Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.

 

 

 

142 Глава

Псалом Давида, [коли його переслідував син – Авессалом.]

1Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. 2Іне входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. 3Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. 4Івпав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. 5Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся. 6До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. 7Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу. 8Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. 9Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, 10навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди; 11імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою 12і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. Івигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.

Слава...

 

 

 

143 Глава

Псалом Давида. [Проти Голіафа.]

1Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви. 2Він – милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він – щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене. 3Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них? 4Людина – як подих вітру; дні її – як тінь, що зникає. 5Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір – і з них піде дим. 6Блисни блискавкою – і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої – і розвій їх. 7Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, – з руки синів чужих, 8що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. 9Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі, 10бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого. 11Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. 12Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах. 13Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших. 14Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших. 15Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь – Бог його.

 

 

 

144 Глава

 

Хвала Давида.

1Величатиму Тебе, Боже мій, Царю [мій], і благословлятиму ім’я Твоє повіки й повік віку. 2Кожного дня благословлятиму Тебе і хвалитиму ім’я Твоє повіки й повік віку. 3Великий Господь і преславний, і немає меж величі Його. 4З роду в рід будуть прославляти діла Твої і сповіщати про могутність Твою, 5а я буду говорити про велич слави святині Твоєї і розповідати про чуда Твої. 6Скажуть про силу дивних діянь Твоїх, і я розповідатиму про велич Твою. 7Будуть проголошувати пам’ять великої благости Твоєї і правдою Твоєю будуть радуватися. 8Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. 9Благий Господь до всіх, і милість Його на всіх ділах Його. 10Нехай славлять Тебе, Господи, всі діла Твої, і святі Твої нехай благословляють Тебе. 11Нехай скажуть про славу Царства Твого і проповідують про силу Твою, 12щоб дізналися сини людські про могутність Твою і про славну велич Царства Твого. 13Царство Твоє – Царство всіх віків, і влада Твоя через усі роди. [Вірний Господь у всіх словах Своїх і праведний у всіх ділах Своїх.] 14Зміцнює Господь усіх, що падають, і піднімає тих, що впали. 15Очі всіх з надією на Тебе, Господи, дивляться, і Ти даєш їм поживу в час свій. 16Відкриваєш руку Твою і насичуєш усі творіння благами Твоїми. 17Праведний Господь у всіх путях Своїх і благий у всіх ділах Своїх. 18Господь близько до всіх, хто призиває Його, хто призиває Його праведно. 19Він сповняє бажання тих, що бояться Його, чує молитву їхню і спасає їх. 20Господь охороняє всіх, що люблять Його, а всіх нечестивців знищить. 21Хвалу Господню будуть виголошувати уста мої. Івсі творіння нехай прославляють ім’я Його повік віку.

Слава...

 

 

 

145 Глава

 

[Алилуя. Аггея й Захарії.]

1Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й життя мого. 2Співатиму Богові моєму, поки й живу. 3Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння. 4Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його. 5Блажен, кому Бог Якова – помічник його; у кого надія на Господа Бога свого, 6що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік, 7творить суд покривдженим, дає поживу голодним. 8Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить праведників; 9Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить. 10Царюватиме Господь повіки, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Алилуя.

 

 

 

146 Глава

 

[Алилуя.] (Аггея й Захарії.)

1Хваліть Господа, бо благо співати Богу нашому: нехай буде Йому насолодою наша хвала. 2Господь будує Єрусалим, і розсіяних людей Своїх збере. 3Він зціляє розбитих серцем і перев’язує рани їхні. 4Знає кількість усіх зірок, і всіх їх за іменами називає. 5Великий Господь наш, і велика сила [Його], і розуму Його немає числа. 6Смиренних підносить Господь, а нечестивих принижує до землі. 7Співайте Господу хвалу, співайте Богу нашому на гуслях. 8Він покриває небо хмарами і посилає на землю дощ, вирощує на горах траву [і всяку рослину на поживу людям]. 9Дає поживу тваринам і всім птахам, що прославляють Його. 10Не на силу коня дивиться Він, і не на швидкість людських ніг зважає. 11Господь любить тих, що бояться Його і уповають на милість Його.

 

 

 

147 Глава

 

[Алилуя.] (Аггея й Захарії.)

1Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе! 2Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі. 3Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе. 4Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його. 5Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає. 6Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть? 7Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води. 8Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої – Ізраїлю. 9Не вчинив Він цього нікому іншому з народів, і судів Його вони не знають.

Слава...

 

 

 

148 Глава

 

[Алилуя.]

1Хваліть Господа з небес! Хваліть Його у вишніх. 2Хваліть Його, всі ангели Його, хваліть Його, всі Сили Його. 3Хваліть Його, сонце й місяць, хваліть Його, всі зорі й світло. 4Хваліть Його, небеса небес; і вода, що вище небес. 5Нехай хвалять ім’я Господнє, бо Він [промовив – і сталося,] Він повелів – і створилося. 6Поставив їх на віки вічні; дав їм закон, що не змінюється. 7Хваліть Господа від землі: всі моря, всі риби і всі безодні. 8Хваліть Його вогонь, град, сніг, туман, вітер буйний, що виконує волю Його; 9хваліть Його гори і всі горби, дерева плодові і всі ліси, 10звірі і всі тварини, всі плазуни і птахи крилаті, 11царі земні і всі народи, князі і всі судді, 12юнаки й діви, старі з молодими – 13нехай хвалять ім’я Господнє, бо прославилось ім’я Його Одного. Слава Його на небі і на землі. 14Він підніс силу людей Своїх, славу всіх святих Своїх, синів Ізраїлевих, близьких Йому. Алилуя.

 

 

 

149 Глава

 

[Алилуя.]

1Співайте Господу пісню нову! Хвала Йому в Церкві преподобних Його. 2Нехай звеселиться духовний Ізраїль Сотворителем своїм, сини Сиону нехай возрадуються Царю своєму. 3Нехай хвалять ім’я Його хором, з тимпанами і гуслями нехай співають Йому, 4бо любить Господь людей Своїх і покірних підносить до спасіння. 5Нехай звеличаться преподобні у славі і зрадіють в оселях своїх. 6Нехай буде хвала Богові в устах їхніх, і мечі двогострі в руках їхніх, 7щоб учинити помсту над нечестивими і кару над беззаконними; 8зв’язати царів їхніх путами і славних їхніх – кайданами залізними, 9вчинити над ними суд написаний. Слава ця буде всім святим Його. Алилуя.

 

 

150 Глава

 

[Алилуя.]

1Хваліть Бога в святих Його, хваліть Його в утвердженні сили Його. 2Хваліть Його в могутності сили Його; хваліть його за безмежну велич Його. 3Хваліть Його голосом сурми; хваліть його на арфі і гуслях. 4Хваліть Його хором під тимпани; хваліть його на струнах і органах. 5Хваліть Його на органах милозвучних; хваліть Його на органах і зі співами. 6Все, що дише, нехай хвалить Господа. Алилуя.

Слава...

 

 

 

151 Глава

[Псалом Давида на поєдинок з Голіафом

1Я був найменшим серед братів моїх і наймолодшим у домі батька мого; пас овець батька мого. 2Руки мої зробили орган, пальці мої настроювали псалтир. 3Іхто сповістить Господу моєму? Сам Господь, Сам почув. 4Він послав ангела Свого і взяв мене від овець батька мого, і помазав мене єлеєм помазання Свого. 5Брати мої прекрасні і великі, але Господь не благозволив обрати з них. 6Я вийшов назустріч іноплеміннику, і він прокляв мене ідолами своїми. 7Але я, вихопивши у нього меч, обезглавив його і звільнив від ганьблення синів Ізраїлевих.]