ПЕРША КНИГА ЕЗДРИ

1 Глава

У перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього з уст Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово: 2так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. 3Хто є з вас, із усього народу Його, – нехай буде Бог його з ним, – і нехай він іде в Єрусалим, що в Юдеї, і будує дім Господа Бога Ізраїлевого, Того Бога, Який в Єрусалимі. 4А всі, хто залишився в усіх місцях, де б той не жив, нехай допоможуть йому жителі місця того сріблом і золотом та іншим майном, і худобою, з добровільним даруванням для дому Божого, що в Єрусалимі.

5І піднялися глави поколінь Іудиних і Веніамінових, і священики і левити, кожен, у кому збудив Бог дух його, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі. 6І всі сусіди їхні допомагали їм срібними сосудами, золотом, іншим майном, і худобою, і коштовними речами, зверх усякого вільного дару для храму.

7І цар Кир виніс сосуди дому Господнього, які Навуходоносор узяв з Єрусалима і поклав у домі бога свого, – 8і виніс їх Кир, цар Перський, рукою Мифредата хранителя скарбів, а він за переліком здав їх Шешбацару князю Іудиному. 9І ось число їх: блюд золотих тридцять, блюд срібних тисяча, ножів двадцять дев’ять, 10чаш золотих тридцять, чаш срібних подвійних чотириста десять, інших сосудів тисяча: 11всіх сосудів, золотих і срібних, п’ять тисяч чотириста. Все це взяв із собою Шешбацар, при вирушенні переселенців з Вавилона в Єрусалим.

 

 

 

2 Глава

Ось сини країни з полонених переселення, яких Навуходоносор, цар Вавилонський, відвів у Вавилон, які повернулися в Єрусалим і Юдею, кожен у своє місто, – 2ті, що прийшли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сараієм, Реєлаєм, Мардохеєм, Билшаном, Мисфаром, Бигваєм, Рехумом, Вааном. Кількість людей народу Ізраїлевого: 3синів Пароша дві тисячі сто сімдесят два; 4синів Сафатії триста сімдесят два; 5синів Араха сімсот сімдесят п’ять; 6синів Пахаф-Моава, із синів Ісуса [та] Іоава, дві тисячі вісімсот дванадцять; 7синів Елама тисяча двісті п’ятдесят чотири; 8синів Заттуя дев’ятсот сорок п’ять; 9синів Закхая сімсот шістдесят; 10синів Ванія шістсот сорок два; 11синів Бебая шістсот двадцять три; 12синів Азгада тисяча двісті двадцять два; 13синів Адоникама шістсот шістдесят шість; 14синів Бигвая дві тисячі п’ятдесят шість; 15синів Адина чотириста п’ятдесят чотири; 16синів Атера, з дому Єзекії, дев’яносто вісім; 17синів Бецая триста двадцять три; 18синів Іори сто дванадцять; 19синів Хашума двісті двадцять три; 20синів Гиббара дев’яносто п’ять; 21уродженців Вифлеєма сто двадцять три; 22жителів Нетофи п’ятдесят шість; 23жителів Анафофа сто двадцять вісім; 24уродженців Азмавефа сорок два; 25уродженців Кириаф-Іарима, Кефири і Беєрофа сімсот сорок три; 26уродженців Рами і Геви шістсот двадцять один; 27жителів Михмаса сто двадцять два; 28жителів Вефиля і Гая двісті двадцять три; 29уродженців Нево п’ятдесят два; 30уродженців Магбиша сто п’ятдесят шість; 31синів іншого Елама тисяча двісті п’ятдесят чотири; 32синів Харима триста двадцять; 33уродженців Лидди, Хадида й Оно сімсот двадцять п’ять; 34уродженців Єрихона триста сорок п’ять; 35уродженців Сенаї три тисячі шістсот тридцять.

36Священиків: синів Ієдаії, з дому Ісусового, дев’ятсот сімдесят три; 37синів Іммера тисяча п’ятдесят два; 38синів Пашхура тисяча двісті сорок сім; 39синів Харима тисяча сімнадцять.

40Левитів: синів Ісуса і Кадмиїла, із синів Годавії, сімдесят чотири; 41співців: синів Асафа сто двадцять вісім; 42синів воротарів: сини Шаллума, сини Атера, сини Талмона, сини Аккува, сини Хатити, сини Шовая, – всього сто тридцять дев’ять.

43Нефинеїв: сини Цихи, сини Хасуфи, сини Таббаофа, 44сини Кероса, сини Сиаги, сини Фадона, 45сини Лебани, сини Хагаби, сини Аккува, 46сини Хагава, сини Шамлая, сини Ханана, 47сини Гиддела, сини Гахара, сини Реаії, 48сини Рецина, сини Некоди, сини Газзама, 49сини Уззи, сини Пасеаха, сини Бесая, 50сини Асни, сини Меунима, сини Нефисима, 51сини Бакбука, сини Хакуфи, сини Хархура, 52сини Бацлуфа, сини Мехиди, сини Харші, 53сини Баркоса, сини Сисри, сини Фамаха, 54сини Нециаха, сини Хатифи; 55сини рабів Соломонових: сини Сотая, сини Гассоферефа, сини Феруди, 56сини Іаали, сини Даркона, сини Гиддела, 57сини Сефатії, сини Хаттила, сини Похереф-Гаццебаїма, сини Амія, – 58усього – нефинеїв і синів рабів Соломонових триста дев’яносто два.

59І ось ті, що вийшли з Тел-Мелаха, Тел-Харши, Херуб-Аддан-Іммера, які не могли показати про покоління своє і про плем’я своє – чи від Ізраїля вони: 60сини Делаї, сини Товії, сини Некоди, шістсот п’ятдесят два. 61І з синів священичих: сини Хабаї, сини Гаккоца, сини Верзеллія, який узяв дружину з дочок Верзеллія галаадитянина і став називатися ім’ям їх. 62Вони шукали запису свого родоводу, і не знайшлося його, а тому виключені зі священства. 63І Тиршафа сказав їм, щоб вони не їли великої святині, доки не постане священик з уримом і тумимом.

64Уся громада разом складалася із сорока двох тисяч трьохсот шістдесяти чоловік, 65крім рабів їхніх і рабинь їхніх, яких було сім тисяч триста тридцять сім; і при них співців і співачок двісті. 66Коней у них сімсот тридцять шість, мулів у них двісті сорок п’ять; 67верблюдів у них чотириста тридцять п’ять, ослів шість тисяч сімсот двадцять.

68Із глав поколінь деякі, прийшовши до дому Господнього, що в Єрусалимі, добровільно жертвували на дім Божий, щоб відновити його на основі його. 69За достатком своїм, вони дали в скарбницю на виконання робіт шістдесят одну тисячу драхм золота і п’ять тисяч мін срібла і сто священичих одеж.

70І стали жити священики і левити, і народ і співці, і воротарі і нефинеї в містах своїх, і весь Ізраїль у містах своїх.

 

 

 

3 Глава

Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві вже були в містах, тоді зібрався народ, як одна людина, в Єрусалимі. 2І встав Ісус, син Іоседеків, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїлів, і брати його, і спорудили вони жертовник Богові Ізраїлевому, щоб підносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого. 3І поставили жертовник на основі його, тому що вони були в страху від іноземних народів; і стали возносити на ньому всепалення Господу, всепалення ранкові і вечірні. 4І звершили свято кущів, як написано, із щоденним всепаленням у визначеній кількості, за уставом кожного дня. 5І після того звершували всепалення постійне, і в новомісяччя, і в усі свята, присвячені Господу, і добровільне приношення Господу від усякого, хто мав ревність.

6З першого ж дня сьомого місяця почали возносити всепалення Господу. А храму Господньому ще не була покладена основа. 7І стали видавати срібло каменотесам і теслярам, і їжу і питво й олію сидонянам і тирянам, щоб вони доставляли кедровий ліс з Ливану морем в Яфу, з дозволу їм Кира, царя Перського.

8На другий рік після приходу свого до дому Божого в Єрусалим, у другий місяць Зоровавель, син Салафиїлів, і Ісус, син Іоседеків, та інші брати їхні, священики і левити, й усі, хто прийшов з полону в Єрусалим, поклали початок і поставили левитів від двадцяти років і вище для нагляду за роботами дому Господнього. 9І стали Ісус, сини його і брати його, Кадмиїл і сини його, сини Іуди, як одна людина, для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, а також і сини Хенадада, сини їхні і брати їхні левити.

10Коли будівельники поклали підвалини храму Господнього, тоді поставили священиків в одязі їхньому з трубами і левитів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа за уставом Давида, царя Ізраїлевого. 11І почали вони поперемінно співати: “хваліте” і: “славте Господа”, “бо – благий, бо повіки милість Його до Ізраїля”. І весь народ викликував голосно, славлячи Господа за те, що покладено основу дому Господнього. 12Втім, багато хто зі священиків і левитів і глав поколінь, старі, які бачили попередній храм, під час заснування цього храму перед очима їхніми, плакали голосно, але багато хто і викликували з радости гучномовно. 13І не міг народ відрізнити вигуків радости від криків плачу народного, тому що народ викликував голосно, і голос чути було далеко.

 

 

 

4 Глава

І почули вороги Іуди і Веніаміна, що ті, хто повернувся з полону, будують храм Господу Богу Ізраїлевому; 2і прийшли вони до Зоровавеля і до глав поколінь, і сказали їм: будемо і ми будувати з вами, тому що ми, як і ви, прибігаємо до Бога вашого, і Йому приносимо жертви від днів Асардана, царя Сирійського, який перевів нас сюди. 3І сказали їм Зоровавель і Ісус та інші глави поколінь ізраїльських: не будувати вам разом з нами дім нашому Богу; ми одні будемо будувати дім Господу, Богу Ізраїлевому, як повелів нам цар Кир, цар Перський. 4І став народ землі тієї ослаблювати руки народу юдейського і перешкоджати йому в будівлі; 5і підкуповували проти них радників, щоб зруйнувати намір їхній, в усі дні Кира, царя Перського, і до царювання Дарія, царя Перського.

6А в царювання Ахашвероша, на початку царювання його, написали звинувачення на жителів Юдеї та Єрусалима. 7І в дні Артаксеркса писали Бишлам, Мифредат, Табеєл та інші товариші їхні до Артаксеркса, царя Перського. Лист же написаний був літерами сирійськими і сирійською мовою. 8Рехум радник і Шимшай писар писали один лист проти Єрусалима до царя Артаксеркса такий: 9Тоді-то. Рехум радник і Шимшай писар та інші товариші їхні, – динеї й афарсафхеї, тарпелеї, апарси, арех’яни, вавилоняни, сусанці, даги, еламитяни, 10та інші народи, яких переселив Аснафар [Сеннахирим] великий і славний і оселив у містах самарійських і в інших містах за рікою, та інше. 11І ось список з листа, який послали до нього: Царю Артаксерксу – раби твої, люди, які живуть за рікою, та інше. 12Нехай буде відомо цареві, що юдеї, які вийшли від тебе, прийшли до нас в Єрусалим, будують це бунтівне і негідне місто, і стіни роблять, і основи їх уже відновили. 13Нехай буде ж відомо цареві, що коли це місто буде побудоване і стіни відновлені, то ні данини, ні податку, ні мита не будуть давати, і царській скарбниці буде зроблений збиток. 14Тому що ми їмо сіль від палацу царського, і збиток для царя не можемо бачити, тому ми посилаємо донесення цареві: 15нехай пошукають у пам’ятній книзі батьків твоїх, – і знайдеш у книзі пам’ятній, і дізнаєшся, що місто це – місто заколотне і шкідливе для царів і областей, і що відпадіння бували в ньому здавна, за що місто це і спустошене. 16Тому ми повідомляємо царя, що коли місто це буде добудоване і стіни його дороблені, то після цього не буде в тебе володіння за рікою.

17Цар послав відповідь Рехуму раднику і Шимшаю писарю й іншим товаришам їхнім, які живуть у Самарії та в інших містах зарічних: Мир... та інше. 18Лист, який ви надіслали нам, виразно прочитаний переді мною; 19і від мене дано повеління, – і розшукували, і знайшли, що місто це здавна повставало проти царів, і відбувалися в ньому заколоти і заворушення, 20і що були в Єрусалимі царі могутні і які володіли всім заріччям, і їм давали данину, податки і мито. 21Отже, дайте наказ, щоб люди ці перестали працювати, і щоб місто це не будувалося, доки від мене не буде дано повеління. 22І будьте обережні, щоб не зробити в цьому недогляду. Для чого допускати розмноження шкідливого на шкоду царям?

23Як тільки цей лист царя Артаксеркса був прочитаний перед Рехумом і Шимшаєм писарем і товаришами їхніми, вони негайно пішли в Єрусалим до юдеїв, і сильною озброєною рукою припинили роботу їхню. 24Тоді зупинилася робота при домі Божому, який в Єрусалимі, і зупинка ця тривала до другого року царювання Дарія, царя Перського.

 

 

 

5 Глава

Але пророк Аггей і пророк Захарія, син Адди, говорили юдеям, які в Юдеї та Єрусалимі, пророчі слова в ім’я Бога Ізраїлевого. 2Тоді встали Зоровавель, син Салафиїлів, та Ісус, син Іоседеків, і почали будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними пророки Божі, які підкріплювали їх.

3У той час прийшов до них Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай і товариші їхні, і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і доробляти стіни ці? 4Тоді ми сказали їм імена тих людей, що будують цей дім. 5Але око Бога їхнього було над старійшинами юдейськими, і ті не забороняли їм, доки справу не відправили до Дарія, і доки не прийшло рішення у цій справі.

6Ось зміст листа, який послав Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай з товаришами своїми – афарсахеями, які за рікою, до царя Дарія. 7В донесенні, яке вони послали до нього, ось що написано: Дарієві царю – всякий мир! 8Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську область, до дому Бога великого; і будується він з великих каменів, і дерево вкладається в стіни; і робота ця виконується швидко і з успіхом йде в руках їхніх. 9Тоді ми запитали у старійшин тих і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і стіни ці доробляти? 10І крім того, ми запитали їх про імена їхні, щоб дати знати тобі й написати імена тих людей, які є головними у них. 11І вони відповіли нам такими словами: ми раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був побудований за багато років раніше цього, – і великий цар у Ізраїля будував його і довершив його. 12Коли ж батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя Вавилонського, халдеянина; і дім цей він зруйнував, і народ переселив у Вавилон. 13Але в перший рік Кира, царя Вавилонського, цар Кир дав дозвіл побудувати цей дім Божий; 14та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у храм Вавилонський, – виніс Кир цар із храму Вавилонського; і віддав їх на ім’я Шешбацару, якого він призначив областеначальником, 15і сказав йому: візьми ці сосуди, піди і віднеси їх у храм Єрусалимський, і нехай дім Божий будується на своєму місці. 16Тоді Шешбацар той прийшов, поклав основи дому Божого в Єрусалимі; і з тих пір до цього часу він будується, і ще не закінчений. 17Отже, якщо царю благоугодно, нехай пошукають у домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи дійсно царем Киром дано дозвіл будувати цей дім Божий в Єрусалимі, і царську волю про це нехай надішлють до нас.

 

 

 

6 Глава

Тоді цар Дарій дав повеління, і розшукали у Вавилоні в книгосховищі, куди складали скарби. 2І знайдений в Екбатані в палаці, який в області Мідії, один сувій, і в ньому написано так: “Для пам’яті: Зв перший рік царя Кира, цар Кир дав повеління про дім Божий в Єрусалимі: нехай будується дім на тому місці, де приносять жертви, і нехай будуть покладені міцні основи для нього; висота його в шістдесят ліктів, ширина його в шістдесят ліктів; 4рядів з каменів великих три, і ряд з дерева один; витрати ж нехай видаються з царського дому. 5Та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у Вавилон, нехай повернуться і підуть у храм Єрусалимський, кожен на своє місце, і будуть розміщені в домі Божому. 6Отже, Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай, з товаришами вашими афарсахеями, які за рікою, – відійдіть звідти. 7Не зупиняйте роботи при цьому домі Божому; нехай юдейський областеначальник і юдейські старійшини будують цей дім Божий на місці його. 8І від мене дається повеління про те, чим ви повинні сприяти старійшинам тим юдейським у побудові того дому Божого, і саме: з майна царського – із зарічної податі – негайно беріть і давайте тим людям, щоб робота не зупинялася; 9і скільки потрібно – чи тельців, чи баранів і агнців, на всепалення Богу небесному, також пшениці, соли, вина й олії, як скажуть священики єрусалимські, нехай буде видано їм кожного дня без затримки, 10щоб вони приносили жертву приємну Богу небесному і молилися за життя царя і синів його. 11Мною ж дається повеління, що коли яка людина змінить це рішення, то буде вийнята колода з дому її, і буде піднята вона і прицвяхована до неї, а дім її за те буде перетворений на руїни. 12І Бог, Якого ім’я там живе, нехай скине всякого царя і народ, який простяг би руку свою, щоб змінити це на шкоду цьому дому Божому в Єрусалимі. Я, Дарій, дав це повеління; нехай буде воно в точності виконане”.

13Тоді Фафнай, зарічний областеначальник, Шефар-Бознай і товариші їхні, – як повелів цар Дарій, так у точності і зробили. 14І старійшини юдейські будували і процвітали, за пророцтвом Аггея пророка і Захарії, сина Адди. І побудували і закінчили, з волі Бога Ізраїлевого і з волі Кира і Дарія й Артаксеркса, царів перських. 15І закінчений дім цей до третього дня місяця Адара, у шостий рік царювання царя Дарія. 16І завершили сини Ізраїлеві, священики і левити та інші, які повернулися з полону, освячення цього дому Божого з радістю. 17І принесли при освяченні цього дому Божого: сто волів, двісті баранів, чотириста агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх за весь Ізраїль, за числом колін Ізраїлевих. 18І поставили священиків за відділеннями їхніми, і левитів за чергами їхніми на службу Божу в Єрусалимі, як приписано в книзі Мойсея. 19І звершили ті, що повернулися з полону, пасху в чотирнадцятий день першого місяця, 20тому що очистилися священики і левити, – усі вони, як один, були чисті; і закололи агнців пасхальних для всіх, хто повернувся з полону, для братів своїх священиків і для себе. 21І їли сини Ізраїлеві, які повернулися з переселення, і всі, що відокремилися до них від нечистоти народів землі, щоб прибігати до Господа Бога Ізраїлевого. 22І святкували свято опрісноків сім днів у радості, тому що обрадував їх Господь і навернув до них серце царя Ассирійського, щоб підкріплювати руки їхні при будівництві дому Господа Бога Ізраїлевого.

 

 

 

7 Глава

Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, Ездра, син Сераї, син Азарії, син Хелкії, 2син Шаллума, син Садока, син Ахитува, 3син Амарії, син Азарії, син Марайофа, 4син Захарії, син Уззія, син Буккія, 5син Авишуя, син Финеєса, син Єлеазара, син Аарона первосвященика, – 6цей Ездра вийшов з Вавилона. Він був книжник, який знався на законі Мойсеєвому, який дав Господь Бог Ізраїлів. І дав йому цар усе за бажанням його, тому що рука Господа Бога його була над ним. 7З ним пішли в Єрусалим і деякі з синів Ізраїлевих, і зі священиків і левитів, і співців, і воротарів, і нефинеїв у сьомий рік царя Артаксеркса. 8І прийшов він в Єрусалим у п’ятий місяць, – у сьомий же рік царя. 9Бо в перший день першого місяця був початок виходу з Вавилона, і в перший день п’ятого місяця він прийшов у Єрусалим, тому що благодійна рука Бога його була над ним, 10тому що Ездра построїв серце своє на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, і навчати в Ізраїлі закону і правди.

11І ось зміст листа, який дав цар Артаксеркс Ездрі священику, книжнику, який навчав слів заповідей Господа і законів Його в Ізраїлі: 12Артаксеркс, цар царів, Ездрі священикові, учителеві закону Бога небесного довершеного, та інше. 13Від мене дано повеління, щоб у царстві моєму кожен з народу Ізраїлевого і зі священиків його і левитів, який бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою. 14Тому що ти посилаєшся від царя і семи радників його, щоб оглянути Юдею та Єрусалим за законом Бога твого, який знаходиться в руці твоїй, 15і щоб доставити срібло і золото, яке цар і радники його пожертвували Богу Ізраїлевому, Якого оселя в Єрусалимі, 16і все срібло і золото, яке ти збереш по всій області Вавилонській, разом з добровільними дарами від народу і священиків, які пожертвують вони для дому Бога свого, що в Єрусалимі; 17тому негайно купи на ці гроші волів, баранів, агнців і хлібні приношення до них і узливання для них, і принеси їх на жертовник дому Бога вашого в Єрусалимі. 18І що ти і брати твої вважатимете за благо зробити зі срібла і золота, що залишаться, те з волі Бога вашого робіть. 19І сосуди, які дано тобі для служб у домі Бога твого, постав перед Богом Єрусалимським. 20І інше потрібне для дому Бога твого, що ти визнаєш за потрібне, давай з дому царських скарбів. 21І від мене, царя Артаксеркса, дається повеління всім хранителям скарбів, що за рікою: все, чого вимагатиме у вас Ездра священик, учитель закону Бога небесного, негайно давайте: 22срібла до ста талантів, і пшениці до ста к`орів, і вина до ста б`атів, і до ста ж батів олії, а соли без означення кількости. 23Все, що повелено Богом небесним, повинно виконуватися старанно для дому Бога небесного; [дивіться, щоб хто не простяг руки на дім Бога небесного,] щоб не було гніву Його на царство, царя і синів його. 24І даємо вам знати, щоб ні на кого зі священиків або левитів, співців, воротарів, нефинеїв і службовців при цьому домі Божому, не накладали ні данини, ні податку, ні мита. 25Ти ж, Ездро, за премудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, постав правителів і суддів, щоб вони судили весь народ за рікою, – усіх, хто знає закони Бога твого, а хто не знає, тих учіть. 26Хто ж не буде виконувати закон Бога твого і закон царя, над тим негайно нехай чинять суд, чи на смерть, чи на вигнання, чи на грошову пеню, або на ув’язнення у в’язницю.

27Благословенний Господь, Бог батьків наших, Який вклав у серце царя – прикрасити дім Господній, який у Єрусалимі, 28і схилив на мене милість царя і радників його, і всіх могутніх князів царя! І я підбадьорився, тому що рука Господа Бога мого була наді мною, і зібрав я глав Ізраїля, щоб вони пішли зі мною.

 

 

 

8 Глава

І ось глави поколінь і родовід тих, які вийшли зі мною з Вавилона, у царювання царя Артаксеркса: 2із синів Финеєса Гирсон; із синів Іфамара Даниїл; із синів Давида Хаттуш; 3із синів Шеханії, із синів Пароша Захарія, і з ним за списком родовідним сто п’ятдесят людей чоловічої статі; 4із синів Пахаф-Моава Ел’єгоєнай, син Зерахії, і з ним двісті людей чоловічої статі; 5із синів [Зафоя] Шеханія, син Яхазиїла, і з ним триста людей чоловічої статі; 6із синів Адина Евед, син Іонафана, і з ним п’ятдесят людей чоловічої статі; 7із синів Елама Ієшаія, син Афалії, і з ним сімдесят людей чоловічої статі; 8із синів Сафатії Зевадія, син Михаїла, і з ним вісімдесят людей чоловічої статі; 9із синів Іоава Овадія, син Ієхиєлів, і з ним двісті вісімнадцять людей чоловічої статі; 10із синів [Ваанія] Шеломиф, син Іосифії, і з ним сто шістдесят людей чоловічої статі; 11із синів Бевая Захарія, син Бевая, і з ним двадцять вісім людей чоловічої статі; 12із синів Азгада Іоханан, син Гаккатана, і з ним сто десять людей чоловічої статі; 13із синів Адоникама останні, і ось імена їхні: Елифелет, Ієиєл і Шемаія, і з ними шістдесят людей чоловічої статі; 14із синів Бигвая, Уфай і Заббуд, і з ними сімдесят людей чоловічої статі.

15Я зібрав їх біля ріки, що втікає в Агаву, і ми простояли там три дні, і коли я оглянув народ і священиків, то із синів Левія нікого там не знайшов. 16І послав я покликати Єлиєзера, Ариела, Шемаію, та Елнафана, й Іарива, й Елнафана, і Нафана, і Захарію, і Мешуллама – головних, й Іоярива і Елнафана – вчених; 17і дав їм доручення до Іддо, головного в місцевості Касиф’є, і вклав їм у вуста, що говорити до Іддо і братів його, нефинеїв у місцевості Касиф’є, щоб вони привели до нас служителів для дому Бога нашого. 18І привели вони до нас, тому що благодійна рука Бога нашого була над нами, чоловіка розумного із синів Махлія, сина Левіїного, сина Ізраїлевого, саме Шеревію, і синів його і братів його, вісімнадцять чоловік; 19і Хашавію і з ним Ієшаію із синів Мерариних, братів його і синів їх двадцять; 20і з нефинеїв, яких дав Давид і князі його на слугування левитам, двісті двадцять нефинеїв; усі вони названі поіменно.

21І проголосив я там піст біля ріки Агави, щоб смиритися нам перед лицем Бога нашого, просити в Нього благополучної дороги для себе і для дітей наших і для всього майна нашого, 22оскільки мені соромно було просити в царя військо і вершників для охорони нашої від ворога на дорозі, бо ми, говорячи з царем, сказали: рука Бога нашого для всіх, що прибігають до Нього, є благодійна, а на всіх, хто залишає Його, – могутність Його і гнів Його! 23Отже, ми постились і просили Бога нашого про це, і Він почув нас. 24І я відокремив з начальників над священиками дванадцять людей: Шеревію, Хашавію і з ними десять із братів їхніх; 25і віддав їм за вагою срібло, і золото, і сосуди, – усе, пожертвуване для дому Бога нашого, що пожертвували цар, і радники його, і князі його, і всі ізраїльтяни, які там знаходилися. 26І віддав на руки їм за вагою: срібла – шістсот п’ятдесят талантів, і срібних сосудів на сто талантів, золота – сто талантів; 27і чаш золотих – двадцять, на тисячу драхм, і два сосуди з кращої блискучої міді, що цінується, як золото. 28І сказав я їм: ви – святиня Господня, і сосуди – святиня, і срібло і золото – добровільний дар Господу Богу батьків ваших. 29Будьте ж пильні і збережіть це, доки за вагою не здасте начальникам над священиками і левитами і главам поколінь Ізраїлевих в Єрусалимі, у сховищі при домі Господньому. 30І прийняли священики і левити зважене срібло, і золото, і сосуди, щоб віднести в Єрусалим у дім Бога нашого.

31І вирушили ми від ріки Агави у дванадцятий день першого місяця, щоб іти в Єрусалим; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога і від тих, що підстерігали нас на шляху. 32І прийшли ми в Єрусалим, і пробули там три дні. 33У четвертий день ми здали за вагою срібло, і золото, і сосуди в дім Бога нашого, на руки Меремофу, синові Урії, священику, і з ним Єлеазару, сину Финеєсовому, і з ними Іозаваду, сину Ісусовому, і Ноадії, сину Виннуя, левитам, 34усе за рахунком і вагою. І все зважене записано в той же час. 35Переселенці, які прийшли з полону, принесли у всепалення Богу Ізраїлевому дванадцять тельців з усього Ізраїля, дев’яносто шість баранів, сімдесят сім агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх: усе це у всепалення Господу. 36І віддали царські повеління царським сатрапам і зарічним областеначальникам, і вони вшанували народ і дім Божий.

 

 

 

9 Глава

Після закінчення цього, підійшли до мене начальники і сказали: народ Ізраїлів і священики і левити не відокремилися від народів іноплемінних з мерзотами їх, від хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, ієвусеїв, аммонитян, моавитян, єгиптян і аморреїв, 2тому що взяли дочок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося с`ім’я святе з народами іноплемінними, і притому рука найзнатніших і найголовніших була в цьому беззаконні першою.

3Почувши це слово, я роздер нижній і верхній одяг свій і рвав волосся на голові моїй і на бороді моїй, і сидів сумний. 4Тоді зібралися до мене всі, хто боявся слів Бога Ізраїлевого з причини переступу переселенців, і я сидів у сумі до вечірньої жертви. 5А під час вечірньої жертви я встав з місця нарікання мого, і в розідраному нижньому і верхньому одязі упав на коліна мої і простяг руки мої до Господа Бога мого 6і сказав: Боже мій! соромлюся і боюся підняти лице моє до Тебе, Боже мій, тому що беззаконня наші стали вище голови, і провина наша зросла до небес. 7Від днів батьків наших ми у великій провині до цього дня, і за беззаконня наші віддані були ми, царі наші, священики наші, в руки царів іноземних, під меч, у полон і на пограбування і на посоромлення, як це і нині. 8І ось, через короткий час, дароване нам помилування від Господа Бога нашого, і Він залишив у нас трохи вцілілих і дав нам утвердитися на місці святині Його, і просвітив очі наші Бог наш, і дав нам ожити трохи в рабстві нашому. 9Ми – раби, але й у рабстві нашому не залишив нас Бог наш. І схилив Він до нас милість царів перських, щоб вони дали нам ожити, спорудити дім Бога нашого і відновити його з руїн його, і дали нам огородження в Юдеї й у Єрусалимі. 10І нині, що скажемо ми, Боже наш, після цього? Бо ми відступили від заповідей Твоїх, 11які заповідав Ти через рабів Твоїх пророків, говорячи: земля, у яку ви йдете, щоб оволодіти нею, земля нечиста, вона осквернена нечистотою іноплемінних народів, їх мерзотами, якими вони наповнили її від краю до краю в оскверненнях своїх. 12Отже, дочок ваших не видавайте за синів їхніх, і дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру їхнього і благ їхніх повіки, щоб укріпитися вам і насичуватися благами землі тієї і передати її у спадщину синам вашим повіки. 13І після всього, що спіткало нас за злі діла наші і за велику провину нашу, – тому що Ти, Боже наш, пощадив нас не мірою беззаконня нашого і дав нам таке визволення, – 14невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і вступати в родинні зв’язки з цими мерзенними народами? Чи не прогніваєшся Ти на нас навіть до знищення нас, так що не буде вцілілих і не буде спасіння? 15Господи Боже Ізраїлів! праведний Ти. Бо ми залишилися уцілілими до цього дня; і ось ми в беззаконнях наших перед лицем Твоїм, хоча після цього не належало б нам стояти перед лицем Твоїм.

 

 

10 Глава

Коли так молився Ездра і сповідувався, плачучи і волаючи перед домом Божим, зійшлося до нього дуже велике зібрання ізраїльтян, чоловіків і жінок і дітей, тому що і народ багато плакав. 2І відповів Шеханія, син Ієхиїла із синів Еламових, і сказав Ездрі: ми зробили злочин перед Богом нашим, що взяли собі дружин іноплемінних з народів землі, але є ще надія для Ізраїля в цій справі; 3укладемо тепер завіт з Богом нашим, що, за порадою господаря мого і тих, що благоговіють перед заповідями Бога нашого, ми відпустимо від себе усіх дружин і дітей, народжених ними, – і нехай буде за законом! 4Встань, тому що це твоя справа, і ми з тобою: підбадьорись і дій! 5І встав Ездра, і повелів начальникам над священиками, левитами і всім Ізраїлем дати клятву, що вони зроблять так. І вони дали клятву. 6І встав Ездра і пішов від дому Божого в житло Іоханана, сина Елияшивового, і прийшов туди. Хліба він не їв і води не пив, тому що плакав за злочин переселенців.

7І оголосили в Юдеї і в Єрусалимі всім, хто був у полоні, щоб вони зібралися в Єрусалимі; 8а хто не прийде через три дні, на все майно того, за визначенням начальників і старійшин, буде накладене закляття, і сам він буде відлучений від громади переселенців. 9І зібралися всі жителі Юдеї і землі Веніамінової в Єрусалимі за три дні. Це було в дев’ятому місяці, у двадцятий день місяця. І сидів весь народ на площі біля дому Божого, тремтячи як у цій справі, так і від дощів. 10І встав Ездра священик і сказав їм: ви зробили злочин, узявши собі дружин іноплемінних, і тим збільшили провину Ізраїля. 11Отже, покайтеся в цьому перед Господом Богом батьків ваших, і виконайте волю Його, і відлучіть себе від народів землі і від дружин іноплемінних. 12І відповіло все зібрання, і сказало гучним голосом: як ти сказав, так і зробимо. 13Однак же народ численний і час тепер дощовий, і немає можливости стояти на вулиці. Та й ця справа не одного дня і не двох, тому що ми багато в цій справі згрішили. 14Нехай наші начальники заступлять місце всієї громади, і всі в містах наших, які взяли дружин іноплемінних, нехай приходять сюди в призначений час і з ними старійшини кожного міста і с`удді його, доки не відвернеться від нас розпалений гнів Бога нашого за цю справу.

15Тоді Іонафан, син Асаїла, і Яхзеія, син Фикви, стали над цією справою, і Мешуллам і Шавфай левит були помічниками їм. 16І зробили так ті, що вийшли з полону. І виділені на це Ездра священик, глави поколінь, від кожного покоління їх, і всі вони названі поіменно. І зробили вони засідання в перший день десятого місяця, для дослідження цієї справи; 17і закінчили дослідження про всіх, які взяли дружин іноплемінних, до першого дня першого місяця.

18І знайшлися з синів священичих, які взяли дружин іноплемінних, – із синів Ісуса, сина Іоседекового, і братів його: Маасея, Єлиєзер, Іарив і Гедалія; 19і вони дали руки свої в запевнення, що відпустять дружин своїх, і що вони повинні принести в жертву барана за свою провину; 20і з синів Іммера: Хананій і Зевадія; 21і з синів Харима: Маасея, Елия, Шемаія, Ієхиїл і Уззія; 22і з синів Пашхура: Елиоєнай, Маасея, Ісмаїл, Нафанаїл, Іозавад і Еласа; 23і з левитів: Іозавад, Шимей і Келаія, він же Клита, Пафахія, Іуда та Єлиєзер; 24і зі співців: Елияшив; і з воротарів: Шаллум, Телем і Урій; 25а з ізраїльтян, – із синів Пароша: Рамаія, Іззія, Малхія, Миямин, Єлеазар, Малхія і Венаія; 26і з синів Елама: Матфанія, Захарія, Ієхиєл, Авдій, Іремоф і Елія; 27і з синів Заффу: Елиоєнай, Елияшив, Матфанія, Іремоф, Завад і Азиса; 28і з синів Бевая: Іоханан, Хананія, Забвай і Афлай; 29і з синів Ванія: Мешуллам, Маллух, Адая, Іашув, Шеал та Ієрамоф; 30і з синів Пахаф-Моава: Адна, Хелал, Венаія, Маасея, Матфанія, Веселеїл, Биннуй і Манассія; 31і з синів Харима: Єлиєзер, Ішшія, Малхія, Шемаія, Симеон, 32Веніамін, Маллух, Шемарія; 33і з синів Хашума: Мафнай, Мафафа, Завад, Елифелет, Ієремай, Манассія і Шимей; 34і з синів Ванія: Маадай, Амрам і Уел, 35Бенаія, Бид’я, Келугі, 36Ванея, Меремоф, Елияшив, 37Матфанія, Мафнай, Іаасай, 38Ваній, Биннуй, Шимей, 39Шелемія, Нафан, Адаія, 40Махнадбай, Шашай, Шарай, 41Азариел, Шелемиягу, Шемарія, 42Шаллум, Амарія і Йосиф; 43і з синів Нево: Ієіел, Матфифія, Завад, Зевина, Іаддай, Іоель і Бенаія. 44Усі ці взяли за себе дружин іноплемінних, і деякі з цих дружин народили їм дітей.