ПЕРША КНИГА ПАРАЛІПОМЕНОН

1 Глава

Адам, Сиф, Єнос, 2Каїнан, Малелеїл, Іаред, 3Єнох, Мафусал, Ламех, 4Ной, Сим, Хам і Яфет. 5Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Іаван, [Єлиса,] Фувал, Мешех і Фирас. 6Сини Гомера: Аскеназ, Рифат і Фогарма. 7Сини Іавана: Єлиса, Фарсис, Киттим і Доданим. 8Сини Хама: Хуш, Мицраїм, Фут і Ханаан. 9Сини Хуша: Сева, Хавила, Савта, Раама і Савтеха. Сини Раами: Шева і Дедан. 10Хуш породив також Нимрода: цей став сильним на землі. 11Мицраїм породив: Лудима, Анамима, Легавима, Нафтухима, 12Патрусима, Каслухима, від якого пішли филистимляни, і Кафторима. 13Ханаан породив Сидона, первістка свого, Хета, 14Ієвусея, Аморрея, Гергесея, 15Евея, Аркея, Синея, 16Арвадея, Цемарея і Хамафея. 17Сини Сима: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд і Арам. [Сини Арама:] Уц, Хул, Гефер і Мешех. 18Арфаксад [породив Каїнана, Каїнан же] породив Салу, Сала ж породив Евера. 19У Евера народилися два сини: ім’я одному Фалек, тому що у дні його розділилася земля; ім’я братові його Іоктан. 20Іоктан породив Алмодада, Шалефа, Хацармавета, Ієраха, 21Гадорама, Узала, Диклу, 22Евала, Авимаїла, Шеву, 23Офира, Хавилу та Іовава. Усі ці сини Іоктана. 24[Сини ж] Симові: Арфаксад, [Каїнан,] Сала, 25Евер, Фалек, Рагав, 26Серух, Нахор, Фарра, 27Аврам, він же Авраам. 28Сини Авраама: Ісаак та Ізмаїл. 29Ось родовід їх: первісток Ізмаїлів Наваїоф, за ним Кедар, Адбеел, Мивсам, 30Мишма, Дума, Масса, Хадад, Фема, 31Ієтур, Нафиш і Кедма. Це сини Ізмаїлові. 32Сини Хеттури, наложниці Авраамової: вона народила Зимрана, Іокшана, Медана, Мадиана, Ішбака і Шуаха. Сини Іокшана: Шева і Дедан. [Сини Деданові: Рагуїл, Навдеїл, Ассуриїм, Астусиїм і Асомин.] 33Сини Мадиана: Ефа, Ефер, Ханох, Авида й Елдага. Всі ці сини Хеттури. 34І породив Авраам Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль. 35Сини Ісава: Елифаз, Рагуїл, Ієус, Ієглом і Корей. 36Сини Елифаза: Феман, Омар, Цефо, Гафам, Кеназ; [Фимна ж, наложниця Елифазова, народила йому] Амалика. 37Сини Рагуїла: Нахаф, Зерах, Шамма і Миза. 38Сини Сеїра: Лотан, Шовал, Цивеон, Ана, Дишон, Ецер і Дишан. 39Сини Лотана: Хори і Гемам; а сестра у Лотана: Фимна. 40Сини Шовала: Алеан, Манахаф, Евал, Шефо й Онам. Сини Цивеона: Аїа й Ана. 41Діти Ани: Дишон [і Оливема, дочка Ани]. Сини Дишона: Хемдан, Ешбан, Іфран і Херан. 42Сини Ецера: Билган, Зааван і Акан. Сини Дишана: Уц і Аран. 43Ці є царі, які царювали в землі Едома, раніше ніж став цар над синами Ізраїлевими: Бела, син Веора, й ім’я місту його – Дингава; 44і помер Бела, і став царем після нього Іовав, син Зераха, з Восори. 45І помер Іовав, і став царем після нього Хушам, із землі феманитян. 46І помер Хушам, і став царем після нього Гадад, син Бедадів, який уразив мадианитян на полі Моава; ім’я місту його: Авив. 47І помер Гадад, і став царем після нього Самла, з Масреки. 48І вмер Самла, і став царем після нього Саул з Реховофа, що біля річки. 49І помер Саул, і став царем після нього Баал-Ханан, син Ахбора. 50І помер Баал-Ханан, і став царем після нього Гадар; ім’я місту його Пау; ім’я дружини його Мегетавеель, дочка Матреда, дочка Мезагава. 51І помер Гадар. І були старійшини у Едома: старійшина Фимна, старійшина Алва, старійшина Ієтеф, 52старійшина Оливема, старійшина Ела, старійшина Пинон, 53старійшина Кеназ, старійшина Феман, старійшина Мивцар, 54старійшина Магдиїл, старійшина Ірам. Ось старійшини ідумейські.

 

 

2 Глава

Ось сини Ізраїля: Рувим, Симеон, Левій, Іуда, Іссахар, Завулон, 2Дан, Йосиф, Веніамін, Неффалим, Гад і Асир. 3Сини Іуди: Ір, Онан і Силом, – троє народилися в нього від дочки Шуєвої, хананеянки. І був Ір, первісток Іудин, не благоугодний в очах Господа, і Він умертвив його. 4І Фамар, невістка його, народила йому Фареса і Зару. Усіх синів у Іуди було п’ятеро. 5Сини Фареса: Есром і Хамул. 6Сини Зари: Зимри, Ефан, Еман, Халкол і Дара; усіх їх п’ятеро. 7Сини Харми: Ахар, який навів біду на Ізраїля, порушивши закляття. 8Син Ефана: Азарія. 9Сини Есрома, які народилися в нього: Ієрахмеїл, Арам і Хелувай. 10Арам же породив Аминадава; Аминадав породив Наассона, князя синів Іудиних; 11Наассон породив Салмона, Салмон породив Вооза; 12Вооз породив Овида, Овид породив Ієссея; 13Ієссей породив первістка свого Елиава, другого – Аминадава, третього – Самму, 14четвертого – Нафанаїла, п’ятого – Раддая, 15шостого – Оцема, сьомого – Давида. 16Сестри їх: Саруія й Авигея. Сини Саруії: Авесса, Іоав і Азаїл, троє. 17Авигея народила Амессу; батько ж Амесси – Ієфер, ізмаїльтянин. 18Халев, син Есрома, породив від Азуви, дружини своєї, і від Ієриофи, і ось сини його: Ієшер, Шовав і Ардон. 19І померла Азува; і взяв собі Халев [дружину] Ефрафу, і вона народила йому Хура. 20Хур породив Урія, Урій породив Веселиїла. 21Потім Есром увійшов до дочки Махира, батька Галаадового, і взяв її, будучи шістдесяти років, і вона народила йому Сегува. 22Сегув породив Іаїра, і було в нього двадцять три міста в землі Галаадській. 23Але гессуряни і сиріяни взяли в них селища Іаїра, Кенаф і залежні від нього міста, – шістдесят міст. Усі ці міста синів Махира, батька Галаадового. 24Після смерти Есрома в Халев-Ефрафі дружина Есромова, Авия, народила йому Ашхура, батька Фекої. 25Сини Ієрахмеїла, первістка Есромового, були: первісток Рам, за ним Вуна, Орен, Оцем і Ахия. 26Була в Ієрахмеїла й інша дружина, ім’я її Афара; вона мати Онама. 27Сини Рама, первістка Ієрахмеїлового, були: Маац, Іамин і Екер. 28Сини Онама були: Шаммай та Іада. Сини Шаммая: Надав і Авишур. 29Ім’я дружини Авишурової Авихаїль, і вона народила йому Ахбана і Молида. 30Сини Надава: Селед та Афаїм. І помер Селед бездітним. 31Син Афаїма: Іший. Син Ішия: Шешан. Син Шешана: Ахлай. 32Сини Іади, брата Шаммаєвого: Ієфер та Іонафан. Ієфер помер бездітним. 33Сини Іонафана: Пелеф і Заза. Це сини Ієрахмеїла. 34У Шешана не було синів, а тільки дочки. У Шешана був раб, єгиптянин, ім’я його Іарха; 35Шешан віддав дочку свою Іархові [рабові своєму] за дружину: і вона народила йому Аттая. 36Аттай породив Нафана, Нафан породив Завада; 37Завад породив Ефлала, Ефлал породив Овида; 38Овид породив Ієуя, Ієуй породив Азарію; 39Азарія породив Хелеца, Хелец породив Елеасу; 40Елеаса породив Сисмая, Сисмай породив Саллума; 41Саллум породив Ієкамію, Ієкамія породив Елишаму. 42Сини Халева, брата Ієрахмеїлового: Меша, первісток його, – він батько Зифа; і сини Мареши, батька Хеврона. 43Сини Хеврона: Корей і Таппуах, і Рекем і Шема. 44Шема породив Рахама, батька Іоркеамового, а Рекем породив Шаммая. 45Син Шаммая Маон, а Маон – батько Беф-Цура. 46І Ефа, наложниця Халевова, народила Харана, Моцу і Газеза. І Харан породив Газеза. 47Сини Ієгдая: Регем, Іофам, Гешан, Пелет, Ефа і Шааф. 48Наложниця Халевова, Мааха, народила Шевера і Фирхану; 49вона ж народила Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени і батька Гивеї. Дочка ж Халева – Ахса. 50Ось сини Халева: син Хур, первісток Ефрафи; Шовал, батько Кириаф-Іарима; 51Салма, батько Вифлеєма; Хареф, батько Бефгадера. 52У Шовала, батька Кириаф-Іарима, були сини: Гароє, Хаци, Галменюхот. 53Племена Кириаф-Іарима: іфрияни, футияни, шумафани і мидраїтяни. Від цих пішли цоряни й ештаоляни. 54Сини Салми: вифлеємляни і нетофафяни, вінець дому Іоавового і половина менухотян – цоряни, 55і племена соферійців, які жили в Іабеці, тирейці, шимейці, сухайці: це кинеяни, які пішли від Хамафа, батька Бетрехава.

 

 

3 Глава

Сини Давида, які народилися в нього в Хевроні, були: первісток Амнон, від Ахиноами ізреелитянки; другий – Далуїя, від Авигеї кармилитянки; 2третій – Авессалом, син Маахи, дочки Фалмая, царя Гессурського; четвертий – Адонія, син Аггифи; 3п’ятий – Сафатія, від Авитали; шостий – Іфреам, від Аглаї, дружини його, – 4шість, які народилися у нього в Хевроні; царював же він там сім років і шість місяців; а тридцять три роки царював у Єрусалимі. 5А ці народилися в нього в Єрусалимі: Шима, Шовав, Нафан і Соломон, четверо від Вирсавії, дочки Аммиїлової; 6Івхар, Елишама, Елифелет, 7Ногаг, Нефег, Іафія, 8Елишама, Елиада й Елифелет – дев’ятеро. 9Ось усі сини Давида, крім синів від наложниць. Сестра їхня Фамар. 10Син Соломона Ровоам; його син Авия, його син Аса, його син Іосафат, 11його син Іорам, його син Охозія, його син Іоас, 12його син Амасія, його син Азарія, його син Іофам, 13його син Ахаз, його син Єзекія, його син Манассія, 14його син Амон, його син Іосія. 15Сини Іосії: первісток Іоахаз, другий Іоаким, третій Седекія, четвертий Селлум. 16Сини Іоакима: Ієхонія, син його; Седекія, син його. 17Сини Ієхонії: Асир, Салафиїл, син його; 18Малкирам, Федаія, Шенацар, Ієзекія, Гошама і Савадія. 19І сини Федаії: Зоровавель і Шимей. Сини ж Зоровавеля: Мешуллам і Хананія, і Шеломиф, сестра їхня, 20і ще п’ять: Хашува, Огел, Берехія, Хасадія й Іушав-Хесед. 21І сини Хананії: Фелатія та Ісая; його син Рефаія, його син Арнан, його син Овадія, його син Шеханія. 22Син Шеханії: Шемаія; сини Шемаії: Хаттуш, Ігеал, Бариах, Неарія і Шафат, шестеро. 23Сини Неарії: Елиоенай, Єзекія й Азрикам, троє. 24Сини Елиоеная: Годав’ягу, Елеашив, Фелаія, Аккув, Іоханан, Делаія й Анані, семеро.

 

 

4 Глава

Сини Іуди: Фарес, Есром, Харми, Хур і Шовал. 2Реаія, син Шовала, породив Іахафа; Іахаф породив Ахума і Лагада: від них племена цорян. 3І ці сини Етама: Ізреель, Ішма та Ідбаш, і сестра їхня, на ім’я Гацлелпоні, 4Пенуел, батько Гедора, і Езер, батько Хуша. Ось сини Хура, первістка Ефрафи, батька Вифлеєма. 5В Ахшура, батька Фекої, були дві дружини: Хела і Наара. 6І народила йому Наара Ахузама, Хефера, Фимні й Ахашфарі; це сини Наари. 7Сини Хели: Цереф, Цохар і Ефнан. 8Коц породив: Анува і Цовева і племена Ахархела, сина Гарумового. 9Іавис був знаменитішим за своїх братів. Мати дала йому ім’я Іавис, сказавши: я народила його з болістю. 10І воззвав Іавис до Бога Ізраїлевого і сказав: о, якби Ти благословив мене Твоїм благословенням, розширив наділи мої, і рука Твоя була зі мною, охороняючи мене від зла, щоб я не бідував!.. Бог послав йому, чого він просив. 11Хелув же, брат Шухи, породив Махира; він є батьком Ештона. 12Ештон породив Беф-Рафу, Пасеаха і Техинну, батька міста Нааса [брата Селома Кенезиїнового й Ахазового]; це жителі Рехи. 13Сини Кеназа: Гофониїл і Сераія. Син Гофониїла: Хафаф. 14Меонофай породив Офру, а Сераія породив Іоава, родоначальника долини теслярів, тому що вони були теслі. 15Сини Халева, сина Ієфонниїного: Ір, Ила і Наам. Син Или: Кеназ. 16Сини Ієгаллелела: Зиф, Зифа, Фирія й Асареел. 17Сини Езри: Ієфер, Меред, Ефер та Іалон; Ієфер же породив Мерома, Шаммая та Ішбаха, батька Ешфемої. 18І дружина його Іудия народила Ієреда, батька Гедора, і Хевера, батька Сохо, й Ієкуфиїла, батька Занаоха. Це сини Биф’ї, дочки фараонової, яку взяв Меред. 19Сини дружини його Годії, сестри Нахама, батька Кеїли: Гарми й Ешфемоа – маахатянин. 20Сини Симеона: Амнон, Ринна, Бенханан і Филон. Сини Ішия: Зохеф і Бензохеф. 21Сини Силома, сина Іудиного: Ір, батько Лехи, і Лаеда, батько Мареші, і родини тих, що виробляли висон, з дому Ашбеї, 22й Іоким, і жителі Хозеви, й Іоаш і Сараф, які мали володіння в Моаві, й Іашувилехем; але це події давні. 23Вони були гончарі, і жили біля садів і на городах; у царя для робіт його жили вони там. 24Сини Симеона: Немуїл, Іамин, Іарив, Зерах і Саул. 25Шаллум син його; його син Мивсам; його син Мишма. 26Сини Мишми: Хаммуїл, син його; його син Закур; його син Шимей. 27У Шимея було шістнадцять синів і шість дочок; у братів же його синів було небагато, і все плем’я їх не таке було численне, як плем’я синів Іуди. 28Вони жили у Вирсавії, Моладі, Хацаршуалі, 29у Билзі, в Ецемі, у Фоладі, 30у Вефуїлі, у Хормі, в Циклагу, 31у Беф-Маркавофі, у Хацарсусимі, у Беф-Биреї й у Шааримі. Ось міста їхні до царювання Давида, 32із селами їх: Етам, Аїн, Риммон, Фокен і Ашан, – п’ять міст. 33І всі селища їхні, що знаходилися навколо цих міст до Ваала; ось місця проживання їхнього і родоводу їхнього. 34Мешовав, Іамлех та Іосія, син Амассії, 35Іоїл та Ієгу, син Іошиви, сина Сераії, сина Асиїлового, 36Елиоенай, Якова, Ішохаія, Асаія, Адиїл, Ішимиїл і Ванея, 37і Зиза, син Шифія, син Аллона, син Ієдаії, син Шимрія, син Шемаії. 38Ці пойменовані були князями племен своїх, і дім батьків їхніх розділився і розмножився. 39Вони доходили до Герари і до східного боку долини, щоб знайти пасовища для стад своїх; 40і знайшли пасовища плідні і добрі і землю обширну, спокійну і безпечну, тому що до них жило там тільки небагато хамитян. 41І прийшли ці, за іменами записані, у дні Єзекії, царя Юдейського, і перебили кочівників і осілих, які там знаходилися, і знищили їх назавжди й оселилися на місці їх, тому що там були пасовища для стад їхніх. 42Із них же, із синів Симеонових, пішли до гори Сеїр п’ятсот чоловік: Фелатія, Неарія, Рефаія й Узиїл, сини Ішия, були на чолі їх; 43і побили залишок амаликитян, які вціліли там, і живуть там до цього дня.

 

 

5 Глава

Сини Рувима, первістка Ізраїлевого, – він первісток; але, коли осквернив він постіль батька свого, первородство його віддане синам Йосифа, сина Ізраїлевого, з тим однак же, щоб не писатися їм первородними; 2тому що Іуда був найсильнішим із братів своїх, і вождь від нього, але першість перенесена на Йосифа. 3Сини Рувима, первістка Ізраїлевого: Ханох, Фаллу, Хецрон і Харми. 4Сини Іоїля: Шемая, син його; його син Гог, його син Шимей, 5його син Миха, його син Реаія, його син Ваал, 6його син Беера, якого відвів у полон Феглафелласар, цар Ассирійський. Він був князем рувимлян. 7І брати його, за племенами їх, за родовідним списком їх, були: головний Ієїель, потім Захарія, 8і Бела, син Азаза, сина Шеми, сина Іоїля. Він жив в Ароері до Нево і Ваал-Меона; 9а на сход він жив до входу в пустелю, що йде від ріки Євфрату, тому що стада їх були численні в землі Галаадській. 10У дні Саула вони вели війну з агарянами, які впали від рук їх, а вони стали жити в наметах і по всьому східному боці Галаада. 11Сини Гада жили навпроти них у землі Васанській до Салхи: 12у Васані Іоїль був головний, Шафан другий, потім Іаанай і Шафат. 13Братів їхніх з родинами їхніми було сім: Михаїл, Мешуллам, Шева, Іорай, Іаакан, Зия та Евер. 14Ось сини Авихаїла, сина Хурія, сина Іароаха, сина Галаада, сина Михаїла, сина Ієшишая, сина Іахдо, сина Буза. 15Ахи, син Авдиїла, сина Гунієвого, був главою свого роду. 16Вони жили в Галааді, у Васані й у залежних від нього містах і у всіх околицях Сарона, до виходу їх. 17Усі вони перераховані у дні Іоафама, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, царя Ізраїльського. 18У нащадків Рувима і Гада і половини племені Манассіїного було людей войовничих, чоловіків, які носять щит і меч, які стріляють з лука і навчені до битви, сорок чотири тисячі сімсот шістдесят, які виходять на війну. 19І воювали вони з агарянами, Ієтуром, Нафишем і Надавом. 20І надана була їм допомога проти них, і віддані були в руки їхні агаряни й усе, що в них було, тому що вони під час битви воззвали до Бога, і Він почув їх, за те, що вони уповали на Нього. 21І взяли вони стада їхні: верблюдів п’ятдесят тисяч, із дрібної худоби двісті п’ятдесят тисяч, ослів дві тисячі, і сто тисяч душ людей, 22тому що багато впало убитими, оскільки від Бога була битва ця. І жили вони на місці їхньому до переселення. 23Нащадки половини коліна Манассіїного жили в тій землі, від Васана до Ваал-Ермона і Сенира і до гори Ермона; і їх було багато. 24І ось глави поколінь їх: Ефер, Іш’ї, Елиїл, Азриїл, Єремія, Годавія й Іагдиїл, мужі могутні, мужі вельможні, глави родів своїх. 25Але коли вони згрішили проти Бога батьків своїх і стали блудно ходити услід богам народів тієї землі, яких вигнав Бог від лиця їх, 26тоді Бог Ізраїлів збудив дух Фула, царя Ассирійського, і дух Феглафелласара, царя Ассирійського, і він виселив рувимлян і гадитян і половину коліна Манассіїного, і відвів їх у Халах, і Хавор, і Ару, і на ріку Гозан, – де вони до цього дня.

 

 

6 Глава

Сини Левія: Гирсон, Каафрані Мерарі. 2Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узиїл. 3Діти Амрама: Аарон, Мойсей і Маріам. Сини Аарона: Надав, Авиуд, Єлеазар і Іфамар. 4Єлеазар породив Финеєса, Финеєс породив Авишуя; 5Авишуй породив Буккія, Буккій породив Озію; 6Озія породив Зерахію, Зерахія породив Мераїофа; 7Мераїоф породив Амарію, Амарія породив Ахитува; 8Ахитув породив Садока, Садок породив Ахимааса; 9Ахимаас породив Азарію, Азарія породив Іоанана; 10Іоанан породив Азарію, – це той, який був священиком у храмі, побудованому Соломоном в Єрусалимі. 11І породив Азарія Амарію, Амарія породив Ахитува; 12Ахитув породив Садока, Садок породив Селлума; 13Селлум породив Хелкію, Хелкія породив Азарію; 14Азарія породив Сераію, Сераія породив Іоседека. 15 Іоседек пішов у полон, коли Господь переселив юдеїв і єрусалимлян рукою Навуходоносора. 16Отже, сини Левія: Гирсон, Кааф і Мерарі. 17Ось імена синів Гирсонових: Ливні і Шимей. 18Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узиїл. 19Сини Мерарі: Махли і Муши. Ось нащадки Левія за родами їх. 20У Гирсона: Ливні, син його; Іахав, син його; Зимма, син його; 21Іоах, син його; Іддо, син його; Зерах, син його; Ієафрай, син його. 22Сини Каафа: Аминадав, син його; Корей, син його; Асир, син його; 23Елкана, син його; Евиасаф, син його; Асир, син його; 24Тахаф, син його; Уриїл, син його; Узія, син його; Саул, син його. 25Сини Елкани: Амасай і Ахимоф. 26Елкана, син його; Цофай, син його; Нахаф, син його; 27Елиаф, син його; Ієрохам, син його, Елкана, син його; [Самуїл, син його]. 28Сини Самуїла: первісток Іоїль, другий Авия. 29Сини Мерарі: Махли; Ливні, син його; Шимей, син його; Уза, син його; 30Шима, син його; Хаггія, син його; Асаія, син його. 31Ось ті, яких Давид поставив начальниками над співцями в домі Господньому, з часу поставлення в ньому ковчега. 32Вони служили співцями перед скинією зібрання, доки Соломон не побудував дому Господнього в Єрусалимі. І вони ставали на службу свою за уставом своїм. 33Ось ті, які ставали із синами своїми: із синів Каафових – Еман співець, син Іоїля, син Самуїла, 34син Елкани, син Ієрохама, син Елиїла, син Тоаха, 35син Цуфа, син Елкани, син Махафа, син Амасая, 36син Елкани, син Іоїля, син Азарії, син Цефанії, 37син Тахафа, син Асира, син Авиасафа, син Корея, 38син Іцгара, син Каафа, син Левія, син Ізраїля; 39і брат його Асаф, який стояв праворуч від нього, – Асаф, син Берехії, син Шими, 40син Михаїла, син Ваасеї, син Малхиї, 41син Ефнія, син Зераха, син Адаії, 42син Ефана, син Зимми, син Шимія, 43син Іахафа, син Гирсона, син Левія. 44А із синів Мерарі, братів їхніх, – на лівому боці: Ефан, син Кишія, син Авдія, син Маллуха, 45син Хашавії, син Амасії, син Хелкії, 46син Амція, син Ванія, син Шемера, 47син Махлія, син Мушія, син Мерарі, син Левія. 48Брати їхні левити визначені на всякі служби при домі Божому; 49Аарон же і сини його спалювали на жертовнику всепалення і на жертовнику кадильному, і звершували всяке священнодійство у Святому Святих і для очищення Ізраїля в усьому, як заповів раб Божий Мойсей. 50Ось сини Аарона: Єлеазар, син його; Финеєс, син його; Авиуд, син його; 51Буккій, син його; Уззій, син його; Зерахія, син його; 52Мераїоф, син його; Амарія, син його; Ахитув, син його; 53Садок, син його; Ахимаас, син його. 54І ось оселі їхні за селищами їхніми у наділах їхніх: синам Аарона з племені Каафового, оскільки жереб випав їм, 55дали Хеврон, у землі Іудиній, і передмістя його навколо нього; 56поля ж цього міста і села його віддали Халеву, синові Ієфонніїному. 57Синам Аарона дали також міста притулків: Хеврон і Ливну з їх передмістями, Іаттир та Ештемоа і передмістя його, 58і Хилен і передмістя його, Давир і передмістя його, 59і Ашан і передмістя його, Вефсамис і передмістя його, 60а від коліна Веніамінового – Геву і передмістя її, і Аллемеф і передмістя його, і Анафоф і передмістя його: усіх міст їхніх у племенах їхніх тринадцять міст. 61Решті синів Каафа, із родин цього коліна, дано за жеребом десять міст із наділу половини коліна Манассіїного. 62Синам Гирсона за племенами їхніми, від коліна Іссахарового, і від коліна Асирового, і від коліна Неффалимового, і від коліна Манассіїного у Васані, дано тринадцять міст. 63Синам Мерарі за племенами їхніми, від коліна Рувимового, і від коліна Гадового, і від коліна Завулонового, дано за жеребом дванадцять міст.

64Так дали сини Ізраїлеві левитам міста і передмістя їх. 65Дали вони за жеребом від коліна синів Іудиних, і від коліна синів Симеонових, і від коліна синів Веніамінових ті міста, які вони назвали на імення. 66Деяким же племенам синів Каафових дали міста від коліна Єфремового. 67І дали їм міста притулків: Сихем і передмістя його на горі Єфремовій, і Гезер і передмістя його, 68Іокмеам і передмістя його, і Беф-Орон і передмістя його, 69й Аїалон і передмістя його, і Гаф-Риммон і передмістя його; 70від половини коліна Манассіїного – Анер і передмістя його, Білеам і передмістя його. Це поколінню решти синів Каафових. 71Синам Гирсона від племені половини коліна Манассіїного дали Голан у Васані і передмістя його, й Аштароф і передмістя його. 72Від коліна Іссахарового – Кедес і передмістя його, Давраф і передмістя його, 73і Рамоф і передмістя його, й Анем і передмістя його; 74від коліна Асирового – Машал і передмістя його, й Авдон і передмістя його, 75і Хуком і передмістя його, і Рехов і передмістя його; 76від коліна Неффалимового – Кедес у Галилеї і передмістя його, і Хаммон і передмістя його, і Кириафаїм і передмістя його. 77А іншим синам Мерариним – від коліна Завулонового Риммон і передмістя його, Фавор і передмістя його. 78По той бік Йордану, навпроти Єрихона, на схід від Йордану, від коліна Рувимового дали Восор у пустелі і передмістя його, й Іаацу і передмістя її, 79і Кедемоф і передмістя його, і Мефааф і передмістя його; 80від коліна Гадового – Рамоф у Галааді і передмістя його, і Маханаїм і передмістя його, 81й Елевон і передмістя його, і Іазер та передмістя його.

 

 

7 Глава

Сини Іссахара: Фола, Фуа,Іашув і Шимрон, четверо. 2Сини Фоли: Уззій, Рефаія, Ієриїл, Іахмай, Івсам і Самуїл, глави в поколіннях Фоли, люди войовничі у своїх поколіннях; число їх у дні Давида було двадцять дві тисячі і шістсот. 3Син Уззія: Ізрахія; а сини Ізрахії: Михаїл, Овадіа, Іоїль та Ішшія, п’ятеро. Усі вони глави. 4У них, за родами їхніми, за поколіннями їхніми, було готового до битви війська тридцять шість тисяч; тому що в них було багато дружин і синів. 5Братів же їхніх, у всіх поколіннях Іссахарових, людей войовничих, було вісімдесят сім тисяч, яких внесли до родовідних записів. 6У Веніаміна: Бела, Бехер та Ієдиаїл, троє. 7Сини Бели: Ецбон, Уззій, Уззиїл, Ієримоф і Іри, п’ятеро, глави поколінь, люди войовничі. У родовідних списках записано їх двадцять дві тисячі тридцять чотири. 8Сини Бехера: Земира, Іоаш, Єлиєзер, Елиоенай, Омри, Іремоф, Авия, Анафоф і Алемеф: усі ці сини Бехера. 9В родовідних списках записано їх за родами їхніми, за главами поколінь, людей войовничих – двадцять тисяч і двісті. 10Син Ієдиаїла: Билган. Сини Билгана: Ієус, Веніамін, Егуд, Хенаана, Зефан, Фарсис і Ахишахар. 11Усі ці сини Ієдиаїла були главами поколінь, люди войовничі; сімнадцять тисяч і двісті було тих, що ходили на війну. 12І Шупим і Хупим, сини Іра; Хушим, син Ахера; 13сини Неффалима: Іахцеїл, Гуні, Ієцер і Шиллем, діти Валли. 14Сини Манассії: Асриїл, якого народила наложниця його арамеянка; вона ж народила Махира, батька Галаадового. 15Махир взяв за дружину сестру Хупима і Шупима, – ім’я сестри їхньої Мааха; ім’я другому Салпаад. У Салпаада були тільки дочки. 16Мааха, дружина Махирова, народила сина і нарекла йому ім’я Кереш, а ім’я братові його Шереш. Сини його: Улам і Рекем. 17Син Улама: Бедан. Ось сини Галаада, сина Махира, сина Манассіїного. 18Сестра його Молехеф народила Ішгода, Авиєзера і Махлу. 19Сини Шемиди були: Ахиан, Шехем, Ликхи й Аниам. 20Сини Єфрема: Шутелах, і Беред, син його, і Фахаф, син його, й Елеада, син його, і Фахаф, син його, 21і Завад, син його, і Шутелах, син його, й Езер і Елеад. І убили їх жителі Гефа, уродженці тієї землі, за те, що вони пішли захопити стада їхні. 22І плакав за ними Єфрем, батько їхній, багато днів, і приходили брати його утішати його. 23Потім він увійшов до дружини своєї, і вона зачала і народила сина, і він нарік йому ім’я: Берія, тому що біда осягла дім його. 24І дочка в нього була Шеера. Вона побудувала Беф-Орон нижній і верхній і Уззен-Шееру. 25І Рефай, син його, і Решеф, і Фелах, син його, і Фахан, син його, 26Лаедан, син його, Аммиуд, син його, Елишама, син його, 27Нон, син його, Ісус, син його. 28Володіння їхні і місця проживання їхні були: Вефиль і залежні від нього міста; на схід Нааран, на захід Гезер і залежні від нього міста; Сихем і залежні від нього міста до Гази і залежних від неї міст. 29А з боку синів Манассіїних: Беф-Сан і залежні від нього міста, Фаанах і залежні від нього міста, Мегиддо і залежні від нього міста, Дор і залежні від нього міста. В них жили сини Йосифа, сина Ізраїлевого. 30Сини Асира: Імна, Ішва, Ішви і Берія, і сестра їхня Серах. 31Сини Берії: Хевер і Малхиїл. Він батько Бирзаїфа. 32Хевер породив Іафлета, Шомера і Хофама, і Шую, сестру їхню. 33Сини Іафлета: Пасах, Бимгал і Ашваф. Ось сини Іафлета. 34Сини Шемера: Ахи, Рохга, Іхубба й Арам. 35Сини Гелема, брата його: Цофах, Імна, Шелеш і Амал. 36Сини Цофаха: Суах, Харнефер, Шуал, Бері, Імра, 37Бецер, Год, Шамма, Шилша, Іфран і Беера. 38Сини Ієфера: Ієфунні, Фиспа й Ара. 39Сини Улли: Арах, Ханниїл і Риція. 40Всі ці сини Асира, глави поколінь, люди добірні, войовничі, головні начальники. Записано у них у родовідних списках у війську, для війни, за рахунком двадцять шість тисяч чоловік.

 

 

8 Глава

Веніамін породив Белу, первістка свого, другого Ашбела, третього Ахрая, 2четвертого Ноху і п’ятого Рафу. 3Сини Бели були: Аддар, Гера, Авиуд, 4Авишуа, Нааман, Ахоах, 5Гера, Шефуфан і Хурам.

6І ось сини Егуда, що були главами родів, які жили в Геві і переселені у Манахаф: 7Нааман, Ахия і Гера, який переселив їх; він породив Уззу й Ахихуда.

8Шегараїм породив дітей у землі Моавитській після того, як відпустив від себе Хушиму і Баару, дружин своїх. 9І породив він від Ходеші, дружини своєї, Іовава, Цивію, Мешу, Малхама, 10Ієуца, Шахию і Мирму: ось сини його, глави поколінь. 11Від Хушими породив він Авитува й Елпаала. 12Сини Елпаала: Евер, Мишам і Шемер, який побудував Оно і Лод і залежні від нього міста, – 13і Берія і Шема. Вони були главами поколінь жителів Аїалона. Вони вигнали жителів Гефа. 14Ахио, Шашак, Іремоф, 15Зевадія, Арад, Едер, 16Михаїл, Ішфа та Іоха – сини Берії. 17Зевадія, Мешуллам, Хизкій, Хевер, 18Ішмерай, Ізлія та Іовав – сини Елпаала. 19Іаким, Зихрій, Завдій, 20Елиєнай, Цилфай, Елиїл, 21Адаія, Бераія і Шимраф – сини Шимея. 22Ішпан, Евер, Елиїл, 23Авдон, Зихрій, Ханан, 24Хананія, Елам, Антофія, 25Іфдія і Фенуїл – сини Шашака. 26Шамшерай, Шехарія, Афалія, 27Іаарешія, Елія і Зихрій, сини Ієрохама. 28Це глави поколінь, у родах своїх головні. Вони жили в Єрусалимі.

29В Гаваоні жили: [Ієїл,] батько гаваонитян, – ім’я дружини його Мааха, – 30і син його, первісток Авдон, за ним Цур, Кис, Ваал, Надав, [Нер,] 31Гедор, Ахио, Зехер і Миклоф. 32Миклоф породив Шимея. І вони жили поруч з братами своїми в Єрусалимі, разом із братами своїми. 33Нер породив Киса; Кис породив Саула; Саул породив Іонафана, Мелхисуя, Авинадава й Ешбаала. 34Син Іонафана Мериббаал; Мериббаал породив Миху. 35Сини Михи: Пифон, Мелег, Фаарея й Ахаз. 36Ахаз породив Іоїадду; Іоїадда породив Алемефа, Азмавефа і Замврія; Замврій породив Моцу; 37Моца породив Бинею. Рефаія, син його; Елеаса, син його; Ацел, син його. 38В Ацела шість синів, і ось імена їхні: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Овадія і Ханан; усі вони сини Ацела. 39Сини Ешека, брата його: Улам, первісток його, другий Ієуш, третій Елифелет. 40Сини Улама були люди войовничі, які стріляли з лука, мали багато синів і онуків: сто п’ятдесят. Усі вони від синів Веніаміна.

 

9 Глава

 

Так були перераховані за родами своїми всі ізраїльтяни, і ось вони записані в книзі царів ізраїльських. Юдеї ж за беззаконня свої переселені у Вавилон.

2Перші жителі, які жили у володіннях своїх, по містах ізраїльських, були ізраїльтяни, священики, левити і нефинеї. 3В Єрусалимі жили деякі із синів Іудиних і із синів Веніамінових, і із синів Єфремових і Манассіїних: 4Уфай, син Аммиуда, син Омри, син Імрія, син Ванія, – із синів Фареса, сина Іудиного; 5із синів Шилона – Асаія первісток і сини його; 6із синів Зари – Ієуїл і брати їхні, – шістсот дев’яносто; 7з синів Веніамінових Саллу, син Мешуллама, син Годавії, син Гассенуї; 8та Івнія, син Ієрохама, і Ела, син Уззія, сина Михриєвого, і Мешуллам, син Шефатії, сина Регуїла, сина Івнії, 9і брати їхні, за родами їхніми: дев’ятсот п’ятдесят шість, – усі ці мужі були глави родів у поколіннях своїх.

10А зі священиків: Ієдаія, Іоїарив, Іахин, 11й Азарія, син Хелкії, син Мешуллама, син Садока, син Мераїофа, син Ахитува, який начальствує у домі Божому; 12і Адаія, син Ієрохама, син Пашхура, син Малхії; і Маасай, син Адиела, син Іахзера, син Мешуллама, син Мешиллемифа, син Іммера; 13і брати їхні, глави родів своїх: тисяча сімсот шістдесят, – люди відмінні у справі служіння в домі Божому.

14А з левитів: Шемаія, син Хашува, син Азрикама, син Хашавії, – із синів Мерариних; 15і Вакбакар, Хереш, Галал, і Матфанія, син Михи, син Зихрія, син Асафа; 16й Овадія,

син Шемаії, син Галала, син Ідифуна, і Берехія, син Аси, син Елкани, що жив у селищах нетофафських.

17А воротарі: Шаллум, Аккуб, Талмон і Ахиман, і брати їхні; Шаллум був головним. 18І донині ці воротарі біля воріт царських, на схід, утримують варту синів Левіїних. 19Шаллум, син Коре, син Евиасафа, син Корея, і брати його з роду його, кореяни, у справі служіння свого, були зі сторожею біля порогів скинії, а батьки їхні охороняли вхід у стан Господній. 20Финеєс, син Єлеазарів, був раніше начальником над ними, і Господь був з ним. 21Захарія, син Мешелемії, був воротарем біля дверей скинії зібрання. 22Усіх їх, обраних у воротарі до порогів, було двісті дванадцять. Вони внесені в список за селищами своїми. Їх поставив Давид і Самуїл прозорливець за вірність їх. 23І вони і сини їхні були на варті біля воріт дому Господнього, при домі скинії. 24На чотирьох боках знаходилися воротарі: на східному, західному, північному і південному. 25Брати ж їхні жили в селищах своїх, приходячи до них час від часу на сім днів. 26Ці чотири начальники воротарів, левити, були в довірі; вони ж були приставлені до осель і до скарбів дому Божого. 27Навколо дому Божого вони і ніч проводили, тому що на них лежала охорона, і вони повинні були щоранку відмикати двері. 28Одні з них були приставлені до службових сосудів, так що за рахунком приймали їх і за рахунком видавали. 29Іншим з них було доручено інше начиння й усі священні потреби: борошно краще, і вино, і єлей, і ладан, і пахощі.

30А із синів священичих деякі готували миро з речовин запашних. 31Маттафії з левитів, – він первісток Селлума кореянина, – довірено було те, що готується на сковородах. 32Деяким із братів їхніх, із синів Каафових, було доручено заготівлю хлібів предкладення, щоб приносити їх щосуботи. 33Співці ж, головні в поколіннях левитських, у кімнатах храму були вільні від занять, тому що день і ніч вони зобов’язані були займатися мистецтвом своїм. 34Це глави поколінь левитських, у родах своїх головні. Вони жили в Єрусалимі.

35У Гаваоні жили: батько гаваонитян Ієїл, – ім’я дружини його Мааха, 36і син його первісток Авдон, за ним Цур, Кис, Ваал, Нер, Надав, 37Гедор, Ахио, Захарія і Миклоф. 38Миклоф породив Шимеама. І вони жили поряд з братами своїми в Єрусалимі разом з братами своїми. 39Нер породив Киса, Кис породив Саула, Саул породив Іонафана, Мелхисуя, Авинадава й Ешбаала. 40Син Іонафана Мериббаал; Мериббаал породив Миху. 41Сини Михи: Пифон, Мелех, Фарей [і Ахаз]. 42Ахаз породив Іаеру; Іаера породив Алемефа, Азмавефа і Замврія; Замврій породив Моцу; 43Моца породив Бинею: Рефаія, син його; Елеаса, син його; Ацел, син його. 44У Ацела шість синів, і ось імена їхні: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Овадія і Ханан. Це сини Ацела.

 

 

 

10 Глава

Филистимляни воювали з Ізраїлем, і побігли ізраїльтяни від филистимлян, і падали уражені на горі Гелвуї. 2І погналися филистимляни за Саулом і синами його, й убили филистимляни Іонафана й Авинадава і Мелхисуя, синів Саулових. 3Битва проти Саула посилилася, і стрільці кинулися на нього, так що він зранений був стрільцями. 4І сказав Саул зброєносцеві своєму: вийми меч твій і заколи мене ним, щоб не прийшли ці необрізані і не наглумилися з мене. Але зброєносець не наважився, тому що дуже злякався. Тоді Саул узяв меч і упав на нього. 5Зброєносець його, побачивши, що Саул помер, і сам упав на меч і помер. 6І вмер Саул, і три сини його, і весь дім його разом з ним помер. 7Коли побачили ізраїльтяни, які були в долині, що усі біжать і що Саул і сини його померли, то залишили міста свої і розбіглися; а филистимляни прийшли й оселилися в них. 8На другий день прийшли филистимляни оббирати вбитих, і знайшли Саула і синів його, які впали на горі Гелвуйській, 9і роздягли його, і зняли з нього голову його і зброю його, і послали по землі Филистимській, щоб сповістити про це перед ідолами їхніми і перед народом. 10І поклали зброю його в капищі богів своїх, і голову його встромили в домі Дагона. 11І почув весь Іавис галаадський усе, що зробили филистимляни із Саулом. 12І піднялися всі люди сильні, взяли тіло Саулове і тіла синів його, і принесли їх в Іавис, і поховали кістки їхні під дубом в Іависі, і постилися сім днів.

13Так помер Саул за своє беззаконня, яке він учинив перед Господом, за те, що не дотримався слова Господнього і звернувся до чарівниці з запитанням, 14а не звертався до Господа. За те Він і умертвив його, і передав царство Давиду, синові Ієссеєвому.

 

11 Глава

І зібралися всі ізраїльтяни до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми кость твоя і плоть твоя; 2і вчора, і третього дня, коли ще Саул був царем, ти виводив і вводив Ізраїля, і Господь Бог твій сказав тобі: “ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем народу Мого, Ізраїля”. 3І прийшли усі старійшини Ізраїлеві до царя в Хеврон, і уклав з ними Давид завіт у Хевроні перед лицем Господнім; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.

4І пішов Давид і весь Ізраїль до Єрусалима, тобто до Ієвуса. А там були ієвусеї, жителі тієї землі. 5І сказали жителі Ієвуса Давиду: не ввійдеш сюди. Але Давид узяв фортецю Сион; це місто Давидове. 6І сказав Давид: хто раніше за усіх вразить ієвусеїв, той буде главою і воєначальником. І зійшов раніше за всіх Іоав, син Саруї, і став главою. 7Давид жив у тій фортеці, тому і називали її містом Давидовим. 8І він оббудував місто навкруги, починаючи від Милло, всю околицю, а Іоав відновив інші частини міста. 9І процвітав Давид, і піднімався більше і більше, і Господь Саваоф був з ним.

10Ось головні із сильних у Давида, які спільно подвизалися з ним у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб поставити його царем, за словом Господнім, над Ізраїлем, 11і ось число хоробрих, які були у Давида: Ієсваал, син Ахамані, головний з тридцяти. Він підняв спис свій на триста чоловік і вразив їх за один раз. 12Після нього Єлеазар, син Додо ахохиянина, з трьох хоробрих: 13він був з Давидом у Фасдамимі, куди филистимляни зібралися на війну. Там частина поля була засіяна ячменем, і народ побіг від филистимлян; 14але вони стали серед поля, зберегли його й уразили филистимлян. І дарував Господь спасіння велике! 15Троє цих головних з тридцяти вождів зійшли на скелю до Давида, у печеру Одоллам, коли стан филистимлян був розташований у долині рефаїмів. 16Давид тоді був в укріпленому місці, а охоронне військо филистимлян було тоді у Вифлеємі. 17І дуже захотілося пити Давиду, і він сказав: хто напоїть мене водою з колодязя вифлеємського, що біля воріт? 18Тоді ці троє пробилися крізь стан филистимський і почерпнули води з колодязя вифлеємського, що біля воріт, і взяли, і принесли Давиду. Але Давид не захотів пити її і вилив її у славу Господа, 19і сказав: збережи мене Господь, щоб я зробив це! Чи стану я пити кров мужів цих, які покладали душі свої! Бо з небезпекою для власного життя вони принесли воду. І не захотів пити її. Ось що зробили троє цих хоробрих.

20І Авесса, брат Іоава, був головним із трьох: він убив списом своїм триста чоловік, і був у славі у тих трьох. 21Із трьох він був найзнатнішим і був начальником; але з тими трьома не рівнявся.

22Ванея, син Іодая, мужа хороброго, великий за ділами, з Кавцеїла: він вразив двох Ариїлів моавитських; він же зійшов і убив лева у рові, в сніжний час; 23він же убив єгиптянина, людину на зріст у п’ять ліктів: у руці єгиптянина був спис, як навій у ткачів, а він підійшов до нього з палкою і, вирвавши спис з руки єгиптянина, убив його його ж списом: 24ось що зробив Ванея, син Іодая. І він був у славі у тих трьох хоробрих; 25він був знатнішим тридцяти, але з трьома не рівнявся, і Давид поставив його найближчим виконавцем своїх наказів.

26А головні з воїнів: Асаїл, брат Іоава; Елханан, син Додо, з Вифлеєма; 27Шамма гародитянин; Херец пелонитянин; 28Іра, син Ікеша, фекоїтянин; Евиезер анафофянин; 29Сивхай хушатянин; Ілай ахохиянин; 30Магарай нетофафянин; Хелед, син Ваани, нетофафянин; 31Іттай, син Рибая, з Гиви Веніамінової; Ванея пирафонянин; 32Хурай з Наголе-Гааша; Авиел з Арави; 33Азмавеф бахарумиянин; Елияхба шаалбонянин. 34Сини Гашема гизонитянина: Іонафан, син Шаге, гараритянин; 35Ахиам, син Сахара, гараритянин; Елифал, син Ури; 36Хефер з Махери; Ахия пелонитянин; 37Хецрой кармилитянин; Наарай, син Езбая; 38Іоїль, брат Нафана; Мивхар, син Гагрія; 39Целек аммонитянин; Нахарай берофянин, зброєносець Іоава, сина Саруї; 40Іра іфриянин; Гареб іфриянин; 41Урія хеттеянин; Завад, син Ахлая; 42Адина, син Шизи, рувимлянин, глава рувимлян, і в нього було тридцять; 43Ханан, син Маахи; Іосафат мифниянин; 44Уззія аштерофянин; Шама та Іеїел, сини Хофама ароерянина; 45Ієдиаел, син Шимрія, та Іоха, брат його, фициянин; 46Елиел з Махавима, та Ієривай і Іошавія, сини Елнаама, й Іфма моавитянин; 47Елиел, Овед та Іасиел з Мецоваї.

 

 

12 Глава

І ці також прийшли до Давида в Секелаг, коли він ще ховався від Саула, сина Кисового, і були серед хоробрих, які допомагали в битві. 2 Озброєні луком, вони правою і лівою рукою кидали камені, і стріляли стрілами з лука, – з братів Саула, від Веніаміна; 3 головний Ахиєзер, за ним Іоас, сини Шемаї, з Гиви; Ієзиел і Фелет, сини Азмавефа; Бераха та Ієгу з Анафофа; 4 Ішмаія гаваонитянин, хоробрий з тридцяти і начальник над тридцятьма; Єремія, Іахазиїл, Іоханан та Іозавад з Гедери. 5 Елузай, Ієримоф, Веалія, Шемарія, Сафатія харифиянин; 6 Елкана, Ішшияху, Азариїл, Іоезер та Іошавам, кореяни; 7 й Іоела і Зевадія, сини Ієрохама, з Гедора. 8 І з гадитян перейшли до Давида в укріплення, у пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові – обличчя їхні, і вони швидкі, як сарни в горах. 9 Головний Езер, другий Овадія, третій Елиав, 10 четвертий Мишманна, п’ятий Єремія, 11 шостий Афай, сьомий Елиел, 12 восьмий Іоханан, дев’ятий Елзавад, 13 десятий Єремія, одинадцятий Махбанай. 14 Вони із синів Гадових були главами у війську: менший над сотнею, і більший над тисячею. 15 Вони і перейшли Йордан у перший місяць, коли він виступає з берегів своїх, і розігнали всіх, хто жив у долинах на схід і захід. 16 Прийшли також і з синів Веніамінових та Іудиних в укріплення до Давида. 17 Давид вийшов назустріч їм і сказав їм: якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде в мене з вами одне серце; а якщо для того, щоб підступно зрадити мене ворогам моїм, тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить. 18 І охопив дух Амасая, главу тридцяти, і сказав він: мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Ієссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; тому що допомагає тобі Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська. 19 І з коліна Манассіїного перейшли деякі до Давида, коли він ішов з филистимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, тому що проводирі филистимські, порадившись, відіслали його, говорячи: на нашу голову він перейде до господаря свого Саула. 20 Коли він повертався в Секелаг, тоді перейшли до нього з манассіян: Аднах, Іозавад, Ієдиаел, Михаїл, Іозавад, Елигу і Цилльфай, тисячоначальники у манассіян. 21 І вони допомагали Давиду проти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були начальниками у війську. 22 Так з кожним днем приходили до Давида на допомогу до того, що його ополчення стало великим, як ополчення Боже. 23 Ось число головних у війську, що прийшли до Давида у Хеврон, щоб передати йому царство Саулове, за словом Господнім: 24 синів Іудиних, які носять щит і спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни; 25 із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч сто; 26 із синів Левіїних чотири тисячі шістсот; 27 й Іоддай, князь від племені Аарона, і з ним три тисячі сімсот; 28 і Садок, мужній юнак, і рід його, двадцять два начальники; 29 із синів Веніамінових, братів Саулових, три тисячі, – але ще багато хто з них тримався дому Саулового; 30 із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот людей мужніх, людей вельможних у родах своїх; 31 з половини коліна Манассіїного вісімнадцять тисяч, які викликані поіменно, щоб піти поставити царем Давида; 32 із синів Іссахарових прийшли люди розумні, які знали, щ`о коли належало робити Ізраїлю, – їх було двісті головних, і всі брати їхні трималися слова їх; 33 з коліна Завулонового готових до битви, озброєних усякою військовою зброєю, п’ятдесят тисяч, у строю, одностайних; 34 з коліна Неффалимового тисяча вождів і з ними тридцять сім тисяч із щитами і списами; 35 з коліна Данового готових до війни двадцять вісім тисяч шістсот; 36 від Асира воїнів, готових до битви, сорок тисяч; 37 з-за Йордану, від коліна Рувимового, Гадового і половини коліна Манассіїного, сто двадцять тисяч, з усякою військовою зброєю. 38 Усі ці воїни, у строю, від щирого серця прийшли у Хеврон поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі інші ізраїльтяни були одностайні, щоб поставити царем Давида. 39 І пробули там у Давида три дні, їли і пили, тому що брати їхні все приготували для них; 40 та й близькі до них, навіть до коліна Іссахарового, Завулонового і Неффалимового, привозили всю поживу на ослах, і верблюдах, і мулах, і волах: борошно, смокви, й ізюм, і вино, і єлей, і великої і дрібної худоби безліч, оскільки радість була для Ізраїля.

 

13 Глава

І радився Давид з тисячоначальниками, сотниками і з усіма вождями, 2 і сказав [Давид] усьому зібранню ізраїльтян: якщо угодно вам, і якщо на те буде воля Господа Бога нашого, пошлемо всюди до інших братів наших, по всій землі Ізраїльській, і разом з ними до священиків і левитів, у міста і селища їхні, щоб вони зібралися до нас; 3 і перенесемо до себе ковчег Бога нашого, тому що у дні Саула ми не зверталися до нього. 4 І сказало все зібрання: “нехай буде так”, тому що ця справа всьому народові здавалася справедливою. 5 Так зібрав Давид усіх ізраїльтян, від Шихора єгипетського до входу в Емаф, щоб перенести ковчег Божий з Кириаф-Іарима. 6 І пішов Давид і весь Ізраїль у Кириаф-Іарим, що в Юдеї, щоб перенести звідти ковчег Бога, Господа, Який сидить на херувимах, на якому називається ім’я Його. 7 І повезли ковчег Божий на новій колісниці з дому Авинадава; й Оза й Ахия вели колісницю. 8 Давид же і всі ізраїльтяни грали перед Богом з усієї сили, зі співом, на цитрах і псалтирях, і тимпанах, і кимвалах і трубах. 9 Коли дійшли до току Хидона, Оза простяг руку свою, щоб притримати ковчег, тому що воли нахилили його. 10 Але Господь розгнівався на Озу, й уразив його за те, що він простяг руку свою до ковчега; і він помер одразу перед лицем Божим. 11 І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. І назвав те місце поразкою Ози; так називається воно і до цього дня. 12 І злякався Давид Бога в день той, і сказав: як я внесу до себе ковчег Божий? 13 І не повіз Давид ковчег до себе, у місто Давидове, а повернув його до дому Аведдара гефянина. 14 І залишався ковчег Божий у Аведдара, у домі його, три місяці, і благословив Господь дім Аведдара й усе, що в нього.

14 Глава

І послав Хирам, цар Тирський, до Давида послів, і кедрові дерева, і мулярів, і теслярів, щоб побудувати йому дім. 2 Коли довідався Давид, що утвердив його Господь царем над Ізраїлем, що піднесено високо царство його, заради народу його Ізраїля, 3 тоді взяв Давид ще дружин в Єрусалимі, і породив Давид ще синів і дочок. 4 І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, Совав, Нафан, Соломон, 5 Евеар, Елисуа, Елфалет, 6 Ногах, Нафек, Іафіа, 7 й Елисама, Вееліада й Елифалеф. 8 І почули филистимляни, що помазано Давида на царя над усім Ізраїлем, і піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид про це і пішов проти них. 9 І филистимляни прийшли і розташувалися в долині рефаїмів. 10 І запитав Давид Бога, говорячи: чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої? І сказав йому Господь: іди, і Я віддам їх у руки твої. 11 І пішли вони у Ваал-Перацим, і вразив їх там Давид; і сказав Давид: зломив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води. Тому і дали ім’я місцю тому: Ваал-Перацим. 12 І залишили там филистимляни богів своїх, і повелів Давид, і спалені вони вогнем. 13 І прийшли знову филистимляни і розташувалися по долині. 14 І ще запитав Давид Бога, і сказав йому Бог: не ходи прямо на них, ухилися від них і йди до них з боку шовковичних дерев; 15 і коли почуєш шум, ніби кроків на вершинах шовковичних дерев, тоді вступи в битву, бо вийшов Бог перед тобою, щоб уразити стан филистимлян. 16 І зробив Давид, як повелів йому Бог; і вразили стан филистимський, від Гаваона до Газера. 17 І пронеслося ім’я Давидове по всіх землях, і Господь зробив його страшним для всіх народів.

14 Глава

І послав Хирам, цар Тирський, до Давида послів, і кедрові дерева, і мулярів, і теслярів, щоб побудувати йому дім. 2 Коли довідався Давид, що утвердив його Господь царем над Ізраїлем, що піднесено високо царство його, заради народу його Ізраїля, 3 тоді взяв Давид ще дружин в Єрусалимі, і породив Давид ще синів і дочок. 4 І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, Совав, Нафан, Соломон, 5 Евеар, Елисуа, Елфалет, 6 Ногах, Нафек, Іафіа, 7 й Елисама, Вееліада й Елифалеф. 8 І почули филистимляни, що помазано Давида на царя над усім Ізраїлем, і піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид про це і пішов проти них. 9 І филистимляни прийшли і розташувалися в долині рефаїмів. 10 І запитав Давид Бога, говорячи: чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої? І сказав йому Господь: іди, і Я віддам їх у руки твої. 11 І пішли вони у Ваал-Перацим, і вразив їх там Давид; і сказав Давид: зломив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води. Тому і дали ім’я місцю тому: Ваал-Перацим. 12 І залишили там филистимляни богів своїх, і повелів Давид, і спалені вони вогнем. 13 І прийшли знову филистимляни і розташувалися по долині. 14 І ще запитав Давид Бога, і сказав йому Бог: не ходи прямо на них, ухилися від них і йди до них з боку шовковичних дерев; 15 і коли почуєш шум, ніби кроків на вершинах шовковичних дерев, тоді вступи в битву, бо вийшов Бог перед тобою, щоб уразити стан филистимлян. 16 І зробив Давид, як повелів йому Бог; і вразили стан филистимський, від Гаваона до Газера. 17 І пронеслося ім’я Давидове по всіх землях, і Господь зробив його страшним для всіх народів.

15 Глава

І побудував він собі доми в місті Давидовому, і приготував місце для ковчега Божого, і спорудив для нього скинію. 2 Тоді сказав Давид: ніхто не повинен носити ковчега Божого, крім левитів, тому що їх обрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий і служити Йому повіки. 3 І зібрав Давид усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести ковчег Господній на місце його, яке він для нього приготував. 4 І скликав Давид синів Ааронових і левитів: 5 із синів Каафових, Уриїла начальника і братів його – сто двадцять чоловік; 6 із синів Мерариних, Асаію начальника і братів його – двісті двадцять чоловік; 7 із синів Гирсонових Іоїля начальника і братів його – сто тридцять чоловік; 8 із синів Елисафанових, Шемаію начальника і братів його – двісті; 9 із синів Хевронових, Елиєла начальника і братів його – вісімдесят; 10 із синів Уззиїлових, Аминадава начальника і братів його – сто дванадцять. 11 І прикликав Давид священиків: Садока й Авиафара, і левитів: Уриїла, Асаію, Іоїля, Шемаію, Елиєла й Аминадава, 12 і сказав їм: ви, начальники родів левитських, освятіться самі і брати ваші, і принесіть ковчег Господа Бога Ізраїлевого на місце, яке я приготував для нього; 13 бо як раніше не ви це робили, то Господь Бог наш уразив нас за те, що ми не шукали Його, як належало. 14 І освятилися священики і левити для того, щоб нести ковчег Господа, Бога Ізраїлевого. 15 І понесли сини левитів ковчег Божий, як заповів Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах. 16 І наказав Давид начальникам левитів поставити братів своїх співців з музичними інструментами, з псалтирями і цитрами і кимвалами, щоб вони голосно сповіщали голос радування. 17 І поставили левити Емана, сина Іоїлевого, і з братів його, Асафа, сина Верехиїного, а із синів Мерариних, братів їхніх, Ефана, сина Кушаії; 18 і з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Бена, Іаазиїла, Шемирамофа, Ієхиїла, Уннія, Елиава, Ванею, Маасея, Маттафію, Елифлеуя, Микнея й Овед-Едома та Ієїела, воротарів. 19 Еман, Асаф і Ефан грали голосно на мідних кимвалах, 20 а Захарія, Азиїл, Шемирамоф, Ієхиїл, Унній, Елиав, Маасей і Ванея – на псалтирях, тонким голосом. 21 Маттафія ж, Елифлеуй, Микней, Овед-Едом, Ієїел і Азазія – на цитрах, щоб робити початок. 22 А Хенанія, начальник левитів, був учитель співу, тому що був вправним у ньому. 23 Верехія й Елкана були придверниками біля ковчега. 24 Шеванія, Іосафат, Нафанаїл, Амасай, Захарія, Ванея та Елиєзер, священики, сурмили трубами перед ковчегом Божим. Овед-Едом та Ієхія були придверниками біля ковчега. 25 Так Давид і старійшини Ізраїлеві і тисячоначальники пішли перенести ковчег завіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю. 26 І коли Бог допоміг левитам, які несли ковчег завіту Господнього, тоді закололи в жертву сім тельців і сім баранів. 27 Давид був одягнений у висонний одяг, а також і всі левити, які несли ковчег, і співці, і Хенанія начальник музикантів і співаків. На Давиді ж був ще лляний ефод. 28 Так весь Ізраїль вносив ковчег завіту Господнього з вигуками, під звуки рога і труб і кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах. 29 Коли ковчег завіту Господнього входив у місто Давидове, Мелхола, дочка Саулова, дивилася у вікно і, побачивши царя Давида, який скакає і веселиться, принизила його в серці своєму.

16 Глава

І принесли ковчег Божий, і поставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви. 2 Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа З і роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина, 4 і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого: 5 Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах, 6 а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого. 7 У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його: 8 славте Господа, проголошуйте ім’я Його; сповіщайте в народах діла Його; 9 співайте Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його; 10 хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа; 11 шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його; 12 поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його, 13 ви, с`ім’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його! 14 Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі. 15 Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів, 16 те, що заповідав Аврааму, і в чому клявся Ісааку, 17 і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний, 18 говорячи: “тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам”. 19 Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній, 20 і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу; 21 але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів: 22 “Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла”. 23 Співайте Господу, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його. 24 Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його, 25 бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів. 26 Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив. 27 Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його. 28 Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь, 29 воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його. 30 Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться. 31 Нехай веселяться небеса, нехай торжествує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює! 32 Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому. 33 Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю. 34 Прославляйте Господа, бо повіки милість Його, 35 і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю! 36 Благословенний Господь Бог Ізраїлів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!37 Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня, 38 й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу – воротарями, 39 а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні, 40 для возношення всепалень Господу на жертовнику всепалення постійно, вранці і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю; 41 і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його. 42 При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах. 43 І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.

17 Глава

Коли Давид жив у домі своєму, то сказав Давид Нафану пророку: ось, я живу в домі кедровому, а ковчег завіту Господнього під наметом. 2І сказав Нафан Давиду: все, що в тебе на серці, роби, тому що з тобою Бог.

3Але в ту ж ніч було слово Боже до Нафана: 4піди і скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь: не ти побудуєш Мені дім для перебування, 5бо Я не жив у домі з того дня, як вивів синів Ізраїля, і до цього дня, а ходив зі скинії у скинію і з житла в житло. 6Де не ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово кому-небудь із суддів ізраїльських, яким Я повелів пасти народ Мій: чому ви не побудуєте Мені дому кедрового? 7І тепер так скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь Саваоф: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був вождем народу Мого Ізраїля; 8і був з тобою скрізь, куди б ти не ходив, і знищив усіх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і зробив ім’я твоє, як ім’я великих на землі; 9і Я влаштував місце для народу Мого Ізраїля, й укорінив його, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не буде більше потривожений, і нечестиві не стануть більше тіснити його, як раніше, 10у ті дні, коли Я поставив суддів над народом Моїм Ізраїлем, і Я смирив усіх ворогів твоїх, і сповіщаю тобі, що Господь спорудить тобі дім. 11Коли виповняться дні твої, і ти відійдеш до батьків твоїх, тоді Я восставлю с`ім’я твоє після тебе, яке буде із синів твоїх, і зміцню царство його. 12Він побудує Мені дім, і утверджу престіл його повіки. 13Я буду йому отцем, і він буде Мені сином, – і милости Моєї не відніму від нього, як Я відняв від того, який був раніше тебе. 14Я поставлю його в домі Моєму й у царстві Моєму повіки, і престіл його буде міцним вічно. 15Всі ці слова і все видіння точно переказав Нафан Давиду.

16І прийшов цар Давид, і став перед лицем Господнім, і сказав: хто я, Господи Боже, і що таке дім мій, що Ти так підніс мене? 17Але і цього ще мало здалося в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім раба Твого у майбутньому, і дивишся на мене, як на людину велику, Господи Боже! 18Що ще може додати перед Тобою Давид для звеличення раба Твого? Ти знаєш раба Твого! 19Господи! для раба Твого, за серцем Твоїм, Ти робиш усе це велике, щоб явити усяку велич. 20Господи! Немає подібного до Тебе, і немає Бога, крім Тебе, в усьому, що чули ми своїми вухами. 21І хто подібний до народу Твого Ізраїля, єдиного народу на землі, до якого приходив Бог, щоб викупити його Собі в народ, зробити Собі ім’я великим і страшним ділом – прогнанням народів від лиця народу Твого, який Ти визволив з Єгипту. 22Ти зробив народ Твій Ізраїля Своїм власним народом навік, і Ти, Господи, став Богом його. 23Отже, тепер, о, Господи, слово, яке Ти сказав про раба Твого і про дім його, утверди навік, і зроби, як Ти сказав. 24І нехай перебуває і звеличується ім’я Твоє повіки, щоб говорили: Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем, і дім раба Твого Давида нехай буде міцним перед лицем Твоїм. 25Бо Ти, Боже мій, відкрив рабові Твоєму, що Ти спорудиш йому дім, тому раб Твій і насмілився молитися перед Тобою. 26І нині, Господи, Ти Бог, і Ти сказав про раба Твого таке благо. 27Почни ж благословляти дім раба Твого, щоб він був вічно перед лицем Твоїм. Бо якщо Ти, Господи, благословиш, то буде він благословенний повік.

 

 

18 Глава

Після цього Давид уразив филистимлян і смирив їх, і взяв Геф і залежні від нього міста з рук филистимлян. 2Він уразив також моавитян, – і стали моавитяни рабами Давида, приносячи йому данину.

3І вразив Давид Адраазара, царя Сувського, в Емафі, коли той ішов утвердити владу свою при ріці Євфраті. 4І взяв Давид у нього тисячу колісниць, сім тисяч вершників і двадцять тисяч піших, і зруйнував Давид усі колісниці, залишивши з них тільки сто. 5Сиріяни дамаські прийшли було на допомогу Адраазару, царю Сувському, але Давид уразив двадцять дві тисячі сиріян. 6І поставив Давид охоронне військо в Сирії дамаській, і стали сиріяни рабами Давида, приносячи йому данину. І допомагав Господь Давиду скрізь, куди б він не ходив. 7І взяв Давид золоті щити, що були в рабів Адраазара, і приніс їх в Єрусалим. 8А з Тивхави і Куна, міст Адраазарових, узяв Давид дуже багато міді. З неї Соломон зробив мідне море і стовпи, і мідні посудини. 9І почув Фой, цар Імафа, що Давид уразив усе військо Адраазара, царя Сувського. 10І послав Іорама, сина свого, до царя Давида, вітати його і дякувати йому за те, що він воював з Адраазаром і вразив його, тому що Фой був у стані війни з Адраазаром, – і з ним усякі посудини золоті, срібні та мідні. 11І присвятив їх цар Давид Господу разом зі сріблом і золотом, яке він узяв від усіх народів: від ідумеян, моавитян, аммонитян, филистимлян і від амаликитян. 12І Авесса, син Саруї, вразив ідумеян на долині Соляній вісімнадцять тисяч; 13і поставив у Ідумеї охоронне військо, і стали всі ідумеяни рабами Давида. Господь допомагав Давиду скрізь, куди б він не ходив.

14І царював Давид над усім Ізраїлем, і творив суд і правду всьому народові своєму. 15Іоав, син Саруї, був начальником війська, Іосафат, син Ахилуда, діловодом, 16Садок, син Ахитува, й Авимелех, син Авиафара, священиками, а Суса писарем, 17Ванея, син Іодая, над хелефеями і фелефеями, а сини Давидові – першими при царі.

 

 

19 Глава

Після цього помер Наас, цар Аммонитський, і став царем син його замість нього. 2І сказав Давид: зроблю я милість Аннону, синові Наасовому, за благодіяння, які батько його зробив мені. І послав Давид послів утішити його щодо батька його; і прийшли слуги Давидові в землю Аммонитську, до Аннона, щоб утішити його. 3Але князі аммонитські сказали Аннону: невже ти думаєш, що Давид з поваги до батька твого послав до тебе утішителів? Чи не для того прийшли слуги його до тебе, щоб розвідати і виглядіти землю і розорити її? 4І взяв Аннон слуг Давидових і поголив їх, і обрізав одяг їхній наполовину до стегон і відпустив їх. 5І пішли вони. І донесено було Давиду про людей цих, і він послав їм назустріч, бо вони були дуже знечещені; і сказав цар: залиштеся в Єрихоні, поки відростуть бороди ваші, і тоді повернетеся.

6Коли аммонитяни побачили, що вони стали ненависними Давиду, тоді послав Аннон і аммонитяни тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниці і вершників із Сирії месопотамської і з Сирії Мааха і з Суви. 7І найняли собі тридцять дві тисячі колісниць і царя Мааха з народом його, які прийшли і розташувалися станом перед Медевою. І аммонитяни зібралися з міст своїх і виступили на війну.

8Коли почув про це Давид, то послав Іоава з усім військом хоробрих. 9І виступили аммонитяни і вишикувалися до битви біля воріт міста, а царі, які прийшли, окремо в полі. 10Іоав, бачачи, що чекає на нього битва попереду і ззаду, обрав воїнів з усіх добірних в Ізраїлі і вишикував їх проти сиріян. 11А іншу частину народу доручив Авессі, братові своєму, щоб вони вишикувалися проти аммонитян. 12І сказав він: якщо сиріяни будуть долати мене, то ти допоможеш мені, а якщо аммонитяни будуть долати тебе, то я допоможу тобі. 13Будь мужній, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого, – і Господь нехай зробить, що Йому вгодно. 14І вступили Іоав і люди, які були в нього, на битву з сиріянами, і вони побігли від нього. 15Аммонитяни ж, побачивши, що сиріяни біжать, і самі побігли від Авесси, брата його, і пішли в місто. І прийшов Іоав у Єрусалим. 16Сиріяни, бачачи, що вони вражені ізраїльтянами, відправили послів і вивели сиріян, які були по той бік ріки, і Совак, воєначальник Адраазарів, був проводирем їхнім. 17Коли донесли про це Давиду, він зібрав усіх ізраїльтян, перейшов Йордан і, прийшовши до них, вишикувався проти них; і вступив Давид у битву з сиріянами, і вони воювали з ним. 18І сиріяни побігли від ізраїльтян, і знищив Давид у сиріян сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Совака воєначальника умертвив. 19Коли побачили слуги Адраазара, що вони вражені ізраїльтянами, уклали з Давидом мир і підкорилися йому. І більше не хотіли сиріяни допомагати аммонитянам.

 

 

20 Глава

Через рік, у той час, коли царі виходять на війну, вивів Іоав військо і став розоряти землю аммонитян, і прийшов і обложив Равву. Давид же залишався в Єрусалимі. Іоав, завоювавши Равву, зруйнував її. 2І взяв Давид вінець царя їхнього з голови його, і в ньому виявилося ваги талант золота, і дорогоцінні камені були на ньому; і був він покладений на голову Давида. І дуже багато здобичі виніс з міста. 3А народ, який був у ньому, вивів і умертвляв їх пилами, залізними молотами і сокирами. Так зробив Давид з усіма містами аммонитян, і повернувся Давид і весь народ в Єрусалим.

4Після того почалася війна з филистимлянами в Газері. Тоді Совохай хушатянин уразив Сафа, одного з нащадків рефаїмів. І вони смирилися. 5І знову була війна з филистимлянами. Тоді Елханам, син Іаїра, вразив Лахмия, брата Голіафового, гефянина, у якого древко списа було, як навій у ткачів. 6Була ще битва у Гефі. Там був один великий на зріст чоловік, у якого було по шість пальців, всього двадцять чотири. І він також був з нащадків рефаїмів. 7Він ганьбив Ізраїля, але Іонафан, син Шими, брата Давидового, вразив його. 8Це були народжені від рефаїмів у Гефі, і впали від руки Давида і від руки слуг його.

 

21 Глава

І повстав сатана на Ізраїля, і підбурив Давида зробити перелік ізраїльтян. 2І сказав Давид Іоаву і начальникам у народі: підіть порахуйте ізраїльтян, від Вирсавії до Дана, і представте мені, щоб я знав число їх. 3І сказав Іоав: нехай примножить Господь народ Свій у сто разів проти того, скільки є його. Чи не всі вони, господарю мій царю, раби господаря мого? Для чого ж вимагає цього господар мій? Щоб було поставлено це в провину Ізраїлю? 4Але царське слово перемогло Іоава; і пішов Іоав, і обійшов увесь Ізраїль, і прийшов у Єрусалим. 5І подав Іоав Давиду список народного перепису, і було всіх ізраїльтян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків, які оголюють меч, і юдеїв – чотириста сімдесят тисяч, які оголюють меч. 6А левитів і веніаминян він не порахував між ними, тому що царське слово було противним Іоаву.

7І не угодною була в очах Божих справа ця, і Він уразив Ізраїля. 8І сказав Давид Богу: дуже згрішив я, зробивши це. І нині прости провину раба Твого, бо я зробив дуже нерозважливо. 9І говорив Господь Гадові, прозорливцю Давидовому, і сказав: 10піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання Я пропоную тобі, обери собі одне з них, – і Я пошлю його на тебе. 11І прийшов Гад до Давида і сказав йому: так говорить Господь: обирай собі: 12або три роки – голод, або три місяці будеш ти переслідуваний ворогами твоїми і меч ворогів твоїх буде досягати тебе; або три дні – меч Господній і моровиця на землі й ангел Господній, який знищує в усіх краях Ізраїля. Отже, розглянь, що мені відповісти Тому, Хто Послав мене зі словом. 13І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже, але нехай краще впаду в руки Господа, бо дуже велике милосердя Його, тільки б не впасти мені в руки людські. 14І послав Господь моровицю на Ізраїля, і померло ізраїльтян сімдесят тисяч чоловік. 15І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб знищувати його. І коли він почав знищувати, побачив Господь і пожалів про цю біду, і сказав ангелу-знищувачу: досить! тепер опусти руку твою. Ангел же Господній стояв тоді над током Орни ієвусеянина. 16І підняв Давид очі свої, і побачив ангела Господнього, який стоїть між землею і небом, з оголеним у руці його мечем, простягнутим на Єрусалим; і впав Давид і старійшини, покриті веретищем, на обличчя свої. 17І сказав Давид Богу: чи не я повелів порахувати народ? я згрішив, я зробив зло, а ці вівці що зробили? Господи, Боже мій! нехай буде рука Твоя на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його. 18І ангел Господній сказав Гадові, щоб той сказав Давиду: нехай Давид прийде і поставить жертовник Господу на току Орни ієвусеянина.

19І пішов Давид, за словом Гада, яке він говорив ім’ям Господнім. 20Орна повернувся, побачив ангела, і чотири сини його з ним сховалися. Орна молотив тоді пшеницю. 21І прийшов Давид до Орни. Орна, глянувши і побачивши Давида, вийшов з току і поклонився Давиду лицем до землі. 22І сказав Давид Орні: віддай мені місце під током, я побудую на ньому жертовник Господу; за справжню ціну віддай мені його, щоб припинилося знищення народу. 23І сказав Орна Давиду: візьми собі; нехай робить господар мій цар що йому вгодно; ось я віддаю і волів на всепалення, і молотильні знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; усе це віддаю задарма. 24І сказав цар Давид Орні: ні, я хочу купити в тебе за дійсну ціну, бо не стану я приносити твоєї власности Господу, і не буду приносити у всепалення взятого задарма. 25І дав Давид Орні за це місце шістсот сиклів золота. 26І спорудив там Давид жертовник Господу і підніс всепалення і мирні жертви; і призвав Господа, і Він почув його, пославши вогонь з неба на жертовник всепалення. 27І сказав Господь ангелові: поверни меч твій у піхви його. 28У цей час Давид, бачачи, що Господь почув його на току Орни ієвусеянина, приніс там жертву.

29Скинія ж Господня, яку зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалення знаходилися в той час на висоті в Гаваоні. 30Й не міг Давид піти туди, щоб шукати Бога, тому що був наляканий мечем ангела Господнього.

 

 

22 Глава

І сказав Давид: ось дім Господа Бога й ось жертовник для всепалення Ізраїля. 2І наказав Давид зібрати прибульців, які знаходилися в землі Ізраїльській, і поставив каменотесів, щоб обтесувати камені для побудови дому Божого. 3І багато заліза для цвяхів до дверей воріт і для зв’язок заготував Давид, і багато міді без ваги, 4і кедрових дерев без ліку, тому що сидоняни і тиряни доставили Давиду багато кедрових дерев. 5І сказав Давид: Соломон, син мій, молодий і слабосилий, а дім, який слід побудувати для Господа, повинен бути дуже величним, на славу і прикрасу перед усіма землями: отже, я буду заготовляти для нього. І заготував Давид до смерти своєї багато.

6І прикликав Соломона, сина свого, і заповів йому побудувати дім Господу Богу Ізраїлевому. 7І сказав Давид Соломону: сину мій! у мене було на серці побудувати дім в ім’я Господа, Бога мого, 8але було до мене слово Господнє, і сказано: “ти пролив багато крови і вів великі війни; ти не повинен будувати дому імені Моєму, тому що пролив багато крови на землю перед лицем Моїм. 9Ось, у тебе народиться син: він буде чоловіком мирним; Я дам йому спокій від усіх ворогів його навкруги: тому ім’я йому буде Соломон. І мир і спокій дам Ізраїлю у дні його. 10Він побудує дім імені Моєму, і він буде Мені сином, а Я йому отцем, і утверджу престіл царства його над Ізраїлем повік”. 11І нині, сину мій! нехай буде Господь з тобою, щоб ти мав благий успіх і побудував дім Господу Богу твоєму, як Він говорив про тебе. 12Нехай дасть тобі Господь сенс і розум, і поставить тебе над Ізраїлем; і дотримуйся закону Господа Бога твого. 13Тоді ти будеш мати благий успіх, якщо будеш намагатися виконувати устави і закони, які заповів Господь Мойсеєві для Ізраїля. Будь твердим і мужнім, не бійся і не сумуй. 14І ось, я за убогости моєї приготував для дому Господнього сто тисяч талантів золота і тисячу тисяч талантів срібла, а міді і залізу немає ваги, тому що їх безліч; і дерева і камені я також заготував, а ти ще додай до цього. 15У тебе багато робітників і каменотесів, різьбярів і теслярів, і всяких здібних до всякої справи; 16золоту, сріблу і міді та залізу немає ліку: почни і роби; Господь буде з тобою.

17І заповів Давид усім князям Ізраїлевим допомагати Соломону, синові його: 18чи не з вами Господь Бог наш, Який дав вам спокій з усіх боків? тому що Він віддав у руки мої жителів землі, і підкорилася земля перед Господом і перед народом Його. 19Отже, налаштуйте серце ваше і душу вашу на те, щоб шукати Господа Бога вашого. Встаньте і побудуйте святилище Господу Богу, щоб перенести ковчег завіту Господнього і священні сосуди у Божий дім, що споруджується імені Господньому.

 

23 Глава

Давид, постарівши і наситившись життям, поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона. 2І зібрав усіх князів ізраїльських і священиків і левитів, 3і перелічені були левити, від тридцяти років і вище, і було число їх, рахуючи поголовно, тридцять вісім тисяч чоловік. 4З них призначені для справи в домі Господньому двадцять чотири тисячі, писарів же і суддів шість тисяч, 5і чотири тисячі воротарів, і чотири тисячі, які прославляють Господа на музичних інструментах, які він зробив для прославляння.

6І розділив їх Давид на черги за синами Левія – Гирсоном, Каафою і Мерарі. 7Із гирсонян – Лаедан і Шимей. 8Сини Лаедана: перший Ієхиїл, Зефам та Іоїль, троє. 9Сини Шимея: Шеломиф, Хазиїл і Гаран, троє. Вони глави поколінь Лаеданових. 10Ще сини Шимея: Іахаф, Зиза, Ієуш і Берія. Це сини Шимея, четверо. 11Іахаф був головним, Зиза другим; Ієуш і Берія мали дітей мало, і тому вони були в одному рахунку з домом батька. 12Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон і Озиїл, четверо.

13Сини Амрама: Аарон і Мойсей. Аарон відділений був на присвяту до Святого Святих, він і сини його, навіки, щоб звершувати куріння перед лицем Господа, щоб служити Йому і благословляти ім’ям Його повіки. 14А Мойсей, чоловік Божий, і сини його приєднані до коліна Левіїного. 15Сини Мойсея: Гирсон і Єлиєзер. 16Сини Гирсона: перший був Шевуїл. 17Сини Єлиєзера були: перший Рехавія. І не було в Єлиєзера інших синів; у Рехавії ж було дуже багато синів. 18Сини Іцгара: перший Шеломиф. 19Сини Хеврона: перший Ієрія і другий Амарія, третій Іахазиїл і четвертий Ієкамам. 20Сини Озиїла: перший Миха і другий Ішшия. 21Сини Мерарині: Махлі і Муші. Сини Махлі: Єлеазар і Кис. 22І помер Єлеазар, і не було в нього синів, а тільки дочки; і взяли їх за себе сини Киса, брати їхні. 23Сини Муші: Махлі, Едер та Іремоф – троє. 24Ось сини Левіїні, за домами батьків їхніх, глави родин, за поіменним численням їх поголовно, які відправляли діла служіння в домі Господньому, від двадцяти років і вище. 25Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїлів, дав спокій народу Своєму й оселив його в Єрусалимі навіки, 26і левитам не треба носити скинію і всякі речі її для служіння в ній.

27Тому, за останніми повеліннями Давида, пораховані левити від двадцяти років і вище, 28щоб вони були при синах Ааронових, для служіння дому Господньому, у дворі й у прибудовах, для дотримання чистоти усього святилища і для виконання всякої служби при домі Божому, 29для спостереження за хлібами предкладення і пшеничним борошном для хлібного приношення, і прісними коржами, за печеним, смаженим і за всякою мірою і вагою, 30і щоб ставали щоранку складати подяку і славословити Господа, також і ввечері, 31і при усіх всепаленнях, що возносяться Господу в суботи, у новомісяччя й у свята за числом, як написано про них, – постійно перед лицем Господа, 32і щоб охороняли скинію одкровення і святилище і синів Ааронових, братів своїх, при службах дому Господньому.

 

24 Глава

І ось розподіл синів Ааронових: сини Аарона: Надав, Авиуд, Єлеазар та Іфамар. 2Надав і Авиуд померли раніше батька свого, синів же не було в них, і тому священствували Єлеазар та Іфамар. 3І розподілив їх Давид – Садока із синів Єлеазара, й Ахимелеха із синів Іфамара, за чергою на службу їх. 4І сталося, що між синами Єлеазара глав поколінь більше, ніж між синами Іфамара. І він розподілив їх так: із синів Єлеазара шістнадцять глав родин, а із синів Іфамара вісім. 5Розподіляв же їх за жеребами, тому що головними у святилищі і головними перед Богом були з синів Єлеазара і з синів Іфамара, 6і записував їх Шемаія, син Нафанаїла, писар з левитів, перед лицем царя і князів і перед священиком Садоком і Ахимелехом, сином Авиафара, і перед главами родин священичих і левитських: брали при киданні жереба одну родину з роду Єлеазарового, потім брали з роду Іфамарового. 7І випав перший жереб Ієгоїариву, другий Ієдаії, 8третій Хариму, четвертий Сеориму, 9п’ятий Малхію, шостий Миямину, 10сьомий Гаккоцу, восьмий Авиї, 11дев’ятий Ієшую, десятий Шеханії, 12одинадцятий Елиашиву, дванадцятий Іакиму, 13тринадцятий Хушаю, чотирнадцятий Ієшеваву, 14п’ятнадцятий Вилзі, шістнадцятий Імеру, 15сімнадцятий Хезиру, вісімнадцятий Гапицецу, 16дев’ятнадцятий Петахії, двадцятий Єзекиїлю, 17двадцять перший Іахину, двадцять другий Гамулу, 18двадцять третій Делаії, двадцять четвертий Маазії. 19Ось порядок їх при служінні їх, як їм приходити в дім Господній, за уставом їхнім через Аарона, батька їхнього, як заповів йому Господь Бог Ізраїлів.

20У інших синів Левія – розподіл: із синів Амрама: Шуваїл; із синів Шуваїла: Ієдія; 21від Рехавії: із синів Рехавії Ішшія був перший; 22від Іцгара: Шеломоф; із синів Шеломофа: Іахав; 23із синів Хеврона: перший Ієрія, другий Амарія, третій Іахазиїл, четвертий Ієкамам. 24Із синів Озиїла: Миха; із синів Михи: Шамир. 25Брат Михи Ішшія; із синів Ішшії: Захарія. 26Сини Мерарі: Махлі і Муші; з синів Іаазії: Бено. 27Із синів Мерарі в Іаазії: Бено і Шогам, і Заккур та Іврі. 28У Махлія – Єлеазар; у нього синів не було. 29У Киса: із синів Киса: Ієрахмиїл; 30сини Муші: Махлі, Едер та Ієримоф. Ось сини левитів за поколіннями їх. 31Кидали і вони жереб, на рівні з братами своїми, синами Аароновими, перед лицем царя Давида і Садока й Ахимелеха, і глав родин священичих і левитських: глава родини нарівні з меншим братом своїм.

 

 

25 Глава

І відокремив Давид і начальники війська на службу синів Асафа, Емана та Ідифуна, щоб вони провіщали на цитрах, псалтирях і кимвалах; і були відраховані вони на справу служіння свого: 2із синів Асафа: Заккур, Йосиф, Ієфанія й Ашарела сини Асафа, під керівництвом Асафа, який грав за настановою царя. 3Від Ідифуна сини Ідифуна: Гедалія, Цері, Ісая, Семей, Хашавія і Маттафія, шестеро, під керівництвом батька свого Ідифуна, який грав на цитрі у славу і хвалу Господа. 4Від Емана сини Емана: Буккія, Матфанія, Озиїл, Шевуїл та Ієримоф, Хананія, Ханані, Елиафа, Гиддалті, Ромамті-Езер, Іошбекаша, Маллофі, Гофир і Махазіоф. 5Усі ці сини Емана, прозорливця царського, за словами Божими, щоб піднімати славу його. І дав Бог Еману чотирнадцять синів і трьох дочок. 6Усі вони під керівництвом батька свого співали в домі Господньому з кимвалами, псалтирями і цитрами при служінні в домі Божому, за вказівкою царя, або Асафа, Ідифуна й Емана. 7І було число їх із братами їхніми, навчених співати перед Господом, усіх, що знають цю справу, двісті вісімдесят вісім.

8І кинули вони жереб про чергу служіння, малий нарівні з більшим, вчителі нарівні з учнями. 9І випав перший жереб Асару для Йосифа; другий Гедалії з братами його і синами його; їх було дванадцять; 10третій Заккуру із синами його і братами його; їх – дванадцять; 11четвертий Іцрію із синами його і братами його; їх – дванадцять; 12п’ятий Нефанії із синами його і братами його; їх – дванадцять; 13шостий Буккії із синами його і братами його; їх – дванадцять; 14сьомий Ієсареле із синами його і братами його; їх – дванадцять; 15восьмий Ісаї із синами його і братами його; їх – дванадцять; 16дев’ятий Матфанії із синами його і братами його; їх – дванадцять; 17десятий Шимею із синами його і братами його; їх – дванадцять; 18одинадцятий Азариїлу із синами його і братами його; їх – дванадцять; 19дванадцятий Хашавії із синами його і братами його; їх – дванадцять; 20тринадцятий Шуваїлу із синами його і братами його; їх – дванадцять; 21чотирнадцятий Маттафії із синами його і братами його; їх – дванадцять; 22п’ятнадцятий Ієримофу із синами його і братами його; їх – дванадцять; 23шістнадцятий Хананії із синами його і братами його; їх – дванадцять; 24сімнадцятий Іошбекаші із синами його і братами його; їх – дванадцять; 25вісімнадцятий Ханані із синами його і братами його; їх – дванадцять; 26дев’ятнадцятий Маллофію із синами його і братами його; їх – дванадцять; 27двадцятий Еліафе із синами його і братами його; їх – дванадцять; 28двадцять перший Гофиру із синами його і братами його; їх – дванадцять; 29двадцять другий Гиддалтію із синами його і братами його; їх – дванадцять; 30двадцять третій Махазіофу із синами його і братами його; їх – дванадцять; 31двадцять четвертий Ромамті-Езеру із синами його і братами його; їх – дванадцять.

 

 

26 Глава

Ось розподіл воротарів: з кореян: Мешелемія, син Корея, із синів Асафових. 2Сини Мешелемії: первісток Захарія, другий Ієдиаїл, третій Зевадія четвертий Іафниїл, 3п’ятий Елам, шостий Ієгоханан, сьомий Елиєгоенай. 4Сини Овед-Едома: первісток Шемаія, другий Ієгозавад, третій Іоах, четвертий Сахар, п’ятий Нафанаїл, 5шостий Аммиїл, сьомий Іссахар, восьмий Пеульфай, тому що Бог благословив його. 6У сина його Шемаії народилися також сини, начальники у своєму роді, тому що вони були люди сильні. 7Сини Шемаії: Офні, Рефаїл, Овед і Елзавад, брати його, люди сильні, Елія, Семахія [і Ієваком]. 8Усі вони із синів Овед-Едома; вони і сини їхні, і брати їхні були люди старанні і до служби здібні: їх було в Овед-Едома шістдесят два. 9У Мешелемії синів і братів, людей здібних, було вісімнадцять. 10У Хоси, із синів Мерариних, сини: Шимрі головний, – хоча він не був первістком, але батько його поставив його головним; 11другий Хелкія, третій Тевалія, четвертий Захарія; усіх синів і братів у Хоси було тринадцять. 12Ось розподіл воротарів за главами родин, здібних до служби разом із братами їхніми, для служіння в домі Господньому. 13І кинули вони жереби, як малий, так і великий, за своїми родинами, на кожні ворота. 14І випав жереб на схід Шелемії; і Захарії, синові його, розумному радникові, кинули жереб, і випав йому жереб на північ; 15Овед-Едому на південь, а синам його при коморах. 16Шупиму і Хосе на захід, біля воріт Шаллехет, де дорога піднімається і де сторожа навпроти сторожі. 17На схід по шість левитів, на північ по чотири, на південь по чотири, а при коморах по два. 18На захід біля притвору на дорозі по чотири, а біля самого притвору по два. 19Ось розподіл воротарів із синів Кореєвих і синів Мерариних.

20Левити ж, брати їхні, дивилися за скарбами дому Божого і за скарбницями посвячених речей. 21Сини Лаедана, сина Герсонового – від Лаедана, гл`ави родин від Лаедана герсонського: Ієхиїл. 22Сини Ієхиїла: Зефам та Іоїль, брат його, дивилися за скарбами дому Господнього, 23разом з нащадками Амрама, Іцгара, Хеврона, Озиїла. 24Шевуїл, син Гирсона, сина Мойсеєвого, був головним наглядачем за скарбницями. 25У брата його Єлиєзера син Рехавія, у нього син Ісая, у нього син Іорам, у нього син Зихрій, у нього син Шеломиф. 26Шеломиф і брати його дивилися за всіма скарбницями посвячених речей, які посвятив цар Давид і гл`ави родин і тисячоначальники, стоначальники і проводирі війська. 27Із завоювань і зі здобичі вони присвячували на підтримку дому Господнього. 28І все, що посвятив Самуїл пророк, і Саул, син Киса, й Авенир, син Нира, й Іоав, син Саруї, усе посвячене було на руках у Шеломифа і братів його.

29Із племені Іцгарового: Хенанія і сини його призначені на зовнішнє служіння в ізраїльтян, писарями і суддями. 30Із племені Хевронового: Хашавія і брати його, люди мужні, тисяча сімсот, мали нагляд над Ізраїлем по цей бік Йордану на захід, у всяких справах служіння Господнього й у службі царській. 31У племені Хевронового Ієрія був главою хевронян, у їхніх родах, у поколіннях. У сороковий рік царювання Давида вони перелічені, і знайдені між ними люди мужні в Іазері галаадському. 32І брати його, люди здібні, дві тисячі сімсот, були глави родин. Їх поставив цар Давид над коліном Рувимовим і Гадовим і половиною коліна Манассіїного, в усіх справах Божих і справах царя.

 

 

27 Глава

Ось сини Ізраїлеві за числом їх, глави родин, тисячоначальники і стоначальники й управителі, які за відділеннями служили цареві в усіх справах, приходячи і відходячи кожного місяця, в усі місяці року. У кожному відділенні було їх по двадцять чотири тисячі. 2Над першим відділенням, у першому місяці, начальствував Іашовам, син Завдиїла; у його відділенні було двадцять чотири тисячі; Звін був із синів Фареса, головний над усіма воєначальниками у перший місяць. 4Над відділенням другого місяця був Додай ахохиянин; у відділенні його був і князь Миклоф, і в його відділенні було двадцять чотири тисячі. 5Третій головний воєначальник, для третього місяця, Ванея, син Іодая, священика, і в його відділенні було двадцять чотири тисячі: 6цей Ванея – один із тридцяти хоробрих і начальник над ними, і в його відділенні знаходився Аммизавад, син його. 7Четвертий, для четвертого місяця, був Асаїл, брат Іоава, і після нього Завадія, син його, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 8П’ятий, для п’ятого місяця, князь Шамгуф ізрахитянин, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 9Шостий, для шостого місяця, Іра, син Іккеша, фекоянин, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 10Сьомий, для сьомого місяця, Хелец пелонитянин, із синів Єфремових, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 11Восьмий, для восьмого місяця, Совохай хушатянин, із племені Зари, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 12Дев’ятий, для дев’ятого місяця, Авиєзер анафофянин, із синів Веніамінових, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 13Десятий, для десятого місяця, Магарай нетофафянин, із племені Зари, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 14Одинадцятий, для одинадцятого місяця, Ванея пирафонянин, із синів Єфремових, і в його відділенні двадцять чотири тисячі. 15Дванадцятий, для дванадцятого місяця, Хелдай нетофафянин, з нащадків Гофониїла, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.

16А над колінами Ізраїлевими, – у рувимлян головним начальником був Єлиєзер, син Зихри; у Симеона – Сафатія, син Маахи; 17у Левія – Хашавія, син Кемуїла; в Аарона – Садок; 18в Іуди – Елиав, із братів Давида; у Іссахара – Омрі, син Михаїла; 19у Завулона–Ішмаія, син Овадії; у Неффалима – Ієримоф, син Азриїла; 20у синів Єфремових – Осія, син Азазії; у половини коліна Манассіїного – Іоїль, син Федаії; 21у половини коліна Манассії в Галааді – Іддо, син Захарії; у Веніаміна – Іаасиїл, син Авенира; 22у Дана – Азариїл, син Ієрохама. Ось вожді колін Ізраїлевих. 23Давид не робив переліку тих, які були від двадцяти років і нижче, тому що Господь сказав, що Він примножить Ізраїля, як зірки небесні. 24Іоав, син Саруї, почав робити перелік, але не скінчив. І був за це гнів Божий на Ізраїля, і не ввійшов той перелік у літопис царя Давида.

25Над скарбами царськими був Азмавеф, син Адиїлів, а над запасами в полі, у містах, і в селах, і у вежах – Іонафан, син Уззії; 26над тими, що займаються польовими роботами, землеробством – Езрій, син Хелува; 27над виноградниками – Шимей з Рами, а над запасами вина у виноградниках – Завдій із Шефама; 28над оливами і смоковницями в долині – Баал Ханаан гедеритянин, а над запасами деревинної олії – Іоас; 29над великою худобою, що паслася в Шароні, – Шитрай шаронянин, а над худобою в долинах – Шафат, син Адлая; 30над верблюдами – Овил ісмаїльтянин; над ослицями – Ієхдія меронифянин; 31над дрібною худобою – Іазиз агаритянин. Усі ці були начальниками над майном, що було в царя Давида.

32Іонафан, дядько Давидів, був радником, чоловік розумний і писар; Ієхиїл, син Хахмоніїв, був при синах царя; 33Ахитофел був радником царя; Хусій архитянин – другом царя; 34після ж Ахитофела Іодай, син Ванеї, та Авиафар, а Іоав був воєначальником у царя.

 

 

28 Глава

І зібрав Давид в Єрусалим усіх вождів ізраїльських, начальників колін і начальників відділень, які служили царю, і тисячоначальників, і стоначальників, і тих, що завідували усім майном і стадами царя і синів його з євнухами, воєначальників і всіх хоробрих мужів. 2І став Давид цар на ноги свої і сказав: послухайте мене, брати мої і народ мій! було в мене на серці побудувати дім спокою для ковчега завіту Господнього і для підніжжя ніг Бога нашого, і потрібне для будівлі я приготував. 3Але Бог сказав мені: не будуй дому імені Моєму, тому що ти людина войовнича і проливав кров. 4Однак же обрав Господь Бог Ізраїлів мене з усього дому батька мого, щоб бути мені царем над Ізраїлем вічно, тому що Іуду обрав Він князем, а в домі Іуди дім батька мого, а із синів батька мого мене благозволив поставити царем над усім Ізраїлем, 5з усіх же синів моїх, – тому що багато синів дав мені Господь, – Він обрав Соломона, сина мого, сидіти на престолі царства Господнього над Ізраїлем, 6і сказав мені: Соломон, син твій, побудує дім Мій і двори Мої, тому що Я обрав його Собі за сина, і Я буду йому Отцем; 7і зміцню царство його повіки, якщо він буде твердий у виконанні заповідей Моїх і уставів Моїх, як до цього дня. 8І тепер перед очима всього Ізраїля, зібрання Господнього, й у вуха Бога нашого говорю: дотримуйтесь і тримайтеся всіх заповідей Господа Бога вашого, щоб володіти вам цією доброю землею і залишити її після себе у спадщину дітям своїм навіки; 9і ти, Соломоне, сину мій, знай Бога батька твого і служи Йому від усього серця і від усієї душі, тому що Господь випробовує всі серця і знає всі рухи думок. Якщо будеш шукати Його, то знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди. 10Дивися ж, коли Господь обрав тебе побудувати дім для святилища, будь твердий і роби.

11І віддав Давид Соломону, синові своєму, креслення притвору і дому його, і комор його, і світлиць його, і внутрішніх покоїв його, і дому для ковчега, 12і креслення всього, що було в нього на душі, дворів дому Господнього і всіх кімнат навколо, скарбниць дому Божого і скарбниць речей посвячених, 13і священичих і левитських відділень, і всякого службового діла в домі Господньому, і всіх службових сосудів дому Господнього, 14золотих речей, із зазначенням ваги, всіх службових сосудів, усіх речей срібних, із зазначенням ваги, для всякого з сосудів службових. 15І дав золота для світильників і золотих лампад їх, із зазначенням ваги кожного зі світильників і лампад його, також світильників срібних, із зазначенням ваги кожного світильника і лампад його, зважаючи на службове призначення кожного світильника; 16і золота для столів предкладення хлібів, для кожного золотого стола, і срібла для столів срібних, 17і виделок, і чаш і кропильниць з чистого золота, і золотих блюд, з зазначенням ваги кожного блюда, і срібних блюд, із зазначенням ваги кожного блюда, 18і для жертовника куріння з литого золота із зазначенням ваги, і обладнання колісниці із золотими херувимами, що розпростирають крила і покривають ковчег завіту Господнього. 19Усе це написане від Господа, говорив Давид, як Він напоумив мене на всі діла будівництва.

20І сказав Давид синові своєму Соломону: будь твердим і мужнім, і приступай до справи, не бійся і не жахайся, тому що Господь Бог, Бог мій, з тобою; Він не відступить від тебе і не залишить тебе, доки не зробиш усієї справи, необхідної для дому Господнього. 21І ось відділення священиків і левитів, для всякої служби при домі Божому. І в тебе є для всякої справи старанні люди, майстерні для всякої роботи, і начальники і весь народ готові до всіх твоїх наказів.

 

 

29 Глава

І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, якого одного обрав Бог, молодий і слабосилий, а справа ця велика, тому що не для людини дім це, а для Господа Бога. 2Всіма силами я заготував для дому Бога мого золото для золотих речей і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і дерево для дерев’яних, камені онікса і камені вставні, камені красиві і різнобарвні, і всякі дорогі камені, і багато мармуру; 3і ще з любови моєї до дому Бога мого, є в мене скарб власний із золота і срібла, і його я віддаю для дому Бога мого, зверх усього, що приготував я для святого дому: 4три тисячі талантів золота, золота офирського, і сім тисяч талантів срібла чистого, для обкладання стін у домі, 5для кожної із золотих речей, і для кожної зі срібних, і для усякого виробу рук мистецьких. Чи не виявить ревність ще хто жертвувати сьогодні для Господа?

6І стали жертвувати начальники родин і начальники колін Ізраїлевих, і начальники тисяч і сотень, і начальники над маєтками царя. 7І дали на спорудження дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів. 8І у кого знайшлися коштовні камені, ті віддавали і їх у скарбницю дому Господнього, на руки Ієхиїлу герсонитянину. 9І радів народ ревності їх, тому що вони від усього серця жертвували Господу, також і цар Давид дуже радів.

10І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: благословенний Ти, Господи Боже Ізраїля, батька нашого, від віку і до віку! 11Твоя, Господи, велич, і могутність, і слава, і перемога і краса, й усе, що на небі і на землі, Твоє: Твоє, Господи, царство, і Ти вище за все, як Владика. 12І багатство і слава від лиця Твого, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність, і у владі Твоїй звеличувати і зміцнювати усе. 13І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе і хвалимо величне ім’я Твоє. 14Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї отримане ми віддали Тобі, 15тому що подорожні ми перед Тобою і прибульці, як і всі батьки наші, як тінь дні наші на землі, і немає нічого міцного. 16Господи Боже наш! уся ця безліч, що приготували ми для побудови дому Тобі, святому імені Твоєму, від руки Твоєї вона, й усе Твоє. 17Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щире серце: я від щирого серця мого пожертвував усе це, і нині бачу, що і народ Твій, який тут знаходиться, з радістю жертвує Тобі. 18Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! збережи це повік, це виявлення думок серця народу Твого, і направ серце їх до Тебе. 19Соломону ж, синові моєму, дай серце праведне, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх і уставів Твоїх, і виконати все це і побудувати дім, для якого я зробив приготування.

20І сказав Давид усьому зібранню: благословіть Господа Бога нашого. – І благословило все зібрання Господа Бога батьків своїх, і впало, і поклонилося Господу і царю. 21І принесли Господу жертви, і піднесли всепалення Господу, на другий після цього день: тисячу тельців, тисячу баранів, тисячу агнців з їх узливаннями, і багато жертв від усього Ізраїля. 22І їли і пили перед Господом у той день, з великою радістю; і в другий раз поставили царем Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на священика. 23І сів Соломон на престолі Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був благоуспішним, і весь Ізраїль підкорився йому. 24І всі начальники і сильні, також і всі сини царя Давида підкорилися Соломону цареві. 25І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і дарував йому славу царства, якої не мав раніше нього жоден цар в Ізраїлі.

26І Давид, син Ієссеїв, царював над усім Ізраїлем. 27Часу царюваня його над Ізраїлем було сорок років: у Хевроні царював він сім років, і в Єрусалимі царював тридцять три роки. 28І помер у добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і став царем Соломон, син його, замість нього.

29Діла царя Давида, перші й останні, описані в записах Самуїла провидця й у записах Нафана пророка й у записах Гада прозорливця, 30також і все царювання його, і мужність його, і події, які трапилися з ним і з Ізраїлем і з усіма земними царствами.