КНИГА ЛЕВИТ

1 Глава

І воззвав Господь до Мойсея і сказав йому зі скинії зібрання, говорячи: 2оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли хто з вас хоче принести жертву Господу, то, якщо з худоби, приносьте жертву вашу з худоби великої і дрібної. 3Якщо жертва його є всепаленням з великої худоби, нехай принесе її чоловічої статі, без вад; нехай приведе її до дверей скинії зібрання, щоб придбати йому благовоління перед Господом; 4і покладе руку свою на голову жертви всепалення – і придбає він благовоління, в очищення гріхів його; 5і заколе тельця перед Господом; сини ж Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кров’ю з усіх боків на жертовник, який при вході у скинію зібрання; 6і зніме шкуру з жертви всепалення і розсіче її на частини; 7сини ж Ааронові, священики, покладуть на жертовник вогонь і на вогні розкладуть дрова; 8і розкладуть сини Ааронові, священики, частини, голову і жир на дровах, що на вогні, на жертовнику; 9а нутрощі жертви і ноги її вимиє він водою, і спалить священик усе на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу. 10Якщо жертва всепалення його [Господу] з дрібної худоби, з овець, або з кіз, нехай принесе її чоловічої статі, без вад, [і нехай покладе руку на голову її,] 11і заколе її перед Господом на північній стороні жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків; 12і розсічуть її на частини, відокремивши голову її і жир її, і розкладе їх священик на дровах, які на вогні, на жертовнику, 13а нутрощі і ноги вимиє водою, і принесе священик усе і спалить на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу. 14Якщо ж із птахів приносить він Господу всепалення, нехай принесе жертву свою з горлиць, або з молодих голубів; 15священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров вицідить до стіни жертовника; 16зоб її з пір’ям її відніме і кине його поряд з жертовником на східну сторону, де попіл; 17і надламає її в крилах її, не відокремлюючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, які на вогні: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.

 

2 Глава

Якщо яка душа хоче принести Господу жертву приношення хлібного, нехай принесе пшеничного борошна, й увіллє на нього єлею, і покладе на нього ливану, 2і принесе його до синів Ааронових, священиків, і візьме повну жменю борошна з єлеєм і з усім ливаном, і спалить це священик у пам’ять на жертовнику; це жертва, пахощі, приємні Господу; 3а залишки від приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх. 4Якщо ж приносиш жертву приношення хлібного зі спеченого в печі, то принось пшеничні хліби прісні, змішані з єлеєм, і коржі прісні, помазані єлеєм. 5Якщо жертва твоя – приношення хлібне зі сковороди, то це повинно бути пшеничне борошно, змішане з єлеєм, прісне; 6розламай його на шматки й влий на нього єлею: це приношення хлібне [Господеві]. 7Якщо жертва твоя – приношення хлібне з горщика, то потрібно зробити це із пшеничного борошна з єлеєм, 8і принеси приношення, що з цього складено, Господу; представ це священику, а він принесе його до жертовника; 9і візьме священик із цієї жертви частину в пам’ять і спалить на жертовнику: це жертва, пахощі, приємні Господеві; 10а залишки приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх. 11Ніякого приношення хлібного, яке приносите Господу, не робіть квасного, тому що ні квасного, ні меду не повинні ви спалювати в жертву Господу; 12як приношення початків приносьте їх Господеві, а на жертовник не можна возносити їх у приємні пахощі. 13Всяке приношення твоє хлібне сол`и сіллю, і не залишай жертви твоєї без соли завіту Бога твого: при всякому приношенні твоєму принось [Господу Богу твоєму] сіль. 14Якщо приносиш Господу приношення хлібне з перших плодів, принось у дар від перших плодів твоїх з колосся, висушеного на вогні, розтовчені зерна, 15і влий на них єлею, і поклади на них ливану: це приношення хлібне; 16і спалить священик у пам’ять частину зерен і єлею з усім ливаном: це жертва Господу.

 

3 Глава

Якщо жертва його жертва мирна, і якщо він приносить з великої худоби, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе Господу її, що не має вад, 2і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її біля дверей скинії зібрання; сини ж Ааронові, священики, покроплять кров’ю на жертовник з усіх боків; 3і принесе він з мирної жертви в жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, 4і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це; 5і сини Ааронові спалять це на жертовнику разом із всепаленням, яке на дровах, на вогні: це жертва, пахощі, приємні Господу. 6А якщо з дрібної худоби приносить він мирну жертву Господу, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе її, що не має вад. 7Якщо з овець приносить він жертву свою, нехай представить її перед Господом, 8і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її перед скинією зібрання, і сини Ааронові покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків; 9і нехай принесе з мирної жертви у жертву Господу жир її, весь курдюк, відрізавши його по саму хребтову кістку, і жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, 10і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це; 11священик спалить це на жертовнику; це пожива вогню – жертва Господу. 12А якщо він приносить жертву з кіз, нехай представить її перед Господом, 13і покладе руку свою на голову її, і заколе її перед скинією зібрання, і покроплять сини Ааронові кров’ю її на жертовник з усіх боків; 14і принесе з неї в приношення, у жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, 15і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це 16і спалить їх священик на жертовнику: це пожива вогню – приємні пахощі [Господу]; весь жир Господу. 17Ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших; ніякого жиру і ніякої крови не їжте.

4 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: 2скажи синам Ізраїлевим: якщо яка душа згрішить помилково проти яких-небудь заповідей Господніх і зробить що-небудь, чого не треба робити; 3якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ, – то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби тельця, без вад, Господу в жертву за гріх, 4і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і покладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом; 5і візьме священик помазаний, [освячений довершеним освяченням,] крови тельця і внесе її в скинію зібрання, 6і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища; 7і покладе священик кров [тельця] перед Господом на роги жертовника запашного кадіння, що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жертовника всепалень, що біля входу скинії зібрання; 8і вийме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, 9і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками відокремить він це, 10як відокремлюється з тельця жертви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення; 11а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нутрощі його і нечистоту його, 12усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде. 13Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде діло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна, 14то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання; 15і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом і заколють тельця перед Господом; 16І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання, 17і вмочить священик перст свій у кров [тельця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища], 18і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Господнім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання; 19і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику; 20і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм; 21і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади. 22А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен, 23то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад, 24і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх; 25і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення; 26і весь жир його спалить на жертовнику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому. 27Якщо ж хто з народу землі згрішить помилково і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і винен буде, 28то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив, 29і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [козу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення; 30і візьме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника; 31і весь жир її відокремить, подібно як відокремлюється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очистить його священик, і прощено буде йому. 32А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад, 33і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення; 34і візьме священик перстом своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника; 35і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому.

5 Глава

Якщо хто згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або бачив, або знав, але не оголосив, то він понесе на собі гріх. 2Або якщо доторкнеться до чого-небудь нечистого, або до трупа звіра нечистого, або до трупа худоби нечистої, або до трупа гада нечистого, але не знав того, то він нечистий і винний. 3Або якщо доторкнеться до нечистоти людської, яка б то не була нечистота, від якої оскверняються, і він не знав того, але після довідається, то він винний. 4Або якщо хто безрозсудно устами своїми поклянеться зробити що-небудь зле або добре, яка б то не була справа, в якій люди безрозсудно клянуться, і він не знав того, але після довідався, то він винний в тому. 5Якщо він винний в чому-небудь із цього, і сповідається, у чому він згрішив, 6то нехай принесе Господу за гріх свій, яким він згрішив, жертву за провину з дрібної худоби, вівцю або козу, за гріх, і очистить його священик від гріха його. 7Якщо ж він не в змозі принести вівці, то в провину за гріх свій нехай принесе Господу двох горлиць або двох молодих голубів, одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення; 8нехай принесе їх до священика, і [священик] представить перше того із цих птахів, що за гріх, і надломить голову її від шиї її, але не відокремить; 9і покропить кров’ю цієї жертви за гріх стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це жертва за гріх; 10а іншу вживе у всепалення за встановленням; і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив, і прощено буде йому. 11Якщо ж він не в змозі принести двох горлиць або двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частину ефи пшеничного борошна в жертву за гріх; нехай не ллє на неї єлею, і ливану нехай не кладе на неї, тому що це жертва за гріх; 12і принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю в пам’ять і спалить на жертовнику в жертву Господу: це жертва за гріх; 13і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив в якому-небудь із цих випадків, і прощено буде йому; [залишок] же належить священикові, як приношення хлібне.14І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: 15якщо хто вчинить злочин і помилково згрішить проти посвяченого Господу, нехай за вину свою принесе Господу з отари овець барана без вад, за твоєю оцінкою, срібними сиклями по сиклю священному, у жертву за провину; 16за ту святиню, проти якої він згрішив, нехай віддасть і додасть до того п’яту частку, і віддасть це священикові, і священик очистить його бараном жертви за провину, і прощено буде йому. 17Якщо хто згрішить і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і з невідання зробиться винним і понесе на собі гріх, 18нехай принесе до священика в жертву за провину барана без вад, за оцінкою твоєю, і загладить священик провину його, в чому він переступив з невідання, і прощено буде йому. 19Це жертва за провину, якою він провинився перед Господом.

6 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: 2якщо хто згрішить і вчинить злочин перед Господом і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обмане ближнього свого, 3або знайде загублене і заперечуватиме це, і поклянеться неправдиво в чому-небудь, що люди роблять і тим грішать, – 4то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов; 5або якщо він у чомусь поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і докласти до того п’яту частку і віддати тому, кому належить, у день приношення жертви за провину; 6і за провину свою нехай принесе Господу до священика в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю; 7і очистить його священик перед Господом, і прощено буде йому, що він не зробив би, усе, в чому він став винним. 8І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 9заповідай Аарону і синам його: ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому [і не вгасає]; 10і нехай священик зодягнеться в лляний одяг свій, і одягне на тіло своє лляне нижнє убрання, і зніме попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника; 11і нехай зніме із себе одяг свій, і зодягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце; 12а вогонь на жертовнику нехай горить [і] не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви; 13вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає. 14Ось закон про приношення хлібне: [священики] сини Ааронові повинні приносити його перед Господом до жертовника; 15і нехай візьме [священик] жменею своєю з приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею і весь ливан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, у пам’ять перед Господом; 16а решту з нього нехай їдять Аарон і сини його; прісним слід їсти його на святому місці, у дворі скинії зібрання нехай їдять його; 17не слід пекти його квасним. Це даю Я їм у частку з жертв Моїх. Це велика святиня, подібно як жертва за гріх і жертва за провини. 18Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це вічна частка в роди ваші з жертв Господніх. Усе, що доторкається до них, освятиться. 19І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 20ось приношення від Аарона і синів його, яке принесуть вони Господу в день помазання його: десята частина ефи пшеничного борошна в жертву постійну, половина цього для ранку і половина для вечора; 21на сковороді в єлеї вона має бути приготована; просякнуту єлеєм принось її в шматках, як розломлюється на шматки приношення хлібне; принось її в приємні пахощі Господу; 22і священик, помазаний на місце його із синів його, повинен робити це: це вічний устав Господа. Уся вона повинна бути спалена; 23і всяке хлібне приношення від священика все нехай буде спалене, а не з’їдене. 24І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 25скажи Аарону і синам його: ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути заколена перед Господом на тому місці, де заколюється всепалення; це велика святиня; 26священик, який звершує жертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути з’їдена на святому місці, у дворі скинії зібрання; 27усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться; і якщо кров’ю її окропленим буде одяг, то забризкане омий на святому місці; 28глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити; якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою; 29вся чоловіча стать священичого роду може їсти її: це велика святиня [у Господа]; 30а всяка жертва за гріх, від якої кров вноситься в скинію зібрання для очищення у святилищі, не повинна бути з’їдена; її слід спалювати на вогні.

Ось закон про жертву за провину: це велика святиня; 2жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків; 3той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі, 4і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це; 5і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину. 6Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня. 7Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї. 8І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові; 9і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його; 10і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому. 11Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу: 12якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм; 13крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній; 14одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви; 15м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку. 16Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна, 17а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні; 18якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх; 19м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий; 20якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого; 21і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого. 22І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 23скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте. 24Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його; 25тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого; 26і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби; 27а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого. 28І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 29скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу; 30своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім; 31жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його; 32і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові: 33хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку; 34бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих. 35Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства, 36яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. – 37Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну, 38який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх.

7 Глава

Ось закон про жертву за провину: це велика святиня; 2жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків; 3той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі, 4і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це; 5і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину. 6Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня. 7Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї. 8І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові; 9і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його; 10і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому. 11Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу: 12якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм; 13крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній; 14одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви; 15м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку. 16Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна, 17а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні; 18якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх; 19м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий; 20якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого; 21і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого. 22І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 23скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте. 24Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його; 25тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого; 26і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби; 27а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого. 28І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 29скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу; 30своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім; 31жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його; 32і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові: 33хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку; 34бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих. 35Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства, 36яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. – 37Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну, 38який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх.

8 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2візьми Аарона і синів його з ним, і одежу і єлей помазання, і тельця для жертви за гріхи і двох баранів, і кошик опрісноків, Зі збери всю громаду при вході до скинії зібрання.4Мойсей зробив так, як повелів йому Господь, і зібралася громада при вході у скинію зібрання. 5І сказав Мойсей до громади: ось що повелів Господь зробити. 6І привів Мойсей Аарона і синів його й обмив їх водою; 7і поклав на нього хітон, і оперезав його поясом, і вдягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і оперезав його поясом ефода і прикріпив ним ефод на ньому, 8і поклав на нього наперсник, і на наперсник поклав урим і тумим, 9і поклав на голову його кидар, а на кидар з передньої сторони його поклав поліровану дощечку, діадему святині, як повелів Господь Мойсеєві. 10І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію й усе, що в ній, і освятив це; 11і покропив ним жертовник сім разів, і помазав жертовник й усе приладдя його й умивальник і підніжжя його, щоб освятити їх; 12і полив [Мойсей] єлей помазання на голову Аарона і помазав його, щоб освятити його. 13І привів Мойсей синів Ааронових, і вдяг їх у хітони, і оперезав їх поясом, і поклав на них кидари, як повелів Господь Мойсеєві. 14І привів [Мойсей] тельця для жертви за гріх, і Аарон та сини його поклали руки свої на голову тельця за гріх; 15і заколов його [Мойсей] і взяв крови, і перстом своїм поклав на роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовник, а решту крови вилив до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб зробити його чистим. 16І взяв [Мойсей] весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх, і спалив Мойсей на жертовнику; 17а тельця і шкуру його, і м’ясо його, і нечистоту його спалив на вогні поза станом, як повелів Господь Мойсеєві. 18І привів [Мойсей] барана для всепалення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана; 19і заколов його Мойсей і покропив кров’ю жертовник з усіх боків; 20і розсік барана на частини, і спалив Мойсей голову і частини і жир, 21а нутрощі і ноги обмив водою, і спалив Мойсей усього барана на жертовнику: це всепалення для приємних пахощів, це жертва Господу, як повелів Господь Мойсеєві. 22І привів [Мойсей] іншого барана, барана освячення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана; 23і заколов його Мойсей, і взяв крови його, і поклав на край правого вуха Ааронового і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його. 24І привів Мойсей синів Ааронових, і поклав крови на край правого вуха їх і на великий палець правої руки їх і на великий палець правої ноги їх, і покропив Мойсей кров’ю жертовник з усіх боків. 25І взяв [Мойсей] жир і курдюк і весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх і праве плече; 26і з кошика з опрісноками, що перед Господом, взяв один опріснок і один хліб з єлеєм і один корж, і поклав на жир і на праве плече; 27і поклав усе це на руки Аарону і на руки синам його, і приніс це, потрясаючи перед лицем Господнім; 28і взяв це Мойсей з рук їхніх і спалив на жертовнику з усепаленням: це жертва посвячення для приємних пахощів, це жертва Господу. 29І взяв Мойсей груди і приніс їх, потрясаючи перед лицем Господнім: це була частка Мойсеєва від барана посвячення, як повелів Господь Мойсеєві. 30І взяв Мойсей єлею помазання і крови, що на жертовнику, і покропив Аарона й одяг його, і синів його й одяг синів його з ним; і так освятив Аарона й одежу його, і синів його й одежу синів його з ним. 31І сказав Мойсей Аарону і синам його: зваріть м’ясо при вході у скинію зібрання і там їжте його з хлібом, що у кошику посвячення, як мені повелено і сказано: Аарон і сини його повинні їсти його; 32а залишки м’яса і хліба спаліть на вогні. 33Сім днів не відходьте від дверей скинії зібрання, доки не виповняться дні посвячення вашого, тому що сім днів повинно відбуватися посвячення ваше; 34як сьогодні було зроблено, так повелів Господь робити для очищення вас; 35при вході у скинію зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти, тому що так мені повелено [від Господа Бога]. 36І виконав Аарон і сини його все, що повелів Господь через Мойсея.

9 Глава

У восьмий день покликав Мойсей Аарона і синів його і старійшин Ізраїлевих 2і сказав Аарону: візьми собі з волів тельця в жертву за гріх і барана у всепалення, обох без вад, і представ перед лице Господнє; 3і синам Ізраїлевим скажи: візьміть козла в жертву за гріх, [і барана,] і тельця, і агнця, однолітніх, без вад, у всепалення, 4і вола й барана в жертву мирну, щоб звершити жертвоприношення перед лицем Господнім, і приношення хлібне, змішане з єлеєм, тому що сьогодні Господь явиться вам. 5І принесли те, що наказав Мойсей, перед скинію зібрання, і прийшла вся громада і стала перед лицем Господнім. 6І сказав Мойсей: ось що повелів Господь зробити, і явиться вам слава Господня. 7І сказав Мойсей Аарону: приступи до жертовника і зверши жертву твою за гріх і всепалення твоє, й очисти себе і народ, і зроби приношення від народу, й очисти їх, як повелів Господь. 8І приступив Аарон до жертовника і заколов тельця, який за нього, у жертву за гріх: 9сини Ааронові піднесли йому кров, і він омочив перст свій у крові і поклав на роги жертовника, а решту крови вилив до підніжжя жертовника, 10а жир і нирки і сальник на печінці від жертви за гріх спалив на жертовнику, як повелів Господь Мойсеєві; 11м’ясо ж і шкуру спалив на вогні поза станом. 12І заколов всепалення, і сини Ааронові піднесли йому кров; він покропив нею жертовник з усіх боків; 13і принесли йому всепалення у шматках і голову, і він спалив на жертовнику, 14а нутрощі і ноги вимив і спалив з усепаленням на жертовнику. 15І приніс приношення від народу, і взяв від народу козла за гріх, і заколов його, і приніс його в жертву за гріх, як і попереднього. 16І приніс всепалення і зробив його за уставом. 17І приніс приношення хлібне, і наповнив ним руки свої, і спалив на жертовнику зверх ранкового всепалення. 18І заколов вола й барана, які від народу, у жертву мирну; і сини Ааронові піднесли йому кров, і він покропив нею жертовник з усіх боків; 19піднесли і жир з вола, і з барана курдюк, і [жир], що покриває [нутрощі], нирки і сальник на печінці, 20і поклали жир на груди, і він спалив жир на жертовнику; 21груди ж і праве плече приніс Аарон, потрясаючи перед лицем Господнім, як повелів Мойсей. 22І підняв Аарон руки свої, звернувшись до народу, і благословив його, і зійшов, звершивши жертву за гріх, всепалення і жертву мирну. 23І ввійшли Мойсей і Аарон у скинію зібрання, і вийшли, і благословили народ. І явилася слава Господня всьому народові: 24і вийшов вогонь від Господа і спалив на жертовнику всепалення і жир; і бачив весь народ, і викликнув з радости, й упав на лице своє.

10 Глава

Надав і Авиуд, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь чужий, якого Він не велів їм; 2і вийшов вогонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед лицем Господнім. 3І сказав Мойсей Аарону: ось про що говорив Господь, коли сказав: у тих, хто наближається до Мене, освячусь і перед усім народом прославлюсь. Аарон мовчав. 4І покликав Мойсей Мисаїла й Елцафана, синів Узиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: підіть, винесіть братів ваших зі святилища за стан. 5І пішли і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей. 6Аарону ж і Єлеазару й Іфамару, синам його, Мойсей сказав: голів ваших не оголюйте й одягу вашого не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; але брати ваші, весь дім Ізраїлів, можуть плакати за спаленими, яких спалив Господь, 7і з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам, тому що на вас єлей помазання Господнього. І зробили за словом Мойсея. 8І сказав Господь Аарону, говорячи: 9вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите в скинію зібрання, [або приступаєте до жертовника,] щоб не померти. Це вічна постанова в роди ваші, 10щоб ви могли відрізняти священне від несвященного і нечисте від чистого, 11і навчати синів Ізраїлевих усіх уставів, про які говорив їм Господь через Мойсея. 12І сказав Мойсей Аарону та Єлеазару й Іфамару, які залишилися з синів його: візьміть приношення хлібне, що залишилося від жертв Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це велика святиня; 13і їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від жертв Господніх: так мені наказано [від Господа]; 14і груди потрясіння і плече підношення їжте на чистому місці, ти і сини твої і дочки твої з тобою, тому що це дано в частку тобі й у частку синам твоїм з мирних жертв синів Ізраїлевих; 15плече підношення і груди потрясання повинні вони приносити з жертвами жиру, потрясаючи перед лицем Господнім, і нехай буде це вічною часткою тобі і синам твоїм [і дочкам твоїм] з тобою, як повелів Господь [Мойсеєві]. 16І козла жертви за гріхи шукав Мойсей, і ось, він спалений. І розгнівався [Мойсей] на Єлеазара й Іфамара, які залишилися з синів Ааронових, і сказав: 17чому ви не їли жертви за гріх на святому місці? бо вона святиня велика, і вона дана вам, щоб знімати гріхи з громади й очищати їх перед Господом; 18ось, кров її не внесена всередину святилища, а ви повинні були їсти її на святому місці, як повелено мені. 19Аарон сказав Мойсеєві: ось, сьогодні принесли вони жертву свою за гріх і всепалення своє перед Господом, і це трапилось зі мною; якщо я сьогодні з’їм жертву за гріх, чи буде це вгодно Господу? 20І почув Мойсей і схвалив.

11 Глава

І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи їм: 2скажіть синам Ізраїлевим: ось тварини, що їх можна вам їсти з усієї худоби на землі: 3усяку худобу, у якої роздвоєні копита і на копитах глибокий розріз, і яка жує жуйку, їжте; 4тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і що мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас; 5і тушканчика, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас, 6і зайця, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас; 7і свині, тому що копита в неї роздвоєні і на копитах розріз глибокий, але вона не жує жуйки, нечиста вона для вас; 8м’яса їх не їжте і до трупів їх не доторкайтеся; нечисті вони для вас. 9З усіх тварин, які у воді, їжте цих: у яких є пір’я і луска у воді, чи у морях, або ріках, тих їжте; 10а всі ті, у яких немає пір’я і луски, чи у морях, або ріках, із усіх, що плавають у водах і з усього, що живе у водах, нечисте для вас; 11вони повинні бути нечистими для вас: м’яса їх не їжте і трупами їх гребуйте; 12усі тварини, в яких немає пір’я і луски у воді, нечисте для вас. 13Із птахів же цурайтеся цих [не слід їх їсти, нечисті вони]: орла, грифа і морського орла, 14шуліку і сокола з породою його, 15усякого ворона з породою його, 16страуса, сови, чайки і яструба з породою його, 17пугача, риболова й ібіса, 18лебедя, пелікана і сипа, 19чаплі, зуя з породою його, удода і нетопиря. 20Усі тварини, що плазують, крилаті, що ходять на чотирьох ногах, нечисті для нас; 21з усіх плазунів, крилатих, що ходять на чотирьох ногах, тих тільки їжте, у яких є гомілки вище ніг, щоб скакати ними по землі; 22цих їжте з них: сарану з її породою, солам з її породою, харгол з її породою і хагаб з її породою. 23Всяке інше, що плазує, крилате, у якого чотири ноги, нечисте для вас; 24від них ви будете нечисті: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора; 25і всякий, хто візьме труп їх, повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора. 26Усяка худоба, у якої копита раздвоєні, але немає глибокого розрізу, і яка не жує жуйки, нечиста для вас: усякий, хто доторкнеться до неї, буде нечистий [до вечора]. 27З усіх звірів чотириногих ті, які ходять на лапах, нечисті для вас: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора; 28хто візьме труп їх, той повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора: нечисті вони для вас. 29Ось що нечисте для вас з тварин, які плазують по землі: кріт, миша, ящірка з її породою, 30анака, хамелеон, летаа, хомет і тиншемет, – 31ці нечисті для вас з усіх плазунів: усякий, хто доторкнеться до них мертвих, нечистий буде до вечора. 32І все, на що впаде яке-небудь з них мертве, всяка дерев’яна посудина, або одяг, або шкіра, або мішок, і всяка річ, що вживається для справи, будуть нечисті: у воду треба покласти їх, і нечисті будуть до вечора, потім будуть чисті; 33якщо ж яке-небудь з них упаде в якусь глиняну посудину, то те, що знаходиться в ньому, буде нечисте, і саму [посудину] розбийте. 34Всяка їжа, яку їдять, на якій була вода з такої посудини, нечиста буде [для вас], і всяке питво, яке п’ють, у всякій такій посудині нечисте буде. 35Все, на що впаде що-небудь від трупа їхнього, нечисте буде: піч і вогнище слід розламати, вони нечисті; і вони повинні бути нечисті для вас; 36тільки джерело і колодязь, що містить воду, залишаються чистими; а хто доторкнеться до трупа їх, той нечистий. 37І якщо що-небудь від трупа їх упаде на яке-небудь насіння, яке сіють, то воно чисте; 38якщо ж тоді, коли вода налита на насіння, упаде на нього що-небудь від трупа їх, то воно нечисте для вас. 39І коли помре яка-небудь худоба, яка вживається вами в їжу, то той, хто доторкнеться до трупа її, нечистий буде до вечора; 40і той, хто буде їсти мертвечину її, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора; і той, хто понесе труп його, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора. 41Всяка тварина, що плазує по землі, нечиста для вас, не слід їсти її; 42всього, що плазує на череві, і всього, що ходить на чотирьох ногах, і багатоногих з тварин, що плазують по землі, не їжте, бо вони нечисті; 43не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує, і не робіть себе через них нечистими, щоб бути через них нечистими, 44бо Я – Господь Бог ваш: освячуйтеся і будьте святими, бо Я [Господь, Бог ваш] святий; і не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує по землі, 45тому що Я – Господь, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Отже, будьте святими, тому що Я святий. 46Ось закон про худобу, про птахів, про всіх тварин, що живуть у водах, і про всіх тварин, що плазують по землі, 47щоб відрізняти нечисте від чистого, і тварин, яких можна їсти, від тварин, яких їсти не можна.

12 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2скажи синам Ізраїлевим: якщо жінка зачне і народить немовля чоловічої статі, то вона нечиста буде сім днів; як у дні нечистоти від місячних її, вона буде нечиста; 3у восьмий же день обріжеться у нього крайня плоть його; 4і тридцять три дні повинна вона сидіти, очищаючись від крови своєї; ні до чого священного не повинна доторкатися і до святилища не повинна приходити, доки не виповняться дні очищення її. 5Якщо ж вона народить немовля жіночої статі, то під час очищення свого вона буде нечиста два тижні, і шістдесят шість днів повинна сидіти, очищаючись від крови своєї. 6Після закінчення днів очищення свого за сина або за дочку вона повинна принести однолітнього агнця у всепалення і молодого голуба або горлицю в жертву за гріх, до входу в скинію зібрання до священика; 7він принесе це перед Господом і очистить її, і вона буде чиста від течі крови її. Ось закон про тих, хто народжує дитину чоловічої або жіночої статі. 8Якщо ж вона не в змозі принести агнця, те нехай візьме двох горлиць або двох молодих голубів, одного у всепалення, а іншого в жертву за гріх, і очистить її священик, і вона буде чиста.

13 Глава

І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: 2коли в кого з’явиться на шкірі тіла його пухлина, або лишаї, або пляма, і на шкірі тіла його зробиться наче виразка прокази, то слід привести його до Аарона священика, або до одного із синів його, священиків; 3священик огляне виразку на шкірі тіла, і якщо волосся на виразці змінилося на біле, і виразка виявилася заглибленою у шкіру тіла його, то це виразка прокази; священик, оглянувши його, оголосить його нечистим. 4А якщо на шкірі тіла його пляма біла, але вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ній не змінилося на біле, то священик повинен замкнути того, хто має виразку, на сім днів; 5у сьомий день священик огляне його, і якщо виразка залишається у своєму вигляді і не поширюється виразка по шкірі, то священик повинен замкнути його на інші сім днів; 6у сьомий день знову священик огляне його, і якщо виразка менше помітна і не поширилася виразка по шкірі, то священик повинен оголосити його чистим: це лишаї, і нехай вимиє одежу свою, і буде чистим. 7Якщо ж лишаї стануть поширюватися по шкірі, після того як він з’являвся до священика для очищення, то він удруге повинен з’явитися до священика; 8священик, побачивши, що лишаї поширюються по шкірі, оголосить його нечистим: це проказа. 9Якщо буде на кому виразка прокази, то слід привести його до священика; 10священик огляне, і якщо пухлина на шкірі біла, і волосся змінилося на біле, і на пухлині живе м’ясо, 11то це застаріла проказа на шкірі тіла його; і священик оголосить його нечистим і ізолює його, бо він нечистий. 12Якщо ж проказа розцвіте на шкірі, і покриє проказа всю шкіру хворого від голови його до ніг, скільки можуть бачити очі священика, 13і побачить священик, що проказа покрила все тіло його, то він оголосить хворого чистим, тому що все перетворилося на біле: він чистий. 14Коли ж виявиться на ньому живе м’ясо, то він нечистий; 15священик, побачивши живе м’ясо, оголосить його нечистим; живе м’ясо нечисте: це проказа. 16Якщо ж живе м’ясо зміниться і перетвориться на біле, нехай він прийде до священика; 17священик огляне його, і якщо виразка перетвориться на біле, священик оголосить хворого чистим; він чистий. 18Якщо в кого на шкірі тіла був нарив і загоївся, 19і на місці нариву з’явилася біла пухлина, чи пляма біла або червонувата, то він повинен з’явитися до священика; 20священик огляне його, і якщо воно виявиться нижче шкіри, і волосся його змінилося на біле, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази, вона розцвіла на нариві; 21якщо ж священик побачить, що волосся на ній не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало примітна, то священик ізолює його на сім днів; 22якщо вона стане дуже поширюватися по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка; 23якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється, то це запалення нариву, і священик оголосить його чистим. 24Або якщо в кого на шкірі тіла буде опік, і на опіку, що загоївся, виявиться червонувата або біла пляма, 25і священик побачить, що волосся на плямі змінилося на біле, і вона виявиться заглибленою у шкіру, то це проказа, вона розцвіла на опіку; і священик оголосить його нечистим: це виразка прокази; 26якщо ж священик побачить, що волосся на плямі не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало помітна, то священик ізолює його на сім днів; 27у сьомий день священик огляне його, і якщо вона дуже поширюється по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази; 28якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється по шкірі, і притому мало примітна, те це пухлина від опіку; священик оголосить його чистим, бо це запалення від опіку. 29Якщо у чоловіка або у жінки буде виразка на голові або на бороді, 30і огляне священик виразку, і вона виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній жовтувате тонке, то священик оголосить їх нечистими: це паршивість, це проказа на голові або на бороді; 31якщо ж священик огляне виразку паршивости і вона не виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній не чорне, то священик того, хто має виразку паршивости, ізолює на сім днів; 32у сьомий день священик огляне виразку і, якщо паршивість не поширюється і немає на ній жовтуватого волосся, і паршивість не виявиться заглибленою в шкірі, 33то хворого слід обстригти, але паршивого місця не обстригати, і священик повинен паршивого вдруге ізолювати на сім днів; 34у сьомий день священик огляне паршивість, і якщо паршивість не поширюється на шкірі і не виявиться заглибленою в шкірі, то священик оголосить його чистим; нехай він вимиє одежу свою, і буде чистий. 35Якщо ж після очищення його буде дуже поширюватися паршивість по шкірі, 36і священик побачить, що паршивість поширюється по шкірі, то священик нехай не шукає жовтуватого волосся: він нечистий. 37Якщо ж паршивість залишається у своєму вигляді, і показується на ній волосся чорне, то паршивість минула, він чистий; священик оголосить його чистим. 38Якщо у чоловіка або у жінки на шкірі тіла їх будуть плями, плями білі, 39і священик побачить, що на шкірі тіла їх плями блідо-білі, то це лишай, що розцвів на шкірі: він чистий. 40Якщо в кого на голові вилізло волосся, то це плішивий: він чистий; 41а якщо на передній частині голови вилізло волосся, то це лисий: він чистий. 42Якщо ж на пліші або на лисині буде біла або червонувата пляма, то на пліші його або на лисині його розцвіла проказа; 43священик огляне його, і якщо побачить, що пухлина виразки біла або червонувата на пліші його або на лисині його, і на вигляд схожа на проказу шкіри тіла, 44то він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка. 45У прокаженого, на якому ця виразка, повинна бути розідрана одежа, і голова його повинна бути не покрита, і до вуст він повинен бути закритим і кричати: нечистий! нечистий! 46В усі дні, поки на ньому виразка, він повинен бути нечистим, нечистий він; він повинен жити окремо, поза станом житло його. 47Якщо виразка прокази буде на одязі, на одязі вовняному, або на одязі лляному, 48або на основі, або на утоці з льону або вовни, або на шкірі, або на якому-небудь виробі шкіряному, 49і пляма буде зеленкувата або червонувата на одязі, або на шкірі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, – то це виразка прокази: треба показати її священикові; 50священик огляне виразку і ізолює заражене виразкою на сім днів; 51у сьомий день огляне священик заражене, і якщо виразка поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або по шкірі, або по якому-небудь виробу, зробленому зі шкіри, то це проказа їдка, виразка нечиста; 52він повинен спалити одяг, або основу, або утік вовняний або лляний, або яку б то не було шкіряну річ, на якій буде виразка, бо це проказа їдка: слід спалити на вогні. 53Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або на якій би то не було шкіряній речі, 54то священик накаже вимити те, на чому виразка, і вдруге ізолює на сім днів; 55якщо після обмивання зараженої речі священик побачить, що виразка не змінила вигляду свого і не поширилася виразка, то вона нечиста, спали її на вогні; це виїдена ямка на лицьовій стороні або на вивороті; 56якщо ж священик побачить, що виразка після обмивання її зробилася менш примітною, то священик нехай відірве її від одежі, або від шкіри, або від основи, або від утоку. 57Якщо ж вона знову покажеться на одязі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, то це виразка, що розквітає: спали на вогні те, на чому виразка. 58Якщо ж одяг, або основу, або утік, або яку-небудь шкіряну річ вимиєш, і зійде з них виразка, то слід вимити їх удруге, і вони будуть чисті. 59Ось закон про виразку прокази на одязі вовняному або лляному, або на основі і на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, як оголосити її чистою або нечистою.

14 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2ось закон про прокаженого, коли потрібно його очистити: приведуть його до священика; 3священик вийде геть зі стану, і якщо священик побачить, що прокажений зцілився від хвороби прокаження, 4то священик накаже взяти для того, хто очищається, двох птахів живих чистих, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу, 5і накаже священик заколоти одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою; 6а сам він візьме живого птаха, кедрове дерево, червлену нитку та ісоп, і омочить їх і живого птаха у крові птаха, заколотого над живою водою, 7і покропить того, хто очищається від прокази, сім разів, і оголосить його чистим, і пустить живого птаха в поле. 8Той, хто очищається, омиє одежу свою, обстриже усе волосся своє, омиється водою, і буде чистий; потім увійде в стан і пробуде сім днів поза наметом своїм; 9у сьомий день поголить усе волосся своє, голову свою, бороду свою, брови очей своїх, усе волосся своє поголить, і вимиє одежу свою, і обмиє тіло своє водою, і буде чистий; 10у восьмий день візьме він двох баранів [однолітніх] без вад, і одну вівцю однолітню без вад, і три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і один лог єлею; 11священик, який очищає, поставить людину, що очищається, з ними перед Господом при вході у скинію зібрання; 12і візьме священик одного барана, і представить його в жертву за провину, і лог єлею, і принесе це, потрясаючи перед Господом; 13і заколе барана на тому місці, де заколюють жертву за гріх і всепалення, на місці святому, тому що ця жертва за провину, подібно до жертви за гріх, належить священикові: це велика святиня; 14і візьме священик крови жертви за провину, і покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його; 15і візьме священик з лога єлею і поллє на ліву свою долоню; 16й омочить священик правий перст свій у єлей, який на лівій долоні його, і покропить єлеєм з перста свого сім разів перед лицем Господа; 17єлей же, що залишився, який на долоні його, покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину; 18а решту єлею, який на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, і очистить його священик перед лицем Господа. 19І звершить священик жертву за гріх, і очистить того, хто очищається, від нечистоти його; після того заколе жертву всепалення; 20і покладе священик всепалення і приношення хлібне на жертовник; і очистить його священик, і він буде чистий. 21Якщо ж він бідний і не має достатку, то нехай візьме одного барана в жертву за провину для потрясання, щоб очистити себе, і одну десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і лог єлею, 22і двох горлиць або двох молодих голубів, що дістане рука його, одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення; 23і принесе їх у восьмий день очищення свого до священика до входу у скинію зібрання, перед лице Господа; 24священик візьме барана жертви за провину і лог єлею, і принесе це священик, потрясаючи перед Господом; 25і заколе барана в жертву за провину, і візьме священик крови жертви за провину, і покладе на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його; 26і наллє священик єлею на ліву свою долоню, 27і єлеєм, що на лівій долоні його, покропить священик правим перстом своїм сім разів перед лицем Господнім; 28і покладе священик єлей, що на долоні його, на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину; 29а решту єлею, що на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, щоб очистити його перед лицем Господа; 30і принесе одну з горлиць або одного з молодих голубів, що дістане рука того, хто очищається, 31з того, що дістане рука його, одного птаха в жертву за гріх, а іншого у всепалення, разом із приношенням хлібним; і очистить священик того, хто очищається, перед лицем Господа. 32Ось закон про прокаженого, який в час очищення свого не має достатку. 33І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: 34коли ввійдете в землю Ханаанську, яку Я даю вам у володіння, і Я наведу виразку прокази на доми в землі володіння вашого, 35тоді той, чий дім, повинен піти і сказати священикові: у мене в домі показалася ніби виразка. 36Священик накаже спорожнити дім, раніше ніж увійде священик оглядати виразку, щоб не зробилося нечистим усе, що в домі; після цього прийде священик оглядати дім. 37Якщо він, оглянувши виразку, побачить, що виразка на стінах дому складається з зеленкуватих або червонуватих ямок, які виявляться заглибленими у стіні, 38то священик вийде з дому до дверей дому і замкне дім на сім днів. 39У сьомий день знову прийде священик і, якщо побачить, що виразка поширилася по стінах дому, 40то священик накаже виламати камені, на яких виразка, і кинути їх поза містом на місце нечисте; 41а дім усередині нехай весь вишкребуть, і обмазку, яку вишкребуть, висиплять поза містом на місце нечисте; 42і візьмуть інші камені, і вставлять замість тих каменів, і візьмуть іншу глину, і обмажуть дім. 43Якщо виразка знову з’явиться і буде цвісти на домі після того, як виламали камені і обшкребли дім і обмазали, 44то священик прийде й огляне, і якщо виразка на домі поширилася, то це їдка проказа на домі, нечистий він; 45слід розламати цей дім, і камені його і дерево його і всю глину дому винести поза місто на місце нечисте; 46хто входить у дім за весь час, коли він замкнений, той нечистий до вечора; 47і хто спить у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора]; і хто їсть у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора]. 48Якщо ж священик прийде і побачить, що виразка на домі не поширилася після того, як обмазали дім, то священик оголосить дім чистим, бо виразка минула. 49І щоб очистити дім, візьме він два птахи, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу, 50і заколе одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою; 51і візьме кедрове дерево та ісоп, і червлену нитку і живого птаха, і омочить їх у крові птаха заколотого й у живій воді, і покропить дім сім разів; 52і очистить дім кров’ю птаха і живою водою, і живим птахом і кедровим деревом, і ісопом і червленою ниткою; 53і пустить живого птаха поза містом у поле й очистить дім, і буде чистий. 54Ось закон про всяку виразку прокази і про паршивість, 55і про проказу на одязі і на домі, і про пухлини, і про лишаї, і про плями, – 56щоб указати, коли це нечисте і коли чисте. Ось закон про проказу.

15 Глава

І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: 2оголосіть синам Ізраїлевим і скажіть їм: якщо у кого буде теча з тіла його, то від течі своєї він нечистий. 3І ось [закон] про нечистоту його від течі його: коли тече з тіла його теча його, і коли затримується в тілі його теча його, це нечистота його; 4усяка постіль, на якій ляже той, хто має течу, нечиста, і всяка річ, на яку сяде [той, хто має течу сімені], нечиста; 5і хто доторкнеться до постелі його, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистим буде до вечора; 6хто сяде на будь-яку річ, на якій сидів той, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора; 7і хто доторкнеться до тіла того, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора; 8якщо той, хто має течу, плюне на чистого, то цей повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; 9і всякий візок, в якому їхав той, хто має течу, нечистий [буде до вечора]; 10і всякий, хто доторкнеться до чого-небудь, що було під ним, нечистий буде до вечора; і хто понесе це, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; 11і всякий, до кого доторкнеться той, хто має течу, не омивши рук своїх водою, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; 12глиняну посудину, до якої доторкнеться той, хто має течу, слід розбити, а всяку дерев’яну посудину треба вимити водою [і буде чистою]. 13А коли той, хто має течу, звільниться від течі своєї, тоді повинен він відрахувати собі сім днів для очищення свого і вимити одежу свою, й омити тіло своє живою водою, і буде чистий; 14і у восьмий день візьме він собі двох горлиць або двох молодих голубів, і прийде перед лице Господнє до входу в скинію зібрання, і віддасть їх священикові; 15і принесе священик з цих птахів одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його священик перед Господом від течі його. 16Якщо в кого трапиться виливання сімені, то він повинен омити водою все тіло своє, і нечистий буде до вечора; 17і всякий одяг і всяка шкіра, на яку потрапить с`ім’я, повинні бути вимиті водою, і нечистими будуть до вечора; 18якщо чоловік ляже з жінкою і буде в нього виливання сімені, то вони повинні омитися водою, і нечисті будуть до вечора. 19Якщо жінка має течу крови, що тече з тіла її, то вона повинна сидіти сім днів під час очищення свого, і всякий, хто доторкнеться до неї, нечистий буде до вечора; 20і все, на чому вона ляже під час очищення свого, нечисте; і все, на чому сяде, нечисте; 21і всякий, хто доторкнеться до постелі її, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; 22і всякий, хто доторкнеться до якої-небудь речі, на якій вона сиділа, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; 23і якщо хто доторкнеться до чого-небудь на постелі або на тій речі, на якій вона сиділа, нечистий буде до вечора; 24якщо переспить з нею чоловік, то нечистота її буде на ньому; він нечистий буде сім днів, і всяка постіль, на якій він ляже, буде нечиста. 25Якщо в жінки тече кров багато днів не під час очищення її, або якщо вона має течу довше звичайного очищення її, то весь час витікання нечистоти її, подібно як упродовж очищення свого, вона нечиста; 26усяка постіль, на якій вона ляже в усі дні очищення свого, буде нечиста, подібно як постіль упродовж очищення її; і всяка річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечисте це під час очищення її; 27і всякий, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора. 28А коли вона звільниться від течі своєї, тоді повинна відрахувати собі сім днів, і потім буде чиста; 29у восьмий день візьме вона собі двох горлиць або двох молодих голубів і принесе їх до священика до входу у скинію зібрання; 30і принесе священик одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить її священик перед Господом від течі нечистоти її. 31Так охороняйте синів Ізраїлевих від нечистоти їх, щоб вони не померли в нечистоті своїй, оскверняючи оселю Мою, яка серед них: 32ось закон про того, хто має течу, і про того, у кого трапиться виливання сімені, що робить його нечистим, 33і про ту, що страждає очищенням своїм, і про тих, хто має витікання, чоловіка або жінку, і про чоловіка, який переспить з нечистою.

16 Глава

І говорив Господь Мойсеєві після смерти двох синів Ааронових, коли вони, приступивши [з чужим огнем] перед лице Господнє, померли, 2і сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону, братові твоєму, щоб він не в усякий час входив у святилище за завісу перед кришку [очистилище], що на ковчезі [одкровення], щоб йому не померти, бо над кришкою Я буду являтися у хмарі. 3Ось з чим повинен входити Аарон у святилище: з тельцем у жертву за гріх і з бараном у всепалення; 4священний лляний хітон повинен він надівати, нижній одяг лляний нехай буде на тілі його, і лляним поясом нехай підперезується, і лляний кидар одягає: це священні одежі; і нехай омиває він тіло своє водою і зодягає їх; 5і від громади синів Ізраїлевих нехай візьме [з отари кіз] двох козлів у жертву за гріх і одного барана у всепалення. 6І принесе Аарон тельця в жертву за гріх за себе й очистить себе і дім свій. 7І візьме двох козлів і поставить їх перед лицем Господнім при вході до скинії зібрання; 8і кине Аарон щодо обох козлів жереби: один жереб для Господа, а інший жереб для відпущення; 9і приведе Аарон козла, на якого випав жереб для Господа, і принесе його в жертву за гріх, 10а козла, на якого випав жереб для відпущення, поставить живого перед Господом, щоб звершити над ним очищення і відіслати його в пустелю для відпущення [і щоб він поніс на собі їхні беззаконня в землю непрохідну]. 11І приведе Аарон тельця в жертву за гріх за себе, і очистить себе і дім свій, і заколе тельця в жертву за гріх за себе; 12і візьме розпаленого вугілля повну кадильницю з жертовника, який перед лицем Господнім, і запашного дрібно стовченого куріння повну жменю, і внесе за завісу; 13і покладе куріння на вогонь перед лицем Господнім, і хмара куріння покриє кришку, що над ковчегом одкровення, щоб йому не померти; 14і візьме крови тельця і покропить перстом своїм кришку спереду і перед кришкою, сім разів покропить кров’ю з перста свого. 15І заколе козла в жертву за гріх за народ, і внесе кров його за завісу, і зробить з кров’ю його те саме, що робив із кров’ю тельця, і покропить нею кришку і перед кришкою, – 16і очистить святилище від нечистот синів Ізраїлевих і від злочинів їхніх, в усіх гріхах їхніх. Так повинен вчинити він і зі скинією зібрання, що знаходиться в них, серед нечистот їхніх. 17Жодна людина не повинна бути в скинії зібрання, коли входить він для очищення святилища, до самого виходу його. І так очистить він себе, дім свій і всю громаду Ізраїлеву. 18І вийде він до жертовника, який перед лицем Господнім, і очистить його, і візьме крови тельця і крови козла, і покладе на роги жертовника з усіх боків, 19і покропить його кров’ю з перста свого сім разів, і очистить його, і освятить його від нечистот синів Ізраїлевих. 20І звершивши очищення святилища, скинії зібрання і жертовника [і очистивши священиків], приведе він живого козла, 21і покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїлевих і всі злочини їхні і всі гріхи їхні, і покладе їх на голову козла, і відішле з призначеною людиною в пустелю: 22і понесе козел на собі всі беззаконня їхні у землю непрохідну, і пустить він козла в пустелю. 23І ввійде Аарон у скинію зібрання і зніме лляний одяг, який одягав, входячи у святилище, і залишить його там, 24і омиє тіло своє водою на святому місці, і зодягне одежу свою, і вийде і звершить всепалення за себе і всепалення за народ, і очистить себе, [дім свій] і народ [і священиків]; 25а жиром жертви за гріх покадить на жертовнику. 26І той, хто відводив козла для відпущення, повинен вимити одежу свою, омити тіло своє водою, і потім може ввійти у стан. 27А тельця за гріх і козла за гріх, кров яких внесена була для очищення святилища, нехай винесуть геть зі стану і спалять на вогні шкури їх і м’ясо їх і нечистоту їх; 28хто спалить їх, той повинен вимити одежу свою й омити тіло своє водою, і після того може ввійти у стан. 29І нехай буде це для вас вічною постановою: у сьомий місяць, в десятий [день] місяця смиряйте душі ваші і ніякої справи не робіть, ні тубілець, ні прибулець, що оселився між вами, 30тому що в цей день очищають вас, щоб зробити вас чистими від усіх гріхів ваших, щоб ви були чисті перед лицем Господнім; 31це субота спокою для вас, смиряйте душі ваші: це постанова вічна. 32Очищати ж повинен священик, який помазаний і який освячений, щоб священнодіяти йому замість батька свого: і зодягне він лляну одежу, одежу священну, 33і очистить Святе Святих і скинію зібрання, і жертовник очистить, і священиків і весь народ громади очистить. 34І нехай буде це для вас вічною постановою: очищати синів Ізраїлевих від усіх гріхів їхніх один раз на рік. І зробив він так, як повелів Господь Мойсеєві.

17 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: ось що повеліває Господь: 3якщо хто з дому Ізраїлевого [або з прибульців, що приєдналися до вас] заколе тельця або вівцю чи козу в стані, або якщо хто заколе поза станом 4і не приведе до входу скинії зібрання, [щоб принести у всепалення або в жертву за спасіння, угодну Господу, у приємні пахощі, і якщо хто заколе поза станом і до входу в скинію зібрання не принесе,] щоб представити в жертву Господу перед оселею Господньою, то людині тій буде поставлена кров: він пролив кров, і знищиться людина та з народу свого; 5це для того, щоб приводили сини Ізраїлеві жертви свої, які вони заколюють на полі, щоб приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання, до священика, і заколювали їх Господу в жертви мирні; 6і покропить священик кров’ю жертовник Господній при вході у скинію зібрання і спалить жир у приємні пахощі Господу, 7щоб вони надалі не приносили жертв своїм ідолам, за якими блудно ходять вони. Це нехай буде для них постановою вічною в роди їх. 8Ще скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, приносить всепалення або жертву 9і не приведе до входу у скинію зібрання, щоб принести її Господу, то знищиться людина та з народу свого. 10Якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, буде їсти яку-небудь кров, то зверну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і знищу її з народу її, 11тому що душа тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає; 12тому Я і сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крови, і прибулець, що живе між вами, не повинен їсти крови. 13Якщо хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між вами, на ловитві упіймає звіра або птаха, якого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею, 14тому що душа всякого тіла є кров його, вона душа його; тому Я сказав синам Ізраїлевим: не їжте крови ні з якого тіла, тому що душа всякого тіла є кров його: усякий, хто буде їсти її, знищиться. 15І всякий, хто буде їсти мертвечину або роздерте звіром, тубілець або прибулець, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора, а потім буде чистий; 16якщо ж не вимиє [одягу свого] і не обмиє тіла свого, то понесе на собі беззаконня своє.

18 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: Я Господь, Бог ваш. 3За ділами землі Єгипетської, у якій ви жили, не чиніть, і за ділами землі Ханаанської, у яку Я веду вас, не чиніть, і за встановленнями їх не ходіть: 4Мої закони виконуйте і Моїх постанов дотримуйтеся, чинячи за ними. Я Господь, Бог ваш. 5Додержуйтесь постанов Моїх і законів Моїх, виконуючи які людина буде живою. Я Господь [Бог ваш]. 6Ніхто ні до якої родички за плоттю не повинен аближатися з тим, щоб відкрити наготу. Я Господь. 7Наготи батька твого і наготи матері твоєї не відкривай: вона мати твоя, не відкривай наготи її. 8Наготи дружини батька твого не відкривай: це нагота батька твого. 9Наготи сестри твоєї, дочки батька твого або дочки матері твоєї, народженої в домі або поза домом, не відкривай наготи їх. 10Наготи дочки сина твого або дочки дочки твоєї, не відкривай наготи їх, тому що вони твоя нагота. 11Наготи дочки дружини батька твого, яка народилася від батька твого, вона сестра твоя [за батьком], не відкривай наготи її. 12Наготи сестри батька твого не відкривай, вона єдинокровна батькові твоєму. 13Наготи сестри матері твоєї не відкривай, бо вона єдинокровна матері твоїй. 14Наготи брата батька твого не відкривай і до дружини його не наближайся: вона тітка твоя. 15Наготи невістки твоєї не відкривай: вона дружина сина твого, не відкривай наготи її. 16Наготи дружини брата твого не відкривай, це нагота брата твого. 17Наготи дружини і дочки її не відкривай; дочки сина її і дочки дочки її не бери, щоб відкрити наготу їхню, вони єдинокровні її; це беззаконня. 18Не бери дружини разом із сестрою її, щоб зробити її суперницею, щоб відкрити наготу її при ній, за життя її. 19І до дружини під час очищення нечистот її не наближайся, щоб відкрити наготу її. 20І з дружиною ближнього твого не лягай, щоб вилити с`ім’я і осквернитися з нею. 21Із дітей твоїх не віддавай на служіння Молоху і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь. 22Не лягай з чоловіком як з жінкою: це мерзенність. 23І ні з якою худобою не лягай, щоб вилити [с`ім’я] і осквернитися від цього; і жінка не повинна ставати перед худобою для злучення з нею: це мерзенно. 24Не опоганюйте себе нічим цим, тому що всім цим опоганили себе народи, яких Я проганяю від вас: 25і опоганилася земля, і Я споглянув на беззаконня її, і звергла з себе земля тих, що жили на ній. 26А ви дотримуйтеся постанов Моїх і законів Моїх і не робіть усіх цих гидот, ні тубілець, ни прибулець, що живе між вами, 27тому що всі ці мерзоти робили люди цієї землі, що перед вами, і опоганилася земля; 28щоб і вас не звергла із себе земля, коли ви станете опоганювати її, як вона звергла народи, що були раніше вас; 29бо якщо хто буде робити усі ці мерзоти, то душі, які роблять це, знищені будуть з народу свого. 30Отже, дотримуйтеся повелінь Моїх, щоб не чинити за гидотними звичаями, за якими чинили раніше за вас, і щоб не опоганюватися ними. Я Господь, Бог ваш.

19 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2оголоси всій громаді синів Ізраїлевих і скажи їм: будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш. 3Бійтеся кожен матері своєї і батька свого і суботи Мої зберігайте. Я Господь, Бог ваш. 4Не звертайтеся до ідолів і богів відлитих не робіть собі. Я Господь, Бог ваш. 5Коли будете приносити Господу жертву мирну, то приносьте її, щоб придбати собі благовоління: 6у день жертвоприношення вашого і на другий день слід з’їсти її, а те, що залишилося до третього дня, треба спалити на вогні; 7якщо ж хто стане їсти її на третій день, це мерзенно, це не буде благоприємне; 8хто стане їсти її, той понесе на собі гріх, бо він осквернив святиню Господню, і знищиться душа та з народу свого. 9Коли будете жати жнива на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, і залишків від жнив твоїх не підбирай, 10і виноградника твого не оббирай дочиста, і ягід, що поп`адали у винограднику, не підбирай; залиш це бідному і прибульцеві. Я Господь, Бог ваш. 11Не крадіть, не говоріть неправди і не обманюйте одне одного. 12Не клянись ім’ям Моїм у неправді, і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь [Бог ваш]. 13Не кривди ближнього твого і не грабуй. Плата найманцеві не повинна залишатися в тебе до ранку. 14Не лихослов глухого і перед сліпим не клади нічого, щоб не спіткнувся він; бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш]. 15Не чиніть неправди на суді; не будь упереджений до жебрака і не догоджай лицю великого; за правдою суди ближнього твого. 16Не ходи пліткарем у народі твоєму і не повставай на життя ближнього твого. Я Господь [Бог ваш]. 17Не ворогуй на брата твого у серці твоєму; викрий ближнього твого, і не понесеш за нього гріха. 18Не мстися і не май злоби на синів народу твого, але люби ближнього твого, як самого себе. Я Господь [Бог ваш]. 19Уставів Моїх додержуйте; худоби твоєї не зводь з іншою породою; поля твого не засівай двома родами насіння; в одяг з різнорідних ниток, з вовни і льону, не одягайся. 20Якщо хто переспить з жінкою, а вона раба, заручена з чоловіком, але ще не викуплена, або свобода ще не дана їй, то слід покарати їх, але не смертю, тому що вона невільна: 21нехай приведе він Господу до входу в скинію зібрання жертву за провину, барана в жертву за провину свою; 22і очистить його священик бараном за провину перед Господом від гріха, яким він згрішив, і прощений буде йому гріх, яким він згрішив. 23Коли прийдете в землю, [яку Господь Бог дасть вам,] і посадите яке-небудь плодове дерево, то плоди його вважайте за необрізані: три роки слід вважати їх за необрізані, не слід їсти їх; 24а на четвертий рік усі плоди його повинні бути посвячені для свят Господніх; 25на п’ятий же рік ви можете їсти плоди його і збирати собі всі здобутки його. Я Господь, Бог ваш. 26Не їжте з кров’ю; не ворожіть і не гадайте. 27Не стрижіть голови вашої навкруги, і не псуй краю бороди твоєї. 28Заради померлого не робіть нарізів на тілі вашому і не наколюйте на собі письмен. Я Господь [Бог ваш]. 29Не оскверняй дочки твоєї, допускаючи її до блуду, щоб не блудодіяла земля і не наповнилася земля розпустою. 30Суботи Мої зберігайте і святилище Моє шануйте. Я Господь. 31Не звертайтеся до тих, хто викликає мертвих, і до чарівників не ходіть, і не доводьте себе до опоганення від них. Я Господь, Бог ваш. 32Перед лицем сивого вставай і шануй лице старця, і бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш]. 33Коли оселиться прибулець у землі вашій, не пригноблюйте його: 34прибулець, який оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що тубілець ваш; люби його, як себе; тому що і ви були прибульцями в землі Єгипетській. Я Господь, Бог ваш. 35Не чиніть неправди в суді, у мірі, у вазі й у вимірі: 36нехай будуть у вас терези правильні, гирі правильні, ефа правильна і гин правильний. Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської. 37Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх. Я Господь [Бог ваш].

20 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2скажи це синам Ізраїлевим: хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між ізраїльтянами, дасть дітей своїх Молоху, той нехай буде відданий на смерть: народ землі нехай поб’є його камінням; Зі Я зверну лице Моє на людину ту і знищу її з народу її за те, що вона дала дітей своїх Молохові, щоб осквернити святилище Моє і зганьбити святе ім’я Моє; 4і якщо народ землі не зверне очей своїх на людину ту, коли вона дасть дітей своїх Молохові, і не умертвить її, 5то Я зверну лице Моє на людину ту і на рід її і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить слідами її, щоб ходити блудно услід Молохові. 6І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її. 7Освячуйте себе і будьте святими, бо Я Господь, Бог ваш, [святий]. 8Дотримуйтеся постанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, що освячує вас. 9Хто буде лихословити батька свого або матір свою, той нехай буде відданий на смерть; батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому. 10Якщо хто буде перелюбствувати з жінкою одруженою, якщо хто буде перелюбствувати з дружиною ближнього свого, – нехай будуть віддані на смерть і перелюбник і перелюбниця. 11Хто ляже з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обоє вони нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них. 12Якщо хто ляже з невісткою своєю, то обоє вони нехай будуть віддані на смерть: мерзотність зробили вони, кров їхня на них. 13Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обоє вони зробили мерзотність: нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них. 14Якщо хто візьме собі дружину і матір її: це беззаконня; на вогні слід спалити його і їх, щоб не було беззаконня між вами. 15Хто змішається з худобою, того віддати на смерть, і худобу вбийте. 16Якщо жінка піде до якої-небудь худоби, щоб злучитися з нею, то убий жінку і худобу: нехай будуть вони віддані на смерть, кров їхня на них. 17Якщо хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це сором, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого; він відкрив наготу сестри своєї: гріх свій понесе він. 18Якщо хто ляже з дружиною під час хвороби кровоочищення і відкриє наготу її, то він відкрив течу її, і вона відкрила течу крови своєї: обоє вони нехай будуть знищені з народу свого. 19Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай, бо такий оголює плоть свою: гріх свій понесуть вони. 20Хто ляже з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого; гріх свій понесуть вони, бездітними помруть. 21Якщо хто візьме дружину брата свого: це огидно; він відкрив наготу брата свого, бездітними будуть вони. 22Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх, – і не звергне вас із себе земля, в яку Я веду вас жити. 23Не чиніть за звичаями народу, який Я проганяю від вас; тому що вони все це робили, і Я обурився на них, 24і сказав Я вам: ви володарюйте землею їхньою, і вам віддаю у спадщину землю, в якій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів. 25Відрізняйте худобу чисту від нечистої і птаха чистого від нечистого і не оскверняйте душ ваших худобою і птахами і всім, що плазує по землі, що визначив Я, як нечисте. 26Будьте переді Мною святі, бо Я святий Господь [Бог ваш], і Я відокремив вас від народів, щоб ви були Мої. 27Чоловік чи жінка, якщо будуть вони викликати мертвих або ворожити, нехай будуть віддані на смерть: камінням слід побити їх, кров їхня на них.

21 Глава

І сказав Господь Мойсеєві: оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: нехай не оскверняють себе дотиком до померлого з народу свого; 2тільки до близького родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і дочки своєї, до брата свого 3і до сестри своєї, дівчини, що живе при ньому і не була заміжня, можна йому доторкатися, не оскверняючи себе; 4і доторканням до кого б то не було в народі своєму не повинен він оскверняти себе, щоб не стати нечистим. 5Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму. 6Вони повинні бути святими Богові своєму і не повинні нечестити імені Бога свого, тому що вони приносять жертви Господу, хліб Богу своєму, і тому повинні бути святими. 7Вони не повинні брати за себе блудницю і знечещену, не повинні брати і жінку, вигнану чоловіком своїм, бо вони святі [Господу] Богу своєму. 8Свят`и його, бо він приносить хліб [Господу] Богу твоєму: нехай буде він у тебе святим, бо святий Я Господь, Який освячує вас. 9Якщо дочка священика осквернить себе блудодіянням, то вона нечестить батька свого; вогнем слід спалити її. 10Великий же священик з братів своїх, на голову якого полито єлей помазання, і який освячений, щоб облачатися у священні одежі, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї; 11і ні до якого померлого не повинен він приступати: навіть дотиком до померлого батька свого і матері своєї він не повинен оскверняти себе. 12І від святилища він не повинен відходити і нечестити святилище Бога свого, бо освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь. 13За дружину він повинен брати дівчину [з народу свого]; 14вдову, або вигнану, або знечещену, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину; 15він не повинен ганьбити сімені свого в народі своєму, бо Я Господь [Бог], що освячує його. 16І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 17скажи Аарону: ніхто з сімені твого в усі роди їх, у якого на тілі буде вада, не повинен приступати, щоб приносити хліб Богу своєму; 18ніхто, у кого на тілі є вада, не повинен приступати, ні сліпий, ні кульгавий, ні потворний, 19ні такий, у якого переламана нога або переламана рука, 20ні горбатий, ні із сухим органом, ні з більмом на оці, ні коростявий, ні паршивий, ні з пошкодженими ядрами; 21жоден чоловік з сімені Аарона священика, у якого на тілі є вада, не повинен приступати, щоб приносити жертви Господу; вада на ньому, тому не повинен він приступати, щоб приносити хліб Богу своєму; 22хліб Бога свого з великих святинь і зі святинь він може їсти; 23але до завіси не повинен він приходити і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому: не повинен він нечестити святилища Мого, бо Я Господь, що освячує їх. 24І оголосив це Мойсей Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим.

22 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святинями синів Ізраїлевих і не ганьбили святого імені Мого в тому, що вони посвячують Мені. Я Господь. 3Скажи їм: якщо хто з усіх нащадків ваших в роди ваші, маючи на собі нечистоту, приступить до святинь, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь [Бог ваш]. 4Хто із сімені Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, поки не очиститься; і хто доторкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або в кого трапиться вилив сімені, 5або хто доторкнеться до якого-небудь гада, від якого він стане нечистим, або до людини, від якої він стане нечистим якою б то не було нечистотою, – 6той, хто доторкнеться до цього, нечистий буде до вечора і не повинен їсти святинь, раніше ніж омиє тіло своє водою; 7але коли зайде сонце і він очиститься, тоді може він їсти святині, бо це його їжа. 8Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь. 9Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти в ньому, коли порушать це. Я Господь [Бог], що освячує їх. 10Ніхто сторонній не повинен їсти святині; хто оселився у священика і найманець не повинен їсти святині; 11якщо ж священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти її; також і домашні його можуть їсти хліб його. 12Якщо дочка священика вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святинь; 13коли ж дочка священика буде вдовою, або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не повинен їсти його. 14Хто помилково з’їсть що-небудь зі святині, той повинен віддати священику святиню і докласти до неї п’яту її частку. 15Священики самі не повинні ганьбити святині синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу, 16і не повинні накликати на себе провину в злочині, коли будуть їсти святині свої, бо Я Господь, що освячує їх. 17І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 18оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого, або із прибульців, [що оселилися] між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, або з ревности приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення, 19то, щоб цим придбати благовоління від Бога, жертва повинна бути без вад, чоловічої статі, з великої худоби, з овець і з кіз; 20ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте [Господу], бо це не придбає вам благовоління. 21І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю, або з ревности, [або у свята ваші,] з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб бути угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній; 22тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої, таких не приносьте Господу і в жертву не давайте їх на жертовник Господній; 23тельця й агнця з кінцівками, надмірно довгими або короткими, у жертву ревности принести можеш; а якщо за обітницею, то це не угодно буде Богу; 24тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього, 25і з рук іноземців не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, порок на них: не придбають вони вам благовоління. 26І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 27коли ародиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде благовгодне для приношення в жертву Господу; 28але ні корови, ні вівці не заколюйте в один день з породженням її. 29Якщо приносите Господу жертву подяки, то приносьте її так, щоб вона придбала вам благовоління; 30у той самий день слід з’їсти її, не залишайте від неї до ранку. Я Господь. 31І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь. 32Не ганьбіть святого імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас, 33Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я Господь.

23 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм про свята Господні, в які слід скликати священне зібрання. Ось свята Мої: 3шість днів можна робити справи, а в сьомий день субота спокою, священне зібрання; ніякої справи не робіть; це субота Господня у всіх оселях ваших. 4Ось свята Господні, священні зібрання, які ви повинні скликати у свій час: 5у перший місяць, у чотирнадцятий [день] місяця увечері Пасха Господня; 6і в п’ятнадцятий день того самого місяця свято опрісноків Господу; сім днів їжте опрісноки; 7у перший день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте; 8і протягом семи днів приносьте жертви Господу; у сьомий день також священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте. 9І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 10оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, і будете жати на ній жнива, то принесіть перший сніп жнив ваших до священика; 11він піднесе цей сніп перед Господом, щоб вам придбати благовоління; на другий день свята піднесе його священик; 12і в день возношення снопа принесіть у всепалення Господу агнця однолітнього, без вад, 13і з ним хлібного приношення дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у жертву Господу, у приємні пахощі, й узливання до неї чверть гина вина; 14ніякого нового хліба, ні сушених зерен, ні зерен сирих не їжте до того дня, в який принесете приношення Богу вашому: це вічна постанова в роди ваші у всіх оселях ваших. 15Відрахуйте собі від першого дня після свята, від того дня, у який приносите сніп потрясання, сім повних тижнів, 16до першого дня після сьомого тижня відрахуйте п’ятдесят днів, і тоді принесіть нове хлібне приношення Господу: 17від осель ваших приносьте два хліби возношення, які повинні складатися з двох десятих частин ефи пшеничного борошна і повинні бути спечені кислі, як перший плід Господу; 18разом із хлібами представте сім агнців без вад, однолітніх, і з великої худоби одного тельця і двох баранів [без вад]; нехай буде це у всепалення Господу, і хлібне приношення й узливання до них, у жертву, у приємні пахощі Господу. 19Приготуйте також з отари кіз одного козла в жертву за гріх і двох однолітніх агнців у жертву мирну [разом із хлібом першого плоду]; 20священик повинен принести це, потрясаючи перед Господом, разом з хлібами потрясіння першого плоду і з двома агнцями, і це буде святинею Господу; священикові, [який приносить, це належить]; 21і скликайте народ у цей день, священне зібрання нехай буде у вас, ніякої роботи не виконуйте: це постанова вічна у всіх оселях ваших у роди ваші. 22Коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, коли жнеш, і залишок від жаття твого не підбирай; бідному і прибульцеві залиш це. Я Господь, Бог ваш. 23І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 24скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший [день] місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання [нехай буде у вас]; 25ніякої роботи не виконуйте і приносьте жертву Господу. 26І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 27також у дев’ятий [день] сьомого місяця цього, день очищення, нехай буде у вас священне зібрання; смиряйте душі ваші і приносьте жертву Господу; 28ніякої справи не робіть у день цей, бо це день очищення, щоб очистити вас перед лицем Господа, Бога вашого; 29а всяка душа, що не смирить себе в цей день, знищиться з народу свого; 30і якщо яка душа буде робити яку-небудь справу в день цей, Я знищу ту душу з народу її; 31ніякої справи не робіть: ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших; 32це для вас субота спокою, і смиряйте душі ваші, з вечора дев’ятого [дня] місяця; від вечора до вечора [десятого дня місяця] святкуйте суботу вашу. 33І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 34скажи синам Ізраїлевим: з п’ятнадцятого дня того самого сьомого місяця свято кущів, сім днів Господу; 35у перший день священне зібрання, ніякої роботи не виконуйте; 36протягом семи днів приносьте жертву Господу; у восьмий день священне зібрання нехай буде у вас, і приносьте жертву Господу: це віддання свята, ніякої роботи не виконуйте. 37Ось свята Господні, в які слід скликати священне зібрання, щоб приносити у жертву Господу всепалення, хлібне приношення, заколені жертви й узливання, кожне у свій день, 38крім субот Господніх і крім дарів ваших, і крім всіх обітниць ваших і крім усього, що приноситься з ревности вашої, що видаєте Господу. 39А в п’ятнадцятий день сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, святкуйте свято Господнє сім днів: у перший день спокій і у восьмий день спокій; 40у перший день візьміть собі віття красивих дерев, віття пальмове і віття дерев широколистих і верб річкових, і веселіться перед Господом Богом вашим сім днів; 41і святкуйте це свято Господнє сім днів у році: це постанова вічна в роди ваші; у сьомий місяць святкуйте його; 42у кущах живіть сім днів; усякий тубілець ізраїльтянин повинен жити в кущах, 43щоб знали роди ваші, що в кущах оселив Я синів Ізраїлевих, коли вивів їх із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш. 44І оголосив Мойсей синам Ізраїлевим про свята Господні.

24 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник; 3ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші; 4на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди. 5І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи; 6і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом; 7і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу; 8у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний; 9вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна. 10І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином; 11хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового]; 12і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня. 13І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 14виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням; 15і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій; 16і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть. 17Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть. 18Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу. 19Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив: 20перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити. 21Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть. 22Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш. 23І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві.

25 Глава

І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи: 2оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню; 3шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх, 4а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй; 5що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі; 6і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе; 7і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу. 8І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років; 9і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій; 10і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я. 11П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози, 12бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його. 13В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє. 14Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного; 15за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі; 16якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі. 17Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш. 18Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі; 19і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній. 20Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші? 21Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки; 22і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе. 23Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене; 24по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі. 25Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його; 26якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп, 27то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє; 28якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє. 29Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна; 30якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього. 31А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять. 32А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати; 33а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих; 34і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх. 35Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою; 36не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою; 37срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку. 38Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом. 39Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської: 40він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе, 41а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх, 42тому що вони – Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів; 43не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого. 44А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас; 45також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю; 46можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю. 47Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця, 48то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його, 49або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться. 50І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього; 51і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений; 52якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп. 53Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх. 54Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним, 55тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.

26 Глава

Не робіть собі кумирів та ідолів, і стовпів не ставте у себе, і каменів з зображеннями не кладіть у землі вашій, щоб кланятися перед ними, бо Я Господь Бог ваш. 2Суботи Мої додержуйте і святилище Моє шануйте: Я Господь. 3Якщо ви будете чинити за уставами Моїми і заповіді Мої будете зберігати і виконувати їх, 4то Я дам вам дощі у свій час, і земля дасть плоди свої, і дерева польові дадуть плід свій; 5і молотьба хліба буде досягати у вас збирання винограду, збирання винограду буде досягати посіву, і будете їсти хліб свій досита, і будете жити на землі [вашій] безпечно; 6пошлю мир на землю [вашу], ляжете, і ніхто вас не потурбує, прожену лютих звірів із землі [вашої], і меч не пройде по землі вашій; 7і будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча; 8п’ятеро вас проженуть сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча; 9зглянусь на вас [і благословлю вас], і плідними зроблю вас, і розмножу вас, і буду твердим у завіті Моїм з вами; 10і будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового; 11і поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами; 12і буду ходити серед вас і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом. 13Я Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб ви не були там рабами, і знищив кайдани ярма вашого, і повів вас з піднятою головою. 14Якщо ж не послухаєте Мене і не будете виконувати всіх заповідей цих, 15і якщо знехтуєте Мої постанови, і якщо душа ваша зневажить Мої закони, так що ви не будете виконувати всіх заповідей Моїх, порушивший завіт Мій, – 16то і Я зроблю з вами це: пошлю на вас жах, чахлість і гарячку, від яких стомляться очі і змучиться душа, і будете сіяти насіння ваше марно, і вороги ваші з’їдять його; 17відверну лице Моє від вас, і впадете перед ворогами вашими, і будуть панувати над вами вороги ваші, і побіжите, коли ніхто не буде гнатися за вами. 18Якщо і після всього цього не послухаєте Мене, то Я всемеро збільшу покарання за гріхи ваші, 19і зломлю горду завзятість вашу, і небо ваше зроблю, як залізо, і землю вашу, як мідь; 20і марно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть плодів своїх, і дерева землі [вашої] не дадуть плодів своїх. 21Якщо ж [після цього] підете проти Мене і не захочете слухати Мене, то Я додам вам ударів усемеро за гріхи ваші: 22пошлю на вас звірів польових, які позбавлять вас дітей, знищать худобу вашу і вас зменшать, так що опустіють дороги ваші. 23Якщо і після цього не виправитесь і підете проти Мене, 24то і Я [в люті] піду проти вас і уражу вас усемеро за гріхи ваші, 25і наведу на вас мстивий меч у помсту за завіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і віддані будете в руки ворога; 26хліб, що підкріплює людину, винищу у вас; десять жінок будуть пекти хліб ваш в одній печі і будуть віддавати хліб ваш на вагу; ви будете їсти і не будете ситі. 27Якщо ж і після цього не послухаєте Мене і підете проти Мене, 28то і Я в гніві піду проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші, 29і будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти; 30розорю висоти ваші і зруйную стовпи ваші, і вивергну трупи ваші на уламки ідолів ваших, і гребуватиме душа Моя вами; 31міста ваші зроблю пустелею, і спустошу святилища ваші, і не буду чути приємних пахощів [жертв] ваших; 32спустошу землю [вашу], так що здивуються щодо неї вороги ваші, що оселилися на ній; 33а вас розсію між народами й вийму вслід вам меч, і буде земля ваша порожня і міста ваші зруйновані. 34Тоді задовольнить себе земля за суботи свої в усі дні запустіння [свого]; коли ви будете в землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля і задовольнить себе за суботи свої; 35в усі дні запустіння [свого] буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній. 36Хто залишиться з вас, пошлю в серця їхні полохливість на землі ворогів їхніх, і шелест листка від вітру пожене їх, і побіжать, як від меча, і впадуть, коли ніхто їх не переслідує, 37і спіткнуться один на одного, як від меча, між тим як ніхто не переслідує, і не буде у вас сили протистояти ворогам вашим; 38і загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших; 39а хто залишиться з вас, вичахнуть за свої беззаконня в землях ворогів ваших і за беззаконня батьків своїх вичахнуть; 40тоді зізнаються вони у беззаконні своїм, і в беззаконні батьків своїх, як вони чинили злочини проти Мене і йшли проти Мене, 41за що і Я [у гніві] йшов проти них і ввів їх у землю ворогів їхніх; тоді скориться необрізане серце їх, і тоді потерплять вони за беззаконня свої. 42І Я згадаю завіт Мій з Яковом і завіт Мій з Ісааком, і завіт Мій з Авраамом згадаю, і землю згадаю; 43тоді, коли земля залишена буде ними і буде задовольняти себе за суботи свої, спустівши від них, і вони будуть терпіти за своє беззаконня, за те, що нехтували закони Мої і душа їх гребувала постановами Моїми, 44і тоді, коли вони будуть у землі ворогів їхніх, – Я не знехтую ними і не погребую ними до того, щоб знищити їх, щоб зруйнувати завіт Мій з ними, бо Я Господь, Бог їх; 45згадаю для них завіт із предками, яких вивів Я з землі Єгипетської перед очима народів, щоб бути їхнім Богом. Я Господь. 46Ось постанови і повеління і закони, які постановив Господь між Собою і між синами Ізраїлевими на горі Синаї, через Мойсея.

27 Глава

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю, 3то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним; 4якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів; 5від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці – десять сиклів; 6а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла; 7від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повинна бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці – десять сиклів. 8Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик. 9Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Господу, повинно бути святим: 10не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею. 11Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові, 12і священик оцінить її, добра вона чи недобра, і як оцінить священик, так і повинно бути; 13якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї. 14Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться; 15якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину срібла оцінки твоєї, і тоді буде його. 16Якщо поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя повинна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів срібла; 17якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, – повинно відбутися за оцінкою твоєю; 18якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї; 19якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним; 20якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити: 21поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння. 22А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння, 23то священик повинен розрахувати йому міру оцінки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню; 24поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі. 25Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі. 26Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, – Господні вони. 27Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю. 28Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, – чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, – не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня; 29усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть. 30І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня; 31якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину. 32І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу; 33не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене. 34Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.