Для чого читати ПСАЛТИР

ВИДАНО З БЛАГОСЛОВЕННЯ СВЯТIЙШОГО ПАТРIАРХА КИЇВСЬКОГО I ВСIЄЇ РУСИ–УКРАЇНИ ФIЛАРЕТА

Чому Псалтир є незамiнною книгою в усiх наших потребах

«Жодна книга не прославляє Бога таким чином, як Псалтир; тому вiн особливо корисний для душi, бо в ньому Бога славлять разом з ангелами, i величають, i оспiвують величним спiвом, i ангелiв наслiдують… За допомогою Псалтиря ти можеш ублагати Бога i за самого себе…

Жодного дня не проводь без спiвання (читання) псалмiв. А коли з якоїсь причини залишиш, то там, де вiдклав, з того мiсця знову почни i не переставай, забувши про лiнощi…

Бо все, браття, тимчасове у свiтi цьому, обертається, немов у колi. Сьогоднi сонце, а завтра — пiтьма, i дощ, i снiг. Сьогоднi бенкети i шлюби, а завтра — плач i нарiкання. Але коли сам будеш дбати про спасiння душi твоєї, тодi станеш щирим у словах твоїх, навчишся заповiдей Божих, i Вiн вiдкриє очi твої, щоб зрозумiв ти чудеса вiд закону Божого…

Краще сонцю спинитися у своєму русi, анiж залишити Псалтир, бо дуже корисно повчатися з псалмiв i старанно та ревно їх читати. Бо всi книги нам кориснi i завдають печаль бiсам, але не такою мiрою, як Псалтир, тому що це — наш порадник»

/свт. Василiй Великий, 330–379/.

«Спiвання псалмiв прикрашає душi, закликає ангелiв на помiч, вiдганяє демонiв, розсiює темряву, вселяє святiсть. Для грiшної людини це змiцнення розуму: воно загладжує грiхи; подiбне до милостинь святим. Воно змiцнює вiру, надiю, любов… Бога являє, похотi тiлеснi гасить i гнiв угамовує… будь-який грiх вiдганяє… людину просвiчує, розум вiдкриває, усяке зло вбиває… Хто носить у пам’ятi й любить псалми, той… не вiдпаде нiколи i нi в чому, i не буде марним благання його, але й наостанок перед Богом зрадiє»

/блаж. Августин, 354–430/.

«Псалми просвiчують, насичують, втiшають i змiцнюють душi вiрних; проганяють невидимих ворогiв, зцiлюють пристрастi душевнi, навчають любити Бога й виконувати Його заповiдi, молитися за всiх i постiйно пiдноситися до Бога; i — насолода вiд них, користь їх для душi благочестивої безмежна»

/св. прав. Iоан Кронштадтський, 1829–1908/.

«Псалтир —  це найкраще керiвництво до молитви, i в молитвi та прославленнi Бога пiдносить дух наш до найвищого ступеня. Тому цю книгу безперестанно вживають у церковному богослужiннi. Псалтир — це настiльна книга всiх побожних християн. Вони щодня прочитують по однiй або й бiльше кафизм»

/митрополит Михаїл (Хороший), 1885–1977/.

Читання Псалтиря — це могутня молитва за зцiлення хворих, у тяжких обставинах життя, у випробуваннi. Для цього треба придбати Псалтир, розподiлений на 20 кафизм (частин) з тропарями й молитвами мiж ними — саме таким Псалтирем з давнiх давен молилися святi.

Псалтир розраджує у скорботi, незбагненно заспокоює душу, коли ми збуренi та стурбованi. Псалтирем моляться за Батькiвщину, за спасiння свого народу, своєї родини, окремої людини чи всiх людей, зважаючи на те, яку потребу ми вiдчуваємо першочерговою.

Над померлим з найдавнiших часiв Церква встановила читати Псалтир з початку до кiнця, змiнюючи один одного, i день i нiч, поки тiло небiжчика не вiддадуть землi; але й потiм не слiд кидати читання Псалтиря за спокiй душi новопреставленого, особливо у 3-й, 9-й та 40-й день. Псалтир допомагає душi спочилого, а також нам самим знайти спокiй, розраду i силу. «Не без причини i не без мети Церква з давнього часу встановила читання над померлим Псалтиря, а не якоїсь iншої книги Святого Писання. Псалтир… дає багато втiхи для наших скорботних сердець. Ця книга така, що кожен, хто молиться i читає її, може промовляти слова її, як свої власнi» /священик Василь Клим’юк/.

За спокiй душ спочилих читають окремо 118 псалом (17-ту кафизму, яку названо поминальною). Велику силу має така молитва, особливо, коли ми додаємо пiсля кожного вiрша: «Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї,
рабiв Твоїх) (iм’я)», з поклоном.

У випадках, коли ближнi потребують особливої допомоги, за них також читають 17-ту кафизму, додаючи пiсля кожного вiрша молитву:
«Спаси, Господи, раба Твого (iм’я) Твоєю благодаттю» — до першої «Слави…»;
«Помилуй, Господи, раба Твого (iм’я) Твоєю благодаттю» — до другої «Слави…»;
«Охорони, Господи, раба Твого (iм’я) Твоєю благодаттю» — до третьої «Слави…».

Святi радили читати й окремi псалми як молитви у певних життєвих потребах

Прп. Амвросiй Оптинський, 1812–1891:

  • Вiд смутку, зневiри — 101, 36, 90 псалми.

  • Коли зазнаємо несправедливостi вiд людей, пiдступiв, злоби — 3, 53, 58, 142 псалми.

  • Якомога частiше читати псалми 90, 39, 69.

Схиiгумен Сава (Остапенко), 1898–1980:

  • У журбi й тузi сердечнiй читати 23, 27 псалми та Євангелiє вiд Луки, гл. 15.

  • Якщо погано йдуть справи — Пс. 37; Євангелiє вiд Iоана, гл. 15.

  • Якщо в бiдi i втрачаєш мужнiсть — Пс. 126; Євангелiє вiд Iоана, гл. 14.

  • Якщо потрiбно змiцнення в упованнi на Бога — Пс. 26.

Старець Арсенiй Каппадокiйський, ?1924, молився Псалтирем за весь свiт. Його маленьке селище, звiдусiль оточене турками-магометанами, не знало, що таке лiкарi, суддi, вчителi й охоронцi — в усiх потребах людям допомагав святий Арсенiй; чудо селяни сприймали, як належне. Про незлiченнi чудеса, що творив святий старець гарячою молитвою за кожну душу — чи православного, чи iновiрця — зараз знає вже увесь свiт. Святий i пiсля смертi не перестає вимолювати у Господа потрiбне людям. Ми наводимо неповний перелiк його «псалтиря–требника»:

  • Вiд смутку й зневiри — 4, 69, 70; у скорботi — 56, 97.

  • На змiцнення духовно немiчних — 88.

  • Вiд слабодухостi й маловiрства — 138.

  • Вiд розпачу в бiдностi — 80, 112.

  • Ображеним (зцiлення вiд образливостi) — 56, 69.

  • На зцiлення вiд страшної звички брехати, лукавити — 115.

  • На зцiлення вiд забобонностi — 121.

  • Вiд бiса — 13 (читати тричi три днi поспiль), 90, 96.

  • На змiцнення у православнiй вiрi — 105.

  • На духовне зростання й напоумлення — 91.

  • Коли страждаємо вiд спокус i втрачаємо в душi мир — 24.

  • У пошуках роботи — 38; змiцнення немiчних у роботi — 88.

  • За примирення начальника й пiдлеглого — 46.

  • Якщо невзаємне кохання — 41.

  • За мир у родинi мiж рiдними — 35, 65, 116, 126, 127; за згоду в подружжi — 10, 94; мiж батьками i дiтьми — 76.

  • За непокiрних дiтей — 22; за пошану до старших — 109.

  • За втихомирення жорстокого глави родини — 139.

  • За припинення ворожнечi — 35, 39, 46.

  • За гнiвливого — 136.

  • За навернення бунтiвникiв i наклепникiв, що сiють ворожнечу — 93, 108; припинення заколоту — 143.

  • Навернення заблуканих, безбожних — 49, злодiїв — 14, 72.

  • Щоб просвiтив Господь правителiв розумiти потреби народу — 137; за пом’якшення сердець жорстоких можновладцiв — 51; помякшення сердець злочинцiв — 72.

  • За мир у країнi, у свiтi — 131, 132.

  • На захист воїнiв, що йдуть на вiйну — 111.

  • На захист у плаваннi — 92; у небезпечному трудi — 48.

  • На захист тим, хто потерпає вiд жорстоких людей; вiд злих намiрiв — 33, 34, 74, 87; коли самотнi страждають вiд ближнiх i впадають у вiдчай — 70.

  • Якщо недобрi люди перешкоджають одружитися — 45.

  • У разi тяжких несправедливих звинувачень — 16 (читати тричi три днi поспiль), 32, 54, 59.

  • За визволення несправедливо засудженого — 32.

  • На захист вiд бандитiв, грабiжникiв, ворожого вiйська — 47 (читати 40 днiв поспiль), 14, 73, 78, 117.

  • Вiд душогубiв — 82, вiд ворогiв — 107.

  • На захист вiд усякої напасти — 133, у небезпецi — 48.

  • Якщо землетруси, iншi стихiйнi лиха — 17, пожежа — 21, посуха — 62, 89, повiнь — 68.

  • Коли зубний бiль — 37.

  • Хвороби печiнки — 12.

  • Хвороби очей, слiпота — 5, 122.

  • Головний бiль — 125, 128.

  • Епiлепсiя — 108.

  • Хвороби серця й нирок — 44.

  • Набряки — 79.

  • Глухота — 95, нiмота — 58.

  • Поранення вiд злих людей — 36, 84, 146; укуси тварин — 63.

  • Нервовi, душевнi хвороби — 27; агресивнi хворi — 11.

  • За психiчно хворих дiтей — 113.

  • Безплiдним батькам — 19, 102, 106.

  • На зцiлення вiд кровотечi — 145.

  • Вiд викиднiв — 67; щоб не втратити вагiтнїй дитину — 142.

  • Коли небезпечнi пологи — 40, 75; у час пологiв — 18.

  • За продовження життя годувальника родини — 86.

  • Коли стоїмо на порозi смертi — 33.

  • Щоб врятував Господь свiт вiд пошести смертоносної — 85.

  • Коли Господь за грiхи насилає моровицю — 50.

  • На благословення у добрiй справi й захист вiд бiсiв та лукавих людей — 57.

  • На благословення в торгiвлi — 64.

  • На благословення свiйських тварин — 66.

  • На благословення врожаю — 71, 148; охорону майна та плодiв працi — 83.

  • На благословення тих, хто чинить волю Божу — 99, 100.

  • На благословення правителiв на добре владарювання — 101.

  • На благословення бiдних дiтей — 114.

  • Благословення чернечого життя — 98.

Старець Паїсiй Святогорець, 1924–1994:

  • За дiтей, що страждють хворобами крови — 145.

  • За втiху й добробут братiв i сестер, що в далеких землях, i за спочилих, якi ще далi — 150.

  • Подяка Боговi — 149.

Як читати Псалтир удома1

Угамувавши в серцi пристрастi та примирившись з усiма ближнiми, станьте перед iконами, неспiшно перехрестiться i почнiть вступнi молитви:

Молитвами святих отцiв наших, Господи Iсусе Христе Боже наш, помилуй нас. Амiнь. Слава Тобi, Боже наш, слава Тобi.

Царю Небесний, Утiшителю, Душе iстини, що всюди єси i все наповняєш, Скарбе добра i життя Подателю, прийди i вселися в нас, i очисти нас вiд усякої скверни, i спаси, Милосердний, душi нашi2.

Трисвяте: Святий Боже, Святий Крiпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричi).

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Господи, помилуй (тричi).
Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти грiхи нашi; Владико, прости беззаконня нашi; Святий, зглянься i зцiли немочi нашi iмени Твого ради.

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться iм’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний дай нам сьогоднi; i прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим; i не введи нас у спокусу, але визволи нас вiд лукавого.

Тропарi, тобто короткi молитви:

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо жодного оправдання не маючи, ми, грiшнi, Тобi, як Владицi, цю молитву приносимо, помилуй нас.
Слава…3

Славне торжество пророка Твого, Господи, через Церкву показало небо, тому з людьми веселяться ангели. Його молитвами, Христе Боже, в мирi провадь життя наше, щоб ми спiвали Тобi: алилуя.
I нинi…4

Велике множество провин моїх, Богородице! До Тебе припадаю, Чиста, спасiння благаючи. Зглянься на немiчну душу мою i моли Сина Твого i Бога нашого, щоб простив менi, що вчинив я лихого, єдина Благословенна.

Господи, помилуй (40 разiв; i поклонися, скiльки зможеш).

Молитва Святiй Життєдавчiй Тройцi:

Всесвята Тройце, Боже i Творче всього свiту! Укрiпи i направ серце моє, щоб я з розумом почав i дiлами добрими закiнчив спiвати цi богонатхненнi псалми, що їх Дух Святий висловив устами Давида, якi нинi спiвати хочу i я, недостойний; знаючи свою немiч, припадаю i молюся Тобi: Господи, направ розум мiй i змiцни серце моє, щоб я не марно промовляв устами, а втiшався мудрiстю пiсень та щоб навчився добрих дiл словами їх; щоб, просвiтлений ними, став я на судi праворуч Тебе з усiма обраними Твоїми. I нинi, Владико, благослови вiд усього серця спiвати Тобi:

Прийдiть, поклонiмось Царевi нашому, Богу.
Прийдiть, поклонiмось i припадiмо до Христа, Царя нашого Бога.
Прийдiть, поклонiмось i припадiмо до Самого Христа, Царя i Бога нашого.

Тропарi i молитву читають лише перед першою кафизмою. Перед iншими кафизмами пiсля молитви «Отче наш» читають одразу «Господи, помилуй» (12 разiв), «Слава… I нинi…» та «Прийдiть, поклонiмось…».
Якщо читаємо кiлька кафизм поспiль, то кожну наступну починаємо молитвою «Прийдiть, поклонiмось…».

I починаємо читати кафизму.

Кожну кафизму роздiлено на три «Слави». Там, де написано «Слава…», треба читати так:

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобi, Боже (тричi).
Господи, помилуй (тричi).
Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь. (Тут за бажанням вставляємо молитви за здоров’я, за спокiй чи iншi на потребу).
Пiсля третьої «Слави», там, де написано: «Трисвяте…», треба читати вiд Трисвятого до «Отче наш», тобто:
Святий Боже, Святий Крiпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричi). Слава… I нинi… Господи, помилуй (тричi).
Пресвятая Тройце… Господи, помилуй (тричi). Слава…
I нинi… Отче наш…

Далi молитви з Псалтиря. Пiсля останньої молитви:

Достойно є, i це є iстина, славити Тебе, Богородицю, завжди Славну i Пренепорочну i Матiр Бога нашого. Чеснiшу вiд херувимiв i незрiвнянно славнiшу вiд серафимiв, що без iстлiння Бога Слово породила, дiйсну Богородицю, Тебе величаємо5.

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Господи, помилуй (тричi).
Господи, благослови.
Господи Iсусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матерi, преподобних i богоносних отцiв наших i всiх святих, помилуй нас. Амiнь.

Так закiнчуємо кожну кафизму.

Пiсля 20-ї кафизми закiнчуємо iнакше: читаємо «Достойно є» i одразу ж — Трисвяте, «Пресвятая Тройце», «Отче наш», тропарi, як перед 1-ю кафизмою, «Господи, помилуй» (40 разiв), а далi молитву прп. Єфрема Сирiна:

Господи i Владико життя мого! Духа лiнивства, безнадiї, владолюбства i пустомовства не дай менi.
Духа ж чистоти, смирення, терпеливости й любови дай менi, рабу Твоєму.
Так, Господи Царю! Дай менi бачити провини мої i не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на вiки вiкiв.
Амiнь.

Пiсля цього з увагою читаємо молитву:

Многомилостивий i Всемилостивий Господи, i всякого добра Подателю Чоловiколюбче, i всiєї вселенної Царю, Многойменний Владико i Господи! Я, бiдний i вбогий, насмiлююсь призивати дивне, i страшне, i святе iм’я Твоє, перед яким усе творiння Небесних Сил зi страху тремтить. Внизу, на землi, невимовним Твоїм чоловiколюбним Промислом явив Ти дивовижне: послав улюбленого Сина Свого, Якого породив Ти нерозлучним Божеством з безпочаткового лона Твоєї Отцiвської слави, щоб з’єднати людей з ангелами. Пом’яни, Господи, моєї негiдности смирення, порох i попiл я, Тебе, невимовне Свiтло, призиваю. Немiч тiла мого, якою обтяжений я, милостиво понiс Твiй Син, Слово, i Своєю смертю визволив нас вiд рабства диявола, щоб усiх, хто з вiрою тягар служiння Твого на себе взяли, сподобити Твоєї слави, вiд якої вiдпав лукавий сатана. Помилуй мене, затьмареного грiховними помислами, визволи розум мiй, заглушений терням лiнивства й непокiрливости, утверди моє серце, щоб воно горiло за Тобою, очам моїм подай джерело слiз, настав мене сумлiнно служити Тобi й у час вiдходу душi моєї вчини мене непорочним угодником Твоїм. Пом’яни, Господи, Твоїм милосердям батькiв моїх, i всiх рiдних, друзiв, сусiдiв, знайомих i всiх православних християн, i спаси мене молитвами всiх святих. I прийми на честь цi псалми й молитви, якi я промовляв перед Тобою за себе, i нехай не буде перед Тобою мерзенним зiтхання молiння цього. Бо Ти Милостивий i Чоловiколюбець, i Тебе, Безпочаткового Отця, славимо з Єдинородним Твоїм Сином i зi Святим Духом, нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Якщо читаємо Псалтир за спочилого, пiсля кожної «Слави» слiд додавати молитву:

Пом’яни, Господи Боже наш, у вiрi i надiї на життя вiчне спочилого раба Твого (iм’я) i, як Благий i Чоловiколюбець, що грiхи вiдпускаєш i неправду знищуєш, полегши, вiдпусти i прости всi грiхи його вiльнi й невiльнi, визволи його вiд вiчної муки i вогню пекельного i даруй йому причастя й насолоду вiчних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо хоч вiн i згрiшив, але не вiдступив вiд Тебе, а несумнiвно в Отця, i Сина, i Святого Духа вiрував, у Тройцi славимого Бога i Тройцю в Єдностi православно до останнього подиху свого сповiдував. Тому будь милостивий до нього, i вiру в Тебе замiсть дiл прийми, i зо святими Твоїми, як Милосердний, упокой, бо немає людини, щоб жила i не згрiшила. Ти один без усякого грiха, i правда Твоя — правда вiчна; i Ти один Бог милости i щедрот, i чоловiколюбства, i Тобi славу возсилаємо, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.


Як розумiти складнi мiсця Псалтиря

Людей, котрi починають читати Псалтир, нерiдко спокушають тi чи iншi рядки та слова. Тому, читаючи цю Богонатхненну книгу, важливо пам’ятати, що мова пророкiв завжди образна й символiчна. «Чоловiком» та iменами диких звiрiв у Псалтирi часто названо диявола, «народом iзраїльським (Божим)» — християн, Сiоном — Небесний Єрусалим або Церкву Христову, водами — напастi чи нашi пристрастi тощо.

Через iсторичнi чи особистi подiї, як через притчi, Пророк являє i майбутнього Христа Спасителя, i створення Церкви — «народу обраного», i всесвiтню духовну битву християн iз безбожнiстю, лукавством свiту цього, вченнями злих духiв; пророкує Суд Божий, визволення вiд смерти й пекла праведникiв, радiсть Царства Небесного. Кривава, непримиренна боротьба з ворогами — це символiчний образ нашої внутрiшньої, запеклої, смертної боротьби з грiхом у собi, образ досконалої ненависти до зла, а зовсiм не до людини, людей чи народiв.

Наведемо приклад, як глибоко розумiли слова Писання Святi Отцi.

«Заглиблюйтеся розумом вашим, браття, у властивiсть речей i остерiгайтеся, щоб не стати недбалими, бо й найменша недбалiсть наражає нас на велику небезпеку… Бог вiдає… що ми можемо спастися, але не хочемо; бо поки нашi пристрастi ще юнi, ми можемо їх вiдсiкати, але не турбуємося про це й дозволяємо їм укрiпитися проти нас, щоб прийти до гiршого кiнця. Бо одна справа… вирвати з корiнням дрiбну билинку, тому що вона легко виривається, а iнша—викорiнити велике дерево… I Пророк також вчить нас цього, кажучи у Псалмi: „Дочко Вавилону, окаянна! Блаженний той, хто вiдплатить тобi за все, що ти заподiяла нам. Блаженний, хто вiзьме i розiб’є дiтей твоїх об камiнь“ /Пс. 136:8,9/. Простежимо сказане за порядком. Вавилоном вiн називає замiшання або збентеження, бо так пояснюють це слово, виводячи його вiд слова „вавель“… Дочкою ж Вавилону називає ворожнечу: душа спершу бентежиться, а потiм породжує грiх. Окаянною вiн називає тому, що злоба не має жодної сутностi, анi складу, а дiстає буття вiд нашої недбалостi i знову викорiнюється i знищується нашим старанням (про чесноту). Потiм святий Давид звертається начебто до неї: „Блаженний той, хто вiдплатить тобi за все, що ти заподiяла нам“. Погляньмо ж, що ми дали, що прийняли i що хочемо вiддати? Ми дали нашу волю i прийняли грiх; цей же вислiв називає блаженними тих, якi вiдплатили їй, а „вiдплатити“ тут означає бiльше не чинити грiха. Потiм додає: „Блаженний, хто вiзьме i розiб’є дiтей твоїх об камiнь“; блаженний, хто з самого початку взагалi не приймає породженого тобою, тобто лукавих помислiв, i не дає їм мiсця в собi, щоб вони зростали i приводили зло в дiю; а скоро, поки вони ще малi i перш нiж вони змiцняться й повстануть на нього, вiзьме i розiб’є їх об камiнь, „Яким є Христос“ /1Кор. 10:4/, i знищить їх, припавши до Христа. Ось так i старцi, i Святе Письмо — всi згiднi мiж собою й ублажають тих, хто намагається вiдсiкати свої пристрастi, поки вони ще малi, перш нiж зазнаємо вiд них бiд i прикрощiв»

(Прп. Авва Дорофей. Повчання i послання. Повчання 11).

Отже, читаючи пророчу книгу, треба розумiти, що кожне її слово має глибинний духовний змiст. Тим, хто хоче збагнути цi алегорiї, корисно придбати (у православнiй книгарнi, у монастирi чи в церквi) тлумачення Святих Отцiв на Псалтир. Є чудове тлумачення на Псалтир свт. Iоана Золотоустого. Але тим, кому важко читати про символiку пророцтва, нi в якому разi не слiд вдаватися до самостiйного тлумачення: це може призвести до неправильного розумiння й викривлення Святого Письма. Значно кориснiше для нашої душi та для чистоти молитви сприймати слова Псалтиря з дитячим смиренням, тодi свого часу нашим душам вiдкриється потаємний змiст тих чи iнших слiв i збагатить, просвiтить i напоумить нас.
Навiть якщо, читаючи Псалтир, ми багато чого не розумiємо, то бiси розумiють тi святi слова, тремтять i вiдступають, а Божi ангели радiють i наближаються до нас.

Вибранi псалми

Псалом 18

Небеса розповiдають про славу Божу, i всесвiт звiщає про дiла рук Його. День дневi сповiщає про них, i одна нiч дає звiстку другiй. Це не мова i не слово, але чути голос їх. По всiй землi лунає голос їх, i до краю вселенної слова їх. Вiн поставив у них сонце, i воно, мов жених, виходить iз свiтлицi своєї. Радiє, мов велетень, щоб обiйти коло своє. Вiд краю небес вихiд його, i навкруги доходить до краю їх, i нiщо не сховається вiд тепла його. Закон Господнiй досконалий, душу оживляє, об’явлення Божi вiрнi, простих навчають. Велiння Господнi праведнi — серце звеселяють. Заповiдь Господня свiтла — очi просвiщає. Страх Господнiй чистий i перебуває вiчно. Присуди Господнi — iстина, всi справедливi. Дорожчi за золото й дороге камiння; солодшi за мед iз стiльникiв. Слузi Твоєму вони — наука. I хто додержує їх, тому нагорода велика. Хто вслiдкує за грiхами своїми? Вiд тайних моїх очисти мене. I вiд навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволодiли вони мною. Тодi я буду непорочний i очищений вiд провини. Нехай же слова уст моїх i думки серця мого будуть приємнi Тобi, Господи, Твердине моя i Спасителю мiй.

Псалом 22

Господь пасе мене, i я нi в чому не матиму недостатку. Вiн оселив мене серед лугiв зелених, до тихих вод водить мене. Вiн пiдживляє душу мою, веде мене по дорозi правди задля слави iмени Свого. Коли пiду навiть долиною тiнi смертної, не убоюся зла, бо Ти зi мною. Твiй жезл i палиця Твоя — вони втiшили мене. Ти наготував для мене трапезу перед очима ворогiв моїх; намастив оливою голову мою, i чаша Твоя для мене переповнена. Так нехай милiсть Твоя, Господи, проводжає мене в усi днi життя мого. I я перебуватиму в домi Господнiм на довгi днi.

Псалом 26

Господь —  Просвiта моя i Спаситель мiй, кого убоюся? Господь — Охоронець життя мого, кого устрашуся? Якщо нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тiло моє, то вони спотикнуться i впадуть. Коли й вiйсько проти мене стане, не злякається серце моє; коли й цiла вiйна стане проти мене, i тодi я буду надiятися на Нього. Одного я прошу у Господа, одного бажаю, щоб жити менi коло дому Господнього в усi днi життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися в храмi Його. Бо Вiн сховає мене в домi Своїм у день бiди, сховає в оселi Своїй, на скелю пiднесе мене. Я пiднесу голову мою вище ворогiв моїх, що оточують мене. Принесу в домi Його жертву хвали. Буду спiвати й прославляти Господа. Почуй, Господи, голос мiй, що ним я взиваю до Тебе; зглянься на мене i помилуй мене. Вiд Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи. Не вiдвертай же вiд мене лиця Твого i не вiдкидай у гнiвi раба Твого. Ти — помiч моя, не вiдкинь мене i не покинь мене, Боже, Спасителю мiй. Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. Навчи ж мене, Господи, шляхiв Твоїх i настанови на стежки Твої задля ворогiв моїх. Не вiддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвiдки i злобою палають на мене. Але я вiрю, що побачу милiсть Господню на землi живих. Надiйся ж на Господа i будь мужнiй. Нехай крiпиться серце твоє. Жди помочi вiд Господа.

Псалом 33

Благословлятиму Господа повсякчас, завжди хвала Йому в устах моїх. Господом буде хвалитися душа моя; хай почують лагiднi та звеселяться. Величайте Господа зi мною, i прославмо iм’я Його всi разом. Я шукав Господа, i Вiн почув мене, i вiд усiх скорбот моїх визволив мене. Приступiть до Нього i просвiтiться, i лиця вашi не засоромляться. Ось убогий благав, i Господь почув його, i вiд усiх скорбот урятував його. Ангел Господнiй пильнує тих, що бояться Його, i визволяє їх. Споживiть i побачите, що Благий Господь. Блажен муж, який надiється на Нього. Бiйтеся Господа, всi святi Його, бо не знають нестатку тi, що бояться Його. Багатi зубожiли i зголоднiли, а тi, що шукають Господа, не позбавляться всякого блага. Прийдiть, дiти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас: хто з людей бажає жити i бачити щасливi днi — стримуй язика свого вiд злого слова, i уста твої нехай не будуть облесливi. Ухиляйся вiд усього злого i роби добро, будь мирний i пильнуй того. Очi Господнi до праведних i вуха Його до молитви їх. Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землi й пам’ять про них. Взивають праведнi, i Господь чує їх, i вiд усiх скорбот визволяє їх. Близько Господь до зболiлих серцем, i покiрних духом Вiн спасає. Багато скорбот у праведника, та вiд усiх них визволить його Господь. Господь охороняє всi костi їх, i жодна з них не поламається. Смерть грiшникiв люта, i тi, що ненавидять праведного, загинуть. Господь визволить душi рабiв Своїх, i не загине нiхто з тих, що надiються на Нього.

Псалом 41

Як рветься олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже. Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я i з’явлюся перед лицем Божим? Сльози мої стали хлiбом менi день i нiч, коли вороги говорили до мене щодня: «Де Бог твiй?». Споминаючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої громади, входив з нею в дiм Божий з пiснями радости й хвали, в гомонi урочистого святкування. Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в менi? Надiйся на Бога, бо ще буду хвалити Його, Спасителя мого i Бога мого. Душа моя хвилюється в менi, Боже мiй, тому згадав я Тебе в землi Йорданськiй i Єрмонськiй, з гори Малої. Безодня безодню викликає ревом водоспадiв Твоїх; всi води Твої i хвилi Твої пройшли надi мною. Вдень покаже Господь милiсть Свою, а вночi пiсня Йому вiд мене—молитва до Бога життя мого. Скажу я до Бога: «Захиснику мiй! Нащо Ти забув мене? Чому я сумуючи ходжу, коли ображає ворог?» Наче хто ламає костi мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять кожний день: «Де Бог твiй?» Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в менi? Надiйся на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого i Бога мого.

Псалом 50
(покаянний)

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї i з безмежного милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене вiд беззаконня мого i вiд грiха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, i грiх мiй повсякчас передi мною. Проти Тебе Єдиного я згрiшив i лукаве перед Тобою вчинив, отже праведний Ти у словi Твоїм i справедливий у присудi Твоїм. Ось бо в беззаконнi зачатий я, i в грiхах породила мене мати моя. Бо Ти iстину полюбив єси, невiдоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти менi. Окропи мене iсопом — i очищуся, омий мене — i стану бiлiший вiд снiгу. Дай менi почути радiсть i веселiсть — i зрадiють костi упокоренi. Вiдверни лице Твоє вiд грiхiв моїх i прости всi беззаконня мої. Серце чисте створи в менi, Боже, i духа праведного вiднови в нутрi моєму. Не вiдкинь мене вiд лиця Твого i Духа Твого Святого не вiдiйми вiд мене. Поверни менi радiсть спасiння Твого i Духом владичним укрiпи мене. Навчатиму беззаконникiв шляхiв Твоїх, i нечестивi навернуться до Тебе. Визволи мене вiд вини кривавої, Боже, Боже спасiння мого, i язик мiй радiсно славитиме правду Твою. Господи, вiдкрий уста мої, i язик мiй сповiстить хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, принiс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Боговi — це дух упокорений, серця скорботного i смиренного Бог не вiдкине. Ущаслив, Господи, благоволiнням Твоїм Сiон, i нехай збудуються стiни єрусалимськi. Тодi буде угодна Тобi жертва правди, приношення i всепалення: тодi покладуть на жертовник Твiй тельцiв.

Псалом 61

Тiльки в Боговi спокiй душi моїй, тiльки вiд Нього спасiння моє. Тiльки Вiн — Твердиня моя i Спаситель мiй, Заступник мiй, i не похитнуся повiки. Доки будете нападати на чоловiка? Ви всi налягаєте, мов стiна, що похилилася, або мур, що розвалюється. Вони силкуються скинути його з висоти, кривлять душею: устами благословляють, а в серцi проклинають. Тiльки в Боговi спокiй, душе моя, тiльки на Нього надiя моя. Вiн — Бог мiй i Спаситель мiй, Заступник мiй, i не похитнуся повiки. У Боговi спасiння моє i слава моя. Бог — помiч моя i пристановище моє. Надiйтеся на Нього, всi народи, виливайте перед Ним серця вашi, бо Вiн — захист наш. А сини людськi — тiльки суєта, сини сильних—тiльки неправда. Як покласти їх на ваги, то всi вони легшi за порожнечу. Не надiйтеся на грабiжництво, не вдавайтеся до насильства, а коли багатство примножується, не вiддавайте йому серця. Один раз сказав Бог, i двiчi чув я, що вся сила в Боговi. Дiйсно, в Тебе, Господи, милiсть, i Ти даєш кожному по дiлах його.

Псалом 69

Боже, на помiч менi прийди. Господи, поспiши допомогти менi. Нехай постидяться й осоромляться тi, що шукають душi моєї. Нехай вiдступлять осоромленими тi, що шукають загибелi менi. Нехай хутко побiжать назад тi, що кажуть про мене: «Добре, добре!» Але нехай зрадуються i звеселяться тi, що шукають Тебе, Боже. I тi, що люблять спасiння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!» А я немiчний i вбогий: Боже, поможи менi. Ти — Помiч моя i Спаситель мiй. Господи, не забарись.

Псалом 116

Хвалiть Господа, всi народи, прославляйте Його, всi люди. Бо велика милiсть Його над нами й iстина Його перебуваєвiчно.

Псалом 90
(у небезпецi, скорботi, нападах злої сили)

Хто живе надiєю на Всевишнього, той пiд покровою Бога Небесного спочиває. Каже вiн до Господа: «Ти моє пристановище i захист мiй, Бог мiй, i я надiюся на Тебе». Вiн спасе тебе вiд сiтки ловця i вiд пошести згубної. Плечима Своїми Вiн захистить тебе, i пiд тiнню крил Його ти надiйно спочиватимеш. Обороною тобi буде правда Його. Не побоїшся страху вночi, анi стрiли, що летить удень, анi пошести, що дiє в темрявi, анi напасти духа зла опiвднi. Впаде коло тебе тисяча, i десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тiльки очима твоїми будеш дивитися i помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надiя моя», i Всевишнього ти обрав за оборонця собi. Отже, не прийде до тебе лихо, i пошесть не наблизиться до оселi твоєї. Бо Вiн ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всiх стежках твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спiткнулася об камiнь. На гаспида й василиска ти наступатимеш i потопчеш лева й змiя. Бо скаже Господь: «За те, що вiн надiю поклав на Мене, Я визволю його i захищу його, бо вiн знає iм’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скрутний час, визволю його i прославлю його. Довгим життям обдарую його i дам йому спасiння Моє».


Святi Отцi заповiдали якомога частiше молитися короткими молитвами, вибраними зi святих слiв Псалтиря. «Руки нехай трудяться, а серце—творить молитву», — вчать Святi.
Ось кiлька прикладiв таких молитов:

Ти — Бог мiй. В руках Твоїх доля моя. Визволи мене з руки ворогiв моїх, вiд гнобителiв моїх /Пс. 30:15–16/.

Милiсть Твоя, Господи, хай буде над нами, бо ми надiємось на Тебе /Пс. 32:22/.

Передай Господевi дорогу твою i надiйся на Нього. Вiн допоможе /Пс. 36:5/.

Чого сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в менi? Надiйся на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого i Бога мого /Пс. 42:12/.

Тiльки в Боговi спокiй, душе моя, тiльки вiд Нього спасiння моє. Тiльки Вiн — Твердиня моя i Спаситель мiй, Заступник мiй, i не похитнуся повiки /Пс. 61:6/.

Боже, змилуйся над нами i благослови нас, осяй нас свiтлом лиця Твого i помилуй нас /Пс. 66:2/.

Тi, що сiють сльозами, будуть жати з радiстю. Хто з плачем нiс сiяти зерно своє, той вернеться веселий, несучи снопи свої /Пс. 125:5–6/.

Постав, Господи, охорону устам моїм i огороди дверi в устах моїх /Пс. 140:3/.

Вкажи менi, Господи, путь, якою пiду, бо до Тебе пiдношу душу мою. Визволи мене вiд ворогiв моїх, Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти — Бог мiй. Дух Твiй Милосердний нехай веде мене по шляху правди /Пс. 142:8–12/.

Зi скарбницi Отцiв

«Не за те, що ми полишимо псалми, засудить нас Бог у день суду Свого, не за те, що полишимо молитися, але за те, що внаслiдок цього полишення входять у нас бiси. Бiси, коли знайдуть мiсце, ввiйдуть i зачинять дверi очей наших: тодi виконують нами, як зброєю, насильно й нечисто, з найлютiшою помстою, все заборонене Богом. I через полишення малого правила, за яке сподобляємося заступництва Христового, ми стаємо пiдкореними бiсам, як написано кимось премудрим: „Хто не пiдкоряє свою волю Боговi, пiдкориться супернику своєму“. Цi правила, якi здаються тобi малими, стають для тебе стiнами проти тих, хто намагається полонити нас. Здiйснення цих правил премудро встановлено засновниками Церковного Уставу, за одкровенням з Неба, заради збереження життя нашого»

/прп. Iсак Сирiн (Ivст.)/.

Парафiя Св.Архистратига Михаїла, Музей просто неба, Київ, Пирогiв, 2009 Моб. т. 8–067–11–909–73,http://www.parafia.org.ua/
Вiддруковано у ЗАТ «ВIПОЛ». 03151, Київ, вул. Волинська, 60. Зам.№9–208К.
Свiдоцтво про внесення до Державного реєстру серiя ДК №752 вiд 27.12.2001 р.

  1. У рiзних парафiях читання може мати певнi вiдмiнностi. З благословення священика це правило можна скорочувати чи доповнювати залежно вiд сил та обставин: читати по кiлька кафизм чи по однiй лише «Славi». Вiд Страсного Четверга до Свiтлої Суботи Псалтир не читають. 

  2. Вiд Пасхи до Вознесiння замiсть «Царю Небесний» читають
    «Христос воскрес iз мертвих, смертю смерть подолав i тим, що в гробах, життя дарував» (тричi). Вiд Вознесiння до Трiйцi молитви починають з Трисвятого. 

  3. Мiж тропарями, де написано «Слава…», читаємо: «Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi». 

  4. «I нинi…» читаємо: «I нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь». 

  5. Вiд Великодня до Вознесiння замiсть «Достойно є» читаємо: Ангел взивав Благодатнiй: Чиста Дiво, радуйся! I знову мовлю: радуйся! Твiй Син воскрес на третiй день iз гробу i мертвих воскресив; люди, веселiться! Свiтися, свiтися, Новий Єрусалиме, слава бо Господня над тобою зiйшла. Радiй нинi i веселися, Сiоне, а Ти, Чиста, красуйся, Богородице, бо воскрес народжений Тобою.